про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
18 січня 2024 року місто Київ № 320/47236/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до третя особа проВійськово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), третя особа Військова частина НОМЕР_2 , в якому позивач просить суд
- визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , що оформлена довідкою ВЛК від 30.07.2023 №1096/3 щодо придатності ОСОБА_1 до військової служби;
- зобов'язати Військово-лікарську комісію Військової частини НОМЕР_1 провести альтернативну військово-лікарську експертизу стану здоров'я ОСОБА_2 , з метою правильного визнаення ступеня придатності до військової служби.
Згідно конверту, долученого до матеріалів справи, позовна заява надійшла до суду в серпні 2023 року. Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду, справу №320/47236/23 передано до розгляду судді Білоноженко М.А.
Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений законом. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.
З урахуванням пункту 20 частини 1 статті 4, пункту 10 частини 6 статті 12, частини 1 статті 257 КАС України, з метою забезпечення всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи протягом розумного строку, суд дійшов висновку, що зазначений спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду, є справою незначної складності, а тому підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що до позовної заяви додано клопотання про призначення експертизи, відповідно до якого позивач просить призначити у справі судово-медичну експертизу, на розгляд якої поставити такі питання:
- чи відповідав стан здоров'я ОСОБА_1 висновку Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 щодо ступеня придатності (придатний) ОСОБА_1 до військової служби, викладеної у постанові ВЛК № 1096/3 від 30 липня 2023 року;
- чи застосовувався метод індивідуальної оцінки придатності ОСОБА_1 до військової служби при складанні висновку Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 щодо ступеня придатності ОСОБА_1 до військової служби, викладеного у постанові ВЛК № 1096/3 від 30 липня 2023 року;
- чи були у Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 в наявності станом на 30.07.2023 незаперечні дані, що здатність ВЛК № 1096/3 від 30 липня 2023 року, до проходження військової служби за станом здоров'я не відновиться у найближчі два місяці;
- чи були у Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 в наявності станом на 30.07.2023 підстави для надання ВЛК №1096/3 від 30 липня 2023 року, відпустки за станом здоров'я або відпустки для реабілітації.
Вирішуючи клопотання про призначення експертизи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Тобто для призначення, в тому числі судово-медичної експертизи, необхідна наявність певних обставин, які суд не може встановити самостійно без залучення спеціальних знань.
Натомість позивачем не доведено наявність таких обставин.
Додатково суд зазначає, згідно з пунктом 6.9 глави 6 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 р. №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за №1109/15800, (далі - Положення №402) при медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров'я, тому відповідач при кожному медичному огляді військовослужбовців повинен застосовувати метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби, в силу своїх обов'язків, натомість позивачем не надані докази на підтвердження порушення зазначеного методу.
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Так, відповідно, п.п. 2.3.3 п. 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Згідно з п.п. 2.3.4 п. 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Разом з тим, доказів, що позивач звертався до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду висновку відповідача, суду надано не було.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає передчасним заявлене клопотання позивача про призначення судово-медичної експертизи.
Крім того, позивачем заявлено клопотання про витребування доказів.
Частиною 4 статті 77 КАС України встановлено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Для повного та всебічного з'ясування обставин справи, суд доходить висновку про необхідність витребування з відповідача:
- належним чином завірені копії матеріалів медичної документації, розглянутої відповідачем під час прийняття оскаржуваної постанови;
- належним чином завірену копію Положення про Військово-лікарську комісію Військової частини НОМЕР_1 та копію наказу про його затвердження, а також всі інші документи, якими встановлено повноваження, порядок роботи та склад Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 .
Керуючись статтями 77, 80, 102, 160 - 164, 171, пунктом 20 частини 1 статті 4, пунктом 10 частини 6 статті 12, частиною 1 статті 257, статтями 241 - 243, 248 КАС України, суд, -
1. Відкрити провадження в адміністративній справі. Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
2. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи.
3. Запропонувати відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
4. Витребувати з Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 :
- належним чином завірені копії матеріалів медичної документації, розглянутої відповідачем під час прийняття оскаржуваної постанови;
- належним чином завірену копію Положення про Військово-лікарську комісію Військової частини НОМЕР_1 та копію наказу про його затвердження, а також всі інші документи, якими встановлено повноваження, порядок роботи та склад Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 .
5. Витребувані судом матеріали надати суду у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
6. Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частин третьої, четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справу буде вирішено за наявними матеріалами.
7. Запропонувати позивачу протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
8. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
9. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
10. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, телефонограмою.
Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Марина Білоноженко
Інформація про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.