про відвід (самовідвід) судді
18 січня 2024 року 320/37329/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши заяву про самовідвід в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про визнання протиправними дій та скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, які полягають у перенаправленні ухвали Київського апеляційного суду від 01.02.2023 у справі № 759/13467/21, до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва;
- визнати протиправними дії голови Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С., які полягають у перенаправленні ухвали Київського апеляційного суду від 01.02.2023 у справі № 759/13467/21 до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області;
- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 12.06.2023 № 39;
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури від 22.09.2023 № IХ-014/2023.
18 січня 2024 року суддею Панченко Н.Д. подано заяву про самовідвід.
В обґрунтування поданої заяви суддя зазначила, що до Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про визнання протиправними дій та скасування рішень.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 320/37329/23 та визначено головуючого у справі суддю Панченко Н.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про визнання протиправними дій та скасування рішень залишено без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року визнано необґрунтованою заяву позивача - ОСОБА_1 про відвід судді від 23.11.2023. Матеріали адміністративної справи були передані до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід відповідно до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Панченко Н.Д. відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року визнано необґрунтованою заяву позивача - ОСОБА_1 про відвід судді від 30.11.2023. Матеріали адміністративної справи були передані до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід відповідно до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Панченко Н.Д. відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
16.01.2024 засобами поштового зв'язку на адресу суду надійшла заява від представника Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відвід судді Панченко Н.Д. від розгляду справи № 320/37329/23, що відправлена відповідачем 22.12.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року визнано необґрунтованою заяву представника Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії про відвід судді від 16.01.2024. Матеріали адміністративної справи були передані до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід відповідно до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 суд визнав необґрунтованою заяву Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії про відвід судді від 16.01.2024 та відмовив у її задоволенні.
Відтак, станом на 18.01.2024 суд констатує факт подання позивачем двічі поспіль заяв про відвід судді Панченко Н.Д., подання позивачем - ОСОБА_1 скарги щодо дисциплінарного проступку судді Панченко Н.Д. до Вищої ради правосуддя. Також заяву про відвід судді Панченко Н.Д. було заявлено представником Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Як вбачається із матеріалів справи, учасниками процесу у заявлених відводах складу суду фактично висловлено незгоду з рішеннями судді.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15 жовтня 2010 року визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).
Це означає, що при вирішенні того чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. Враховуючи, що існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр. Судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об'єктивності.
У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. "Пуллар проти Сполученого Королівства", 10 червня 1996 року, § 32 , Звіти 1996-III).
У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, "правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. "Де Куббер проти Бельгії", 26 жовтня 1984 року, § 26, Серія А, № 86).
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно до частини 1 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Частиною 1 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
З урахування вищевикладеного, суд дійшов висновку, що з метою уникнення сумнівів в неупередженості судді при вирішення даного спору та уникнення в подальшому у учасників справи припущень щодо небезсторонності судді Панченко Н.Д. та необ'єктивності судового рішення, суддя Панченко Н.Д. приходить до висновку, що подана заява про самовідвід підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Заяву судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д. про самовідвід, - задовольнити.
Матеріали адміністративної справи №320/37329/23 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про визнання протиправними дій та скасування рішень - передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.