ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" січня 2024 р. справа № 300/8648/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боршовського Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Ілюк А.Р.,
представника позивача - Бениш Ю.С.,
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Івано-Франківського міського центру зайнятості
до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій, -
Івано-Франківський міський центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому просив суд: зобов'язати відповідача вчинити дії по закриттю виконавчого провадження № 50987835 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 у справі № 809/4410/14 зобов'язано Івано-Франківський міський центр зайнятості вжити заходів щодо виконання вимог пункту 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо утримання з роботодавця 3513,88 грн. наданих соціальних послуг ОСОБА_1 . Так, на виконання вищевказаної постанови від 23.04.2015 у справі № 809/4410/14 Івано-Франківський міський центр зайнятості вжив усіх можливих заходів щодо утримання з роботодавця 3513,88 грн. наданих соціальних послуг ОСОБА_1 , а саме: звернувся до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА з листом № 1559-06/12-15 від 22.05.2015 з вимогою повернути в добровільному порядку 3513,88 грн. наданих соціальних послуг ОСОБА_1 , однак такі кошти позивачу не повернуто. Івано-Франківський міський центр зайнятості звертався в судовому порядку за правилами адміністративного та господарського судочинства з позовами про стягнення з Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА 3513,88 грн. наданих соціальних послуг ОСОБА_1 , однак в задоволенні таких позовів судами відмовлено. За результатом розгляду заяви Івано-Франківського міського центру зайнятості від 04.06.2018 про роз'яснення судового рішення від 23.04.2015 у справі № 809/4410/14, Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу від 14.06.2018 у справі № 809/4410/14, в якій роз'яснив, що Івано-Франківським міським центром зайнятості необхідно вжити заходів для утримання коштів з роботодавця в добровільному порядку або за рішенням суду. Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про закриття виконавчого провадження № 50987835 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі судового рішення, однак листом № 6460/3-23/508 від 01.12.2023 Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відмовило позивачу у закритті виконавчого провадження № 50987835. Івано-Франківський міський центр зайнятості вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у закритті виконавчого провадження № 50987835, оскільки Івано-Франківський міський центр зайнятості вжив усіх можливих заходів, визначених в ухвалі від 14.06.2018 у справі № 809/4410/14 про роз'яснення судового рішення від 23.04.2015 у справі № 809/4410/14, щодо утримання 3513,88 грн. наданих соціальних послуг ОСОБА_1 як в добровільному, так і в судовому порядку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків.
21.12.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Івано-Франківського міського центру зайнятості від 21.12.2023, в якій позивач виклав позовні вимоги в новій редакції та просив суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині відмови у закритті виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України “Про виконавче провадження”; зобов'язати відповідача вчинити дії по закриттю виконавчого провадження № 50987835 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Ухвалою від 26.12.2023 відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначеними статями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено судове засідання на 16.01.2024 о 15:00 год.
Представник Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання 16.01.2024 не з'явився, правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався.
Суд зазначає, що особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ визначені статтею 269 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), відповідно до частини 1 якої, у справах, визначених, в тому числі, статтею 287 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу та іншим учасникам справи до електронного кабінету, а за його відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні (частина друга статті 269 КАС України).
Отже, повідомлення сторін про розгляд даної справи, зокрема визначеної статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено вчасно.
Згідно з частиною четвертою статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина четверта статті 229 КАС України).
Таким чином, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача, повідомленого належним чином про місце, дату й час розгляду справи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 у справі № 809/4410/14 зобов'язано Івано-Франківський міський центр зайнятості вжити заходів щодо виконання вимог п. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо утримання з роботодавця 3513,88 грн. наданих соціальних послуг ОСОБА_1 як безробітному (а.с. 23-27).
Листом від 22.05.2015 № 1559-06/12-15 Івано-Франківський міський центр зайнятості звернувся до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА з вимогою перерахувати на рахунок Івано-Франківського міського центру зайнятості кошти в розмірі 3513,88 грн., виплачених ОСОБА_1 Івано-Франківським міським центром зайнятості, як допомога по безробіттю. Також повідомлено, що у разі невідшкодування коштів питання щодо їх повернення буде вирішуватись в судовому порядку відповідно до чинного законодавства (а.с. 22).
31.07.2015 Івано-Франківський міський центр зайнятості звернувся в Івано-Франківський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА про стягнення на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості 3513,88 грн.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.09.2015 справа № 809/3028/15 в задоволені позову відмовлено у зв'язку з тим, що Головне управління будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Івано-Франківської облдержадміністрації (надалі перейменоване в Головне управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської облдержадміністрації, а потім перетворене в Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури), не є правонаступником Управління капітального будівництва Івано-Франківської облдержадміністрації, в якому працював ОСОБА_1 Управління капітального будівництва Івано-Франківської облдержадміністрації ліквідоване без правонаступництва, відповідно до постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 справа № 2а-4394/08/0970, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.04.2014 № К-38708/10, постанови Верховного суду України від 27.01.2015 № 21-387а14 (а.с. 29-30).
29.09.2015 Івано-Франківським міським центром зайнятості подано апеляційну скаргу на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.09.2015 у справі № 809/3028/15
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2016 у справі № 876/10393/15 провадження у справі № 809/3028/15 за позовом Івано-Франківського міського центру зайнятості до Департаменту будівництва, житловокомунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА закрито у зв'язку із непідвідомчістю адміністративному судочинству даних спірних правовідносин (а.с. 31-32). Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.10.2016 касаційну скаргу Івано-Франківського міського центру зайнятості відхилено у зв'язку з тим, що даний спір не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, а має вирішуватись в порядку господарського судочинства (а.с. 33-34).
16.03.2016 Івано-Франківський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист № 809/4410/14, згідно якого зобов'язано Івано-Франківський міський центр зайнятості вжити заходів щодо виконання вимог п. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо утримання з роботодавця 3513,88 грн. наданих соціальних послуг ОСОБА_1 як безробітному (а.с. 28).
З метою примусового виконання вимог постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 у справі № 809/4410/14, на підставі виконавчого листа № 809/4410/14 від 16.03.2016 відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) прийнято постанову від 29.04.2016 про відкриття виконавчого провадження № 50987835 (зворотній бік а.с. 27).
04.04.2016 Івано-Франківським міським центром зайнятості подано касаційну скаргу на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.09.2015 по справі № 809/3028/15 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2016 у справі № 876/10393/15.
29.12.2016 Івано-Франківський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області в порядку господарського судочинства з позовом до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА та Івано-Франківської обласної державної адміністрації про стягнення на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості 3513,88 грн.
13.03.2017 рішенням Господарського суду Івано-Франківської області за результатом розгляду справи № 909/39/17 у задоволені позовних вимог відмовлено у зв'язку з тим, що Департамент будівництва, житлово-комунального господарства містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА не є правонаступником Управління капітального будівництва, що встановлено Івано-Франківським окружним адміністративним судом справа № 2а-4394/08/0970 (а.с. 35-36).
24.04.2017 Івано-Франківським міським центром зайнятості подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2017 справа № 909/39/17. 06.07.2017 постановою Львівського апеляційного господарського суду справа № 909/39/17 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2017 залишено без змін, а апеляційну скаргу Івано-Франківського міського центру зайнятості без задоволення (а.с. 37-40).
02.11.2017 Івано-Франківським міським центром зайнятості подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2017 у справі № 909/39/17 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2017. Ухвалою Верховного суду України від 12.04.2018 у справі № 909/39/17 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Івано-Франківського міського центру зайнятості на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2017 у зв'язку з тим, що доводи наведені в касаційній скарзі Івано-Франківського міського центру зайнятості вже були розглянуті під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2017 справа № 909/39/17 (а.с. 41-47).
04.06.2018 Івано-Франківський міський центр зайнятості звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з заявою про отримання роз'яснення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 у справі № 809/4410/14.
За результатом розгляду заяви Івано-Франківського міського центру зайнятості від 04.06.2018 про роз'яснення судового рішення від 23.04.2015 у справі № 809/4410/14, Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу від 14.06.2018 у справі № 809/4410/14, в якій роз'яснив Івано-Франківському міському центру зайнятості, що на виконання частини 5 резолютивної частини постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 необхідно вжити заходів для утримання коштів з роботодавця в добровільному порядку, передбаченому цивільним законодавством, або вжити заходи для утримання коштів за судовим рішенням, постановленим у справі за позовом Івано-Франківського міського центру зайнятості до роботодавця про їх стягнення (а.с. 48).
14.09.2022 Івано-Франківським міський центр зайнятості звернувся до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) із заявою про закінчення виконавчого провадження, в якій зазначено всі дії, вчинені позивачем в порядку добровільного та судового утримання 3513,88 грн. наданих соціальних послуг ОСОБА_1 (а.с. 50).
07.11.2022 Івано-Франківським міський центр зайнятості звернувся до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) листом про надання інформації про результати розгляду заяви від 07.11.2022 про закінчення виконавчого провадження (а.с. 52).
21.09.2023 Івано-Франківський міський центр зайнятості звернувся до начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій просив зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області вжити необхідних заходів по розгляду заяви від 14.09.2022 (а.с. 53-54).
09.11.2023 Івано-Франківський міський центр зайнятості звернувся до начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зі скаргою на бездіяльність начальника відділу та державного виконавця, в якій просив вжити необхідних заходів по розгляду заяви від 14.09.2022 (а.с. 55-56).
Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом № 6460/3-23/508 від 01.12.2023 повідомило Івано-Франківський міський центр зайнятості про результати розгляду скарги від 09.11.2023. Так, згідно листа № 6460/3-23/508 від 01.12.2023 відповідач зазначив, що Івано-Франківський міський центр зайнятості неодноразово звертався до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та повідомляв про усі вжиті заходи спрямовані на забезпечення виконання рішення суду та просив закрити виконавче провадження № 50987835 відповідно до пункту 9 частини першої статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду. Однак, посилання боржника на фактичне виконання в повному обсязі рішення суду з виконавчим документом, та винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 36 Закону України «Про виконавче провадження», не відповідає обставинам фактичного виконання рішення суду в повному обсязі, а від так і підстав для закінчення виконавчого провадження згідно пункту 9 частини першої статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» не вбачається. Відповідач звернув увагу на те, що пунктом 9 частини першої статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що саме фактичне виконання в повному обсязі рішення суду згідно виконавчим документом є підставою закінчення виконавчого провадження (а.с. 57).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача в частині відмови у закритті виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України “Про виконавче провадження”, Івано-Франківський міський центр зайнятості звернувся з цим позовом до суду, в якому просить суд зобов'язати відповідача вчинити дії по закриттю виконавчого провадження № 50987835 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Оцінка аргументів сторін. Норми права, якими керувався суд, та мотиви їх застосування. Висновки суду:
Як встановлено судом, позивач вважає, що наявні передбачені пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України “Про виконавче провадження” підстави для закриттю виконавчого провадження № 50987835, оскільки Івано-Франківський міський центр зайнятості вжив усіх можливих заходів щодо утримання з роботодавця 3513,88 грн. наданих соціальних послуг ОСОБА_1 .
Згідно змісту листа № 6460/3-23/508 від 01.12.2023 Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вважає, що пунктом 9 частини першої статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено закінчення виконавчого провадження саме через фактичне виконання в повному обсязі рішення суду.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статями 129 та 129-1 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов'язковість судових рішень. Суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
За статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з частиною другою статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки;
6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону № 1404-VІІІ сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Згідно з пунктом 6 частини п'ятої статті 19 Закону № 1404-VІІІ боржник зобов'язаний надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Підстави закінчення виконавчого провадження визначені статтею 39 Закону № 1404-VIII.
Так, згідно з пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до частини другої статті 39 Закону № 1404-VIII постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Згідно з частиною третьою статті 39 Закону № 1404-VIII у випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-18, 19-1 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби регламентовано статтею 74 Закону № 1404-VIII.
Так, відповідно до частини першої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з частиною третьою статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.
Частиною п'ятою статті 74 Закону № 1404-VIII визначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 у справі № 809/4410/14 зобов'язано Івано-Франківський міський центр зайнятості вжити заходів щодо виконання вимог п. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо утримання з роботодавця 3513,88 грн., наданих соціальних послуг ОСОБА_1 , як безробітному (а.с. 23-27).
Так, ще до відкриття 29.04.2016 виконавчого провадження № 50987835 з примусового виконання вимог постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 у справі № 809/4410/14, Івано-Франківський міський центр самостійно почав вживати заходи з метою добровільного виконання постанови від 23.04.2015 у справі № 809/4410/14 щодо утримання з роботодавця 3513,88 грн. наданих соціальних послуг ОСОБА_1 як безробітному.
Так, листом від 22.05.2015 № 1559-06/12-15 Івано-Франківський міський центр зайнятості звернувся до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА з вимогою перерахувати на рахунок Івано-Франківського міського центру зайнятості кошти в розмірі 3513,88 грн., виплачених ОСОБА_1 . Івано-Франківським міським центром зайнятості, як допомога по безробіттю. Також повідомлено, що у разі невідшкодування коштів питання щодо їх повернення буде вирішуватись в судовому порядку відповідно до чинного законодавства (а.с. 22).
Вказаний факт звернення позивача зі згаданим листом встановлено рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2017 у справі справи № 909/39/17.
У зв'язку з невідшкодуванням Івано-Франківському міському центру зайнятості 3513,88 грн., наданих соціальних послуг ОСОБА_1 , як безробітному, позивач 31.07.2015 звернувся в Івано-Франківський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА про стягнення на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості 3513,88 грн. За результатом розгляду справи № 809/3028/15 Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийняв постанову від 04.09.2015 справа № 809/3028/15. Проте вказана постанова суду була скасована Львівським апеляційним адміністративним судом, а провадження у справі закрито у зв'язку із непідвідомчістю адміністративному судочинству даних спірних правовідносин (ухвала від 10.03.2016, а.с. 31-32). Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.10.2016 касаційну скаргу Івано-Франківського міського центру зайнятості відхилено у зв'язку з тим, що даний спір не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, а має вирішуватися в порядку господарського судочинства (а.с. 33-34).
29.12.2016 Івано-Франківський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області в порядку господарського судочинства з позовом до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА та до Івано-Франківської обласної державної адміністрації про стягнення на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості 3513,88 грн.
13.03.2017 рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/39/17 відмовлено у задоволені позовних вимог у зв'язку з тим, що Департамент будівництва, житлово-комунального господарства містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА не є правонаступником Управління капітального будівництва Івано-Франківської ОДА, в якому працював ОСОБА_1 на час звільнення з роботи, та яке ліквідоване у 2005 році (а.с. 35-36).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2017 у справі № 909/39/17 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2017 залишено без змін (а.с. 37-40).
Постановою Верховного Суду від 14.02.2018 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2017 залишено без змін (а.с. 43-47).
Ухвалою Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 909/39/17 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Івано-Франківського міського центру зайнятості на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2017 у зв'язку з тим, що доводи наведені в касаційній скарзі Івано-Франківського міського центру зайнятості вже були розглянуті під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2017 справа № 909/39/17 (а.с. 41-47).
Отже, з огляду на вказані судові рішення, Івано-Франківський міський центр зайнятості використав передбачені адміністративним та господарським судочинством всі можливості щодо стягнення в судовому порядку коштів в розмірі 3513,88 грн., виплачених ОСОБА_1 .
Окрім цього, на виконання вимог частини першої статті 31 Закону № 1404-VIII Івано-Франківський міський центр зайнятості звернувся 04.06.2018 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з заявою про отримання роз'яснення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 у справі № 809/4410/14.
За результатом розгляду заяви Івано-Франківського міського центру зайнятості від 04.06.2018 про роз'яснення судового рішення від 23.04.2015 у справі № 809/4410/14, Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу від 14.06.2018 у справі № 809/4410/14, в якій роз'яснив Івано-Франківському міському центру зайнятості, що на виконання частини 5 резолютивної частини постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 необхідно вжити заходів для утримання коштів з роботодавця в добровільному порядку, передбаченому цивільним законодавством, або вжити заходи для утримання коштів за судовим рішенням, постановленим у справі за позовом Івано-Франківського міського центру зайнятості до роботодавця про їх стягнення (а.с. 48).
Таким чином, суд, який видав виконавчий документ, роз'яснив Івано-Франківському міському центру зайнятості порядок виконання судового рішення від 23.04.2015 у справі № 809/4410/14 та визначив два можливі варіанти поведінки для Івано-Франківського міського центру зайнятості: 1) вжити заходи для утримання кошті в добровільному порядку, передбаченому цивільним законодавством; 2) вжити заходи для утримання коштів за судовим рішенням, постановленим у справі за позовом Івано-Франківського міського центру зайнятості до роботодавця про їх стягнення.
З огляду на встановлені вище обставини, Івано-Франківський міський центр зайнятості здійснив всі можливі заходи для утримання кошті в розмірі 3513,88 грн., виплачених ОСОБА_1 як в добровільному, так і в судовому порядку. Будь-яких інших заходів для утримання коштів з роботодавця, чинним законодавством не передбачено.
Зазначені обставини свідчать про виконання Івано-Франківський міський центр зайнятості рішення від 23.04.2015 у справі № 809/4410/14, що є підставою для закінчення виконавчого провадження № 50987835 згідно з пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII.
14.09.2022 Івано-Франківським міський центр зайнятості звернувся до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) із заявою про закінчення виконавчого провадження, в якій зазначено всі дії, вчинені позивачем в порядку добровільного та судового утримання 3513,88 грн. наданих соціальних послуг ОСОБА_1 (а.с. 50).
Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом № 6460/3-23/508 від 01.12.2023 відмовило у закритті виконавчого провадження № 50987835.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В спірному випадку Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не спростувало доводів позивача щодо виконання ним постанови суду від 23.04.2015 у справі № 809/4410/14, з врахуванням роз'яснення суду в цій справі, викладеного в ухвалі від 04.06.2018, та не надало суду доказів відсутності підстав для закриття виконавчого провадження № 50987835 згідно з пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII.
Таким чином суд дійшов висновку визнати протиправною відмову Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у закритті виконавчого провадження № 50987835, викладену у листі № 6460/3-23/508 від 01.12.2023, та зобов'язати Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинити дії щодо закриття виконавчого провадження № 50987835 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України “Про виконавче провадження”.
Отже, позов належить задовольнити повністю.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано платіжну інструкцію № 141 від 13.12.2023 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2684,00 грн. (а.с. 6).
Враховуючи висновок суду про задоволення позову, позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2684,00 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у закритті виконавчого провадження № 50987835, викладену у листі № 6460/3-23/508 від 01.12.2023.
Зобов'язати Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинити дії щодо закриття виконавчого провадження № 50987835 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України “Про виконавче провадження”.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ - 43316386, вулиця Галицька, 45, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ - 19390067, вулиця Набережна ім. Стефаника, 34-Б, місто Івано-Франківськ, 76010) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
Позивач: Івано-Франківський міський центр зайнятості, код ЄДРПОУ - 19390067, вулиця Набережна ім. Стефаника, 34-Б, місто Івано-Франківськ, 76010.
Відповідач: Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ - 43316386, вулиця Галицька, 45, місто Івано-Франківськ, 76000.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.
Рішення складене в повному обсязі 18 січня 2024 р.