09 січня 2024 року (о 13 год. 13 хв.)Справа № 280/6555/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Артоуз О.О.,
за участю секретаря Власюк В.І.,
представника позивача Александрова О.О.
представника відповідача Стрельченка С.С.
свідка ОСОБА_1
розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), представник адвокат Александров Олексій Олександрович ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Генеральний штаб Збройних Сил України (ЄДРПОУ 22991050, пр. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
16 серпня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_2 , представник адвокат Александров Олексій Олександрович, до Військової частини НОМЕР_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Генеральний штаб Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якій, з урахуванням позовної заяви в новій редакції, позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати пункти 2, 3 Наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 26.09.2023 №197 «Про результати проведення службового розслідування по факту встановлення обставин отримання поранення» стосовно обставин травми (контузії) старшого солдата ОСОБА_2 ;
встановити факт отримання травми (поранення, контузії, каліцтва), яку військовослужбовець військової частини НОМЕР_3 старший солдат ОСОБА_2 отримав 24.03.2022 о 02 годині 30 хвилин в районі села Полтавка Малинівської територіальної громади Пологівського району Запорізькій області під час виконання своїх службових обов'язків пов'язаних із захистом Батьківщини, через ворожий артилерійський обстріл;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 (код (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) у не складенні та не видачі ОСОБА_2 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яку ОСОБА_2 отримав 24 березня 2022 року під час виконання своїх службових обов'язків пов'язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, що затверджене Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402;
зобов'язати військову частину НОМЕР_3 скласти та видати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яку ОСОБА_2 отримав 24 березня 2022 року під час виконання своїх службових обов'язків пов'язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, то затверджене Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402;
судові витрати покласти на відповідача.
Позовну заяву мотивовано тим, що позивач з лютого 2022 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 . 24 березня 2022 року позивач ніс бойове чергування згідно розкладу чергувань, на позиціях свого підрозділу, а саме - на подвір'ї приватного будинку в с. Полтавка в Гуляйпільського району на виїзді з селища в напрямку с. Малинівка. О 02 год. 30 хв. 24.03.2022 при обстрілі села Полтавка на відстані приблизно 10-15 метрів від ОСОБА_2 відбувся вибух артилерійського снаряда. Переконавшись в тому, що обстріл скінчився, позивач, дочекавшись зміни повернувся до розташування. Після виходу до ППД ОСОБА_2 звернувся зі скаргою на стан здоров'я до місцевого відділення. Після цього був направлений до військового госпіталю в/ч НОМЕР_5 . При огляді лікаря було встановлено діагноз акубаротравма та мінно-вибухова травма, гостра сенсоневральна приглуховатість двобічна. В подальшому проходив стаціонарне лікування в ЛОР відділенні КПП Міська лікарня №3 ЗМР з 08.08.2022 по 19.08.2022. Факт отримання позивачем бойової травми підтверджують його побратими які 24.03.2022 перебували разом з ним. Після отримання позивачем травми, командуванням військової частини НОМЕР_3 було проведено розслідування та не було складено довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відповідно до норм Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого Наказом Міністерства обороті України від 14.08.2008 № 402. За рапортом командира роти забезпечення військової частини НОМЕР_3 від 10.09.2023 № 3176 відповідачем проведено службове розслідування щодо встановлення факту та обставин отримання поранення позивачем, результатом якого є наказ (з основної діяльності) від 26.09.2022 № 197, акт службового розслідування від 26.09.2022 № 21. Фактів поранення позивача 24.03.2022 у н.п. Полтавка не встановлено, тому довідка про обставини травми (поранення, контузії каліцтва) складанню та видачі не підлягає. Позивач вважає висновки відповідача, викладені в Акті службового розслідування від 26.09.2022 та Наказі командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 26.09.2023 №197 такими, що частково не відповідають дійсності та є незаконними. У зв'язку із викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.08.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Ухвалою суду від 06.09.2023 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 02.10.2023 о 10:30 год.
29 вересня 2023 року на адресу Запорізького окружного адміністративного надійшов відзив Військової частини НОМЕР_3 на позовну заяву. Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що позивач дійсно проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_3 з 25.02.2022 по 31.10.2022 на штатних посадах військової частини НОМЕР_3 . Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 31.10.2022 № 113-РС позивача призначено для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_6 , наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 31.10.2022 № 272 позивача виключено зі списків особового складу з усіх видів забезпечення та направлено до нового місця служби. За рапортом командира роти забезпечення військової частини НОМЕР_3 від 10.09.2023 № 3176 у військовій частині НОМЕР_3 було проведено службове розслідування щодо встановлення факту та обставин отримання поранення позивачем, результатом якого є наказ (з основної діяльності) від 26.09.2022 № 197, акт службового розслідування від 26.09.2022 № 21. Фактів поранення позивачем 24.03.2022 у н.п. Полтавка не встановлено, тому довідка про обставини травми (поранення, контузії каліцтва) складанні та видачі не підлягає. Позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 16.06.2022 по 14.07.2022, з по 29.07.2022, з 08.08.2022 по 20.08.2022, що підтверджується наказами командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині). Сам позивач не заявляв до командування військової частини НОМЕР_3 про факт отримання ним поранення 24.03.2022 у н.п. Полтавка та відповідних доказів у позовній заяві не прикладає. Відповідач просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2023 відкладено підготовче засідання в справі на 31 жовтня 2023 року о 12:00 год.
Позивачем до суду 06.10.2023 надано заяву про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог.
06 жовтня 2023 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву в якій позивач вказує, що до мобілізації у лютому 2022 року, з 2018 року до кінця 2021 року він проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_7 . У довідці ВЛК від 30.11.2021 №763 і у Картці обстеження та медичного огляду від 30.11.2021, у позивача були відсутні ознаки поранень (хвороб), які вже пізніше були діагностовано 28 липня 2022 року військово-лікарської комісією при військовій частині НОМЕР_8 і зазначені у довідці ВЛК від 28.07.2022 №2155, а саме (як вже зазначено у позовній заяві): Двобічна хронічна сенсоневральна приглухуватість II-III ст. зі сприйняттям ШМ - 1,0 на ліве вухо, в/р - на праве вухо. Гіпертонічна хвороба І ст. Дисциркуляторна енцефалопатія І ст. змішаного генезу з гіпомнестичним, цефалгічним та вестибуло-атактичним синдромами з незначним порушенням функції. Гастроезофагальна рефлюксна хвороба. Хронічний гастродуоденіт без порушення функції. Хронічний панкреатит без порушення функції. Функції. Складний гіперметропічний астигматизм обох очей. Додатковими доказами отримання позивачем поранення 24.03.2022 у н.п. Полтавка є: направлення військової частини НОМЕР_8 на обстеження в Запорізьку ОКЛ від 04.07.2022 №1569, направлення військової частини НОМЕР_8 на обстеження в Запорізьку ОКЛ від 05.07.2022 №1574, направлення військової частини НОМЕР_3 на стаціонарне лікування до військової частини НОМЕР_9 від 06.08.2022 №2868, із зазначенням діагнозів Позивача, яки були з часом зазначені у довідці ВЛК від 28.07.2022 №2155. Крім того, факт отримання позивачем бойової травми додатково може підтвердити його безпосередній командир який 24.03.2022 перебував разом з ним, а саме ОСОБА_3 . Позивач просить відхилити відзив відповідача.
Також, 06.10.2023 до суду надійшли пояснення третьої особи. Третя особа не визнає позовних вимог, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, вважає причини пропуску строку звернення до суду позивачем неповажними, просить ухвалу суду від 06.09.2023 про відкриття загального позовного провадження вважати такою, що постановлена передчасно. Представник у поясненнях вказує, що позивач не долучає жодних доказів на підтвердження факту несення бойового чергування 24.03.2022, рапорту на ім'я безпосереднього начальника/командира про факт обстрілу, Витягу з журналу бойових дій за 24.03.2022, в якому фіксуються факти обстрілів та отримані травмування (поранення) військовослужбовцями, не долучає докази наявності скарг на стан свого здоров'я за наслідками згаданого обстрілу та звернення за медичною допомогою. Також, представник третьої особи звертає увагу суду на приписи ч. 5 ст. 260 Статут Внутрішньої служби ЗС України, в якій зазначено що у разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п'яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, позивач згідно з приписами ст. 241 Статуту Внутрішньої служби ЗС України повинен піклуватися про стан свого здоров'я, натомість за кваліфікованою медичною допомогою після ймовірного факту обстрілу позивач не звертався, будь-яких рапортів на ім'я командування військової частини встановленим порядком не подавав. Позивач вводить суд в оману щодо фактів звернення на ім'я командування військової частини НОМЕР_3 такі факти жодним чином не підтверджено будь-якими належними доказами з боку позивача, відсутні рапорти, звернення, не долучено медичні документи до позовної заяви за період з 24.03.2022 по 28.07.2022. Представник зазначає, що будь-яких належних доказів отримання позивачем травми/поранення в матеріалах позову немає, в наданих позивачем медичних документах не зазначено, що дане захворювання було отримано позивачем 24.03.2022 під час виконання своїх службових обов'язків, пов'язаних із захистом Батьківщини. Разом з тим, представником позивача долучено Довідку військово-лікарської комісії від 28.07.2022 № 2155, видану військовою частиною НОМЕР_8 в якій зазначено, що захворювання не пов'язане з проходженням військової служби. Висновок ВЛК, оформлений довідкою позивач не оскаржував. Третя особа просить суд прийняти пояснення та відмовити у задоволенні позову.
Відповідачем 23.10.2023 подано до суду заперечення на відповідь на відзив ОСОБА_2 в яких представник наголошує на тому, що позивач не надає доказів оскарження постанови військово-лікарської комісії та не заявляє про це. Відповідачу не відомо про проходження позивачем військово-лікарської комісії, яка оформлена довідкою від 30.11.2021 № 763, та як на той час позивач не проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 та не надає доказів надання її перед призивом на військову службу, тому вважати її доказом у даній справі є недопустимим. Направлення на консультацію/обстеження/стаціонарне лікування від 04.07.2022 № 1569, від 05.07.2022 № 1574 та від 06.08.2022 № 2868 не являються підтвердженням отримання поранення Позивачем, так як надавались за особистим проханням позивача через значний час після заявленої дати про отримання поранення, тому вважати її доказом у даній справі є недопустимим. Виписний епікриз Міської лікарні № 3 з медичної картки стаціонарного хворого від 19.08.2023 № 2683 має анамнез хвороби: вважає себе хворим з 01.04.2022, коли вперше потрапив під ворожий артилерійський обстріл. Дата хвороби не співпадає з обставинами (а саме 24.03.2022, про що заявляється у позові) отримання травми. Заявлений свідком ОСОБА_3 не проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 у заявлений період, тим паче не являвся та не міг являтись безпосереднім командиром позивача, тому не може являтись належним свідком. У військовій частині НОМЕР_3 відсутні відомості щодо проведення службового розслідування по факту отримання поранення відповідачем після 26.09.2022, тому надання додаткових матеріалів службового розслідування неможливе. Бойові розпорядження на виконання бойових завдань 24.03.2022 позивачем не видавались, запис у Журналі бойових дій (№ 6т за р.з., том 1, обліковано за ЖОЖ № 12, №31т, розпочато 24.02.2022, закінчено 24.04.2022, інв. № 41т) про отримання поранення позивачем відсутній. Відповідачем підтримується пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача від 27.09.2023 № 316/4054, про що відповідач клопоче у врахуванні при прийнятті рішення по даній справі.
Ухвалою суду від 31.10.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі строком на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 14 листопада 2023 року о 10:30 год.
13 листопада 2023 року до суду надійшло клопотання представника про долучення до справи позовної заяви в новій редакції.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2023 відкладено підготовче засідання у справі на 05 грудня 2023 року о/об 11:30 год. та витребувано докази по справі.
04 грудня 2023 року відповідачем надано до суду витребувані ухвалою суду від 14.11.2023 докази - копію акту проведення службового розслідування по факту поранення водія - механіка відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення роти забезпечення військової частини НОМЕР_3 , старшого солдата ОСОБА_4 з додатками.
Ухвалою суду від 05.12.2023 зупинено провадження у справі № 280/6555/23 до 21.12.2023 та призначено наступне підготовче засідання на 21.12.2023 о/об 11:00 год.
18 грудня 2023 року представником позивача подано до суду додаткові пояснення у справі. Уважно дослідивши Акт службового розслідування від 15.11.2022 № 54 позивачем зроблені висновки, що обставини, факти, пояснення свідків які викладені в Акті службового розслідування від 15.11.2022 № 54 безпосередньо свідчать про факт отримання травми (поранення, контузії, каліцтва), яку військовослужбовець військової частини НОМЕР_3 старший солдат ОСОБА_2 отримав 24.03.2022р. о 02 годині 30 хвилин в районі села Полтавка Малинівської територіальної громади Пологівського району Запорізькій області під час виконання своїх службових обов'язків пов'язаних із захистом Батьківщини, через ворожий артилерійський обстріл.
Протокольною ухвалою суду від 21.12.2023 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09 січня 2024 року о 12:00 год.
В судове засідання, призначене на 09 січня 2024 року здійснено виклик свідків.
В судовому засіданні 09.01.2024 представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним раніше в заявах по суті справи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 09.01.2024 проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав наведених у відзиві і поясненнях третьої особи та просив у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи в судове засідання 09.01.2024 не з'явися, про дату та час розгляду справи повідомлений.
Також, у судовому засіданні 09.01.2024 судом заслухано свідка ОСОБА_1 та досліджено письмові докази.
В судовому засіданні 09.01.2024 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 25.02.2022 № 42 старшого солдата ОСОБА_2 , призначеного відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, призваним Шевченківським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки міста Запоріжжя Указом Президента України від 24.02.2022 вважати призначеним на посаду начальника польової лазні військової частини НОМЕР_3 з 25 лютого 2022 року зарахувати до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 та на всі види забезпечення, вважати таким, що з 25.02.2022 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 17.06.2022 № 136 вважати старшого солдата ОСОБА_2 таким, що вибув на стаціонарне лікування до військової частини НОМЕР_8 , з 16.06.2022 зняти з котлового забезпечення частини, забезпечити продовольчим атестатом.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 24.07.2022 № 173 вважати старшого солдата ОСОБА_2 , який проходив лікування у Новомиколаївській ЦРЛ з 16.06.2022 по 04.07.2022, у КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗМР з 06.07.2022 по 13.07.2022 таким, що прибув зі стаціонарного лікування 14.07.2022, з 14.07.2022 зараховано на котлове забезпечення частини.
Відповідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 24.07.2022 № 173 вважати старшого солдата ОСОБА_2 таким, що вибув 21.07.2022 на проходження військово-лікарської комісії до військової частини НОМЕР_8 .
28 липня 2022 року військово-лікарською комісією проведено медичний огляд ОСОБА_2 та постановлено діагноз: двобічна хронічна сенсоневральна приглухуватість ІІ-ІІІ ст. зі сприйняттям ШМ - 1,0 на ліве вухо, в/р - на праве вухо. Гіпертонічна хвороба І ст. Дисциркуляторна енцефалопатія І ст. змішаного генезу з гіпомнестичним, цефалгічним та вестибуло-атактичним синдромами з незначним порушенням функції. Гастроезофагальна рефлюксна хвороба. Хронічний гастродуоденіт без порушення функції. Хронічний панкреатит без порушення функції. Функції. Складний гіперметропічний астигматизм обох очей. Захворювання, НІ, не пов'язані з проходженням військової служби
У відповідності до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 29.07.2022 № 178 вважати старшого солдата ОСОБА_2 таким, що прибув 29.07.2022 з проходження військово-лікарської комісії.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 08.08.2022 № 188 вважати старшого солдата ОСОБА_2 таким, що 08.08.2022 вибув на стаціонарне лікування до військової частини НОМЕР_8 , з 08.08.2022 зняти з котлового забезпечення частини, забезпечити продовольчим атестатом.
Відповідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 20.08.2022 № 200 вважати старшого солдата ОСОБА_2 , який проходив лікування у КНП «Міська лікарня № 3» ЗМР з 08.08.2022 по 19.08.2022 таким, що прибув зі стаціонарного лікування 20.08.2022, з 20.08.2022 зараховано на котлове забезпечення частини.
Актом службового розслідування по факту встановлення обставин отримання поранення військовослужбовцем військової частини від 26.09.2022 встановлено, що факти поранення (травмування) старшого солдата ОСОБА_4 24.03.2022 у н.п. Полтавка Гуляйпільського району Запорізької області не встановлено (п. 3.5). Службове розслідування вважати завершеним. За вказаним фактом довідка про обставини травми (контузії) старшого солдата ОСОБА_4 видачі не підлягає.
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 26.09.2022 № 197 «Про результати проведення службового розслідування по факту встановлення обставин отримання поранення» відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, на підставі Акту службового розслідування від 26.09.2022 № 21, що проводилось відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з адміністративно-господарської діяльності) від 19.09.2022 № 368 «Про призначення службового розслідування по факту встановлення обставин отримання поранення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 », з метою встановлення обставин отримання поранення старшого солдата ОСОБА_4 військовослужбовця роти забезпечення військової частини НОМЕР_3 наказано службове розслідування вважати завершеним. За вказаним фактом довідка про обставини травми (контузії) старшого солдата ОСОБА_4 видачі не підлягає (п. 2 Наказу). Командиру роти забезпечення капітану ОСОБА_5 попередити старшого солдата ОСОБА_4 про 409 статтю ККУ, ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби, підроблення документів чи іншого обману карається гриманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк (п. 3 Наказу).
11 жовтня 2022 року ОСОБА_2 подано рапорт на адресу Міністра оборони України, ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ВЧ НОМЕР_10 з направленням копії відповідачу в якому містилося прохання зобов'язати військову частину НОМЕР_3 провести розслідування та скласти довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яку позивач отримав 24.03.2022 під час виконання службових обов'язків пов'язаних із захистом Батьківщини. Під час проведення розслідування допитати свідків.
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по адміністративно-господарській діяльності) від 24.10.2022 № 456 з метою встановлення обставин отримання поранення, на підставі рапорту старшого солдата ОСОБА_4 від 23.10.2022 призначено службове розслідування по факту поранення позивача.
За результати проведення розслідування складено Акт проведення службового розслідування по факту поранення водія - механіка відділення технічного обслуговування автомобільної технічки взводу технічного забезпечення роти забезпечення військової частини НОМЕР_3 , старшого солдата ОСОБА_4 від 15.11.2022. Враховуючи обставини, встановлені під час проведення службового розслідування запропоновано: службове розслідування вважати завершеним; вважати отримане 24.03.2022 поранення водієм - механіком відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення роти забезпечення, старшим солдатом ОСОБА_6 контузією/травмою, що сталася в районі ведення бойових дій, але не пов'язана з бойовими ураженнями або діями з боку противника, за фактом, зазначеним у пункті 2 результативної частини цього акту, провести розслідування у відповідності до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332; за результатами проведення розслідування у разі виявлення факту нещасного випадку або професійного захворювання, начальнику медичної служби військової частини НОМЕР_3 , майору ОСОБА_7 підготувати довідку про обставини травми.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 31.10.2022 № 272 старшого солдата ОСОБА_2 , водія-механіка відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення роти забезпечення військової частини НОМЕР_3 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) № 113-РС від 31.10.2022, на посаду стрільця 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_6 , вважати, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби (с. Тимирівка). З 31 жовтня 2022 року виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , зняти з усіх видів забезпечення (з продовольчого забезпечення за Каталогом продуктів (загальновійськова) з 31 жовтня 2022 року зі сніданку та надати продовольчий атестат).
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Згідно частин 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно частин першої та другої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
В подальшому, затвердженими відповідними законами України дія воєнного стану продовжувалася та діє на теперішній час.
Судом встановлено, що позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_3 за призовом під час мобілізації.
Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24.03.1999 № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України.
Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Статут) визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Згідно з частинами 1-3 статті 5 Статуту, за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Згідно з частиною 1 статті 85 Статуту, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу-також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Положеннями частини 4 статті 85 Статуту врегульовано, що якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Статтею 86 Статуту визначено, що у разі повної доведеності вини військовослужбовця командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі і не поширює свою дію на розслідування випадків отримання військовослужбовцями травми (поранення, контузії, каліцтва) під час виконання обов'язків військової служби чи обов'язків із захисту Батьківщини визначені Порядком проведення службового розслідування у ЗСУ, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371 (далі - Порядок №608).
Пунктом 1 розділу ІІ вказаного Порядку передбачено, що службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 608 службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Відповідно до пункту 3 цього ж розділу службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Пунктом 13 розділу ІІІ Порядку № 608 передбачено, що службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.
Пунктами 1-4, 6 розділу V даного Порядку установлено, що за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.
В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Пунктами 1, 2, 3, 5 розділу VI Порядку № 608 передбачено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.
Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
Згідно ст. 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України) довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Суд вказує на те, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) передбачена додатком 5 Положення про військово-лікарську експертизу в ЗС України, затвердженої наказом МОУ від 14.08.2008 № 402, це документ, в якому міститься інформація про обставини при яких військовослужбовець отримав травму, поранення чи каліцтво.
Відповідач зазначає, що висновки за результатами травмування позивача є абсолютно ґрунтовними та законними.
Проте, суд не погоджується з такою позицією відповідача, з огляду на наступне.
Суд встановив, що за результатами проведеного розслідування по факту встановлення обставин отримання поранення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 старшого солдата ОСОБА_2 , проведеного відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з адміністративно-господарської діяльності) від 19.09.2022 № 368, складно Акт службового розслідування по факту встановлення обставин отримання поранення військовослужбовцем військової частини від 26.09.2022.
На підставі вказаного Акта відповідач прийняв наказ від 26.09.2022 № 197 «Про результати проведення службового розслідування по факту встановлення обставин отримання поранення».
За змістом Акту від 26.09.2022 факту поранення (травмування) старшого солдата ОСОБА_4 24.03.2022 у н.п. Полтавка Гуляйпільського району Запорізької області не встановлено.
Водночас, матеріали справи містять копію Акту проведення службового розслідування по факту поранення водія - механіка відділення технічного обслуговування автомобільної технічки взводу технічного забезпечення роти забезпечення військової частини НОМЕР_3 , старшого солдата ОСОБА_4 від 15.11.2022. Згідно цього Акту в ході проведення розслідування встановлено: факт несення чергування солдатом ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , де підрозділ виконував бойові завдання; факт отримання травми/контузії під час проходження військової служби у роті контрдиверсійної боротьби, не пов'язаної із бойовим ураженням ворога; факт відсутності інформації у журналі ведення бойових дій про санітарні травми солдата ОСОБА_4 за 24.03.2022; факт встановлення/визначення діагнозів, зазначених у рапорті за 23.10.2022 № 3828, що свідчить про набуття ОСОБА_6 хвороб/травм, з урахуванням їх специфіки, під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 , оскільки у картці медичного обстеження від 30.11.2021 такі діагнози відсутні. Запропоновано вважати отримане 24.03.2022 поранення водієм - механіком відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення роти забезпечення, старшим солдатом ОСОБА_6 контузією/травмою, що сталася в районі ведення бойових дій, але не пов'язана з бойовими ураженнями або діями з боку противника.
Вказаними висновками службового розслідування спростовуються аргументи третьої особи з приводу необґрунтованості твердження позивача про несення ним бойового чергування 24.03.2022.
При цьому, артилерійський обстріл один із видів вогневого враження під час воєнних конфліктів, тобто є діями з боку противника в районі ведення бойових дій.
Також, як встановлено судом з матеріалів службового розслідування, позивач в ніч з 23 на 24 березня 2022 року ніс чергування разом із молодшим сержантом ОСОБА_1 .
В судовому засіданні свідком ОСОБА_1 надано пояснення, що 24.03.2022 він разом із ОСОБА_6 заступили на бойове чергування в зоні бойових дій н.п. Полтавка. Близько 02:30 год. відбувся артилерійський обстріл населеного пункту. Неподалік від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вибухнув артилерійський снаряд внаслідок чого їх вибуховою хвилею відкинуло на землю. Після приходу до тями та перевірки фізичного стану ОСОБА_2 та ОСОБА_1 продовжили чергування. На ранок фізичний стан свідка свідчив про наявність ознак контузії. У зв'язку із відсутністю у підрозділі бойового медика за медичною допомогою відразу не зверталися. Через відсутність можливості вільного пересування за медичною допомогою отримали можливість звернутися лише після повернення 31.03.2022 підрозділу до пункту постійної дислокації - м. Запоріжжя.
Також, з урахуванням викладеного суд критично оцінює доводи відзиву та пояснень третьої особи з приводу того, що запис у Журналі бойових дій (№ 6т за р.з., том 1, обліковано за ЖОЖ № 12, №31т, розпочато 24.02.2022, закінчено 24.04.2022, інв. № 41т) про отримання поранення позивачем відсутній і з приводу того, що ОСОБА_2 , не підтверджено факту обстрілів та отримання травмування (поранення) військовослужбовцями.
Суд зазначає, що Порядок №608 покладає відповідальність за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність проведення службового розслідування, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування, саме на осіб, які проводять службове розслідування (п. 9 розділу III Порядку №608).
Проте, як встановлено судом за результатами аналізу наявних в матеріалах справи доказів, з огляду на наявні суперечностей в актах проведення службового розслідування від 26.09.2022 та від 15.11.2022 по факту поранення водія - механіка відділення технічного обслуговування автомобільної технічки взводу технічного забезпечення роти забезпечення військової частини НОМЕР_3 , старшого солдата ОСОБА_4 , яке сталося 24.03.2022 суд доходить висновку, що особами, які проводили службове розслідування на дотримано критерії всебічності та повноти проведення такого розслідування.
Окрім того,суд зазначає, що за ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Статтею 44 КАС України встановлено обов'язок учасників справи подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження відсутності у Журналі бойових дій (№ 6т за р.з., том 1, обліковано за ЖОЖ № 12, №31т, розпочато 24.02.2022, закінчено 24.04.2022, інв. № 41т) запису про отримання поранення позивачем. Так, само відповідачем не доведено, що позивач мав змогу відразу 24.03.2022 звернутися за наданням медичної допомоги та наявність на той час медика в підрозділі, де проходив службу ОСОБА_2 .
Суд, також бере до уваги положення ст. 340 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України згідно яких особовому складові чергової зміни під час несення бойового чергування заборонено самовільно залишати бойовий пост чи інше місце несення бойового чергування.
Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішення дотримано не було.
Таким чином, суд вважає, що висновки службового розслідування по факту встановлення обставин отримання поранення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 старшого солдата ОСОБА_2 , проведеного відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з адміністративно-господарської діяльності) від 19.09.2022 № 368, викладене в Акті службового розслідування по факту встановлення обставин отримання поранення військовослужбовцем військової частини від 26.09.2022 є помилковими. Відтак, спірні пункти 2, 3 Наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 26.09.2022 №197 «Про результати проведення службового розслідування по факту встановлення обставин отримання поранення» стосовно обставин травми (контузії) старшого солдата ОСОБА_2 є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовної вимоги встановити факт отримання травми (поранення, контузії, каліцтва), яку військовослужбовець військової частини НОМЕР_3 старший солдат ОСОБА_2 отримав 24.03.2022 о 02 годині 30 хвилин в районі села Полтавка Малинівської територіальної громади Пологівського району Запорізькій області під час виконання своїх службових обов'язків пов'язаних із захистом Батьківщини, через ворожий артилерійський обстріл, суд зазначає, що встановлення факту, який має юридичне значення діючим законодавством віднесено до юрисдикції місцевих районних судів.
Однак, особа має право звернутися до адміністративного суду з позовом щодо оскарження дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, розглядаючи який суд може встановити певні факти, зокрема, щодо наявності певних обставин та подій, їх виникненням, існуванням та припиненням саме з метою розгляду публічно-правового спору.
Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про встановлення факту отримання позивачем травми (поранення, контузії, каліцтва).
З приводу позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_3 у не складенні та не видачі позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яку ОСОБА_2 отримав 24 березня 2022 року під час виконання своїх службових обов'язків пов'язаних із захистом Батьківщини, суд зазначає, що права та інтереси приватної особи можуть бути порушені органом публічної адміністрації у спосіб прийняття рішення або вчинення діяння (як дії, так і бездіяльності), а тому слід зважати, що з огляду на положення п.18 ч.1 ст.19, п.19 ч.1 ст.4 КАС України під рішенням суб'єкта владних повноважень слід розуміти - письмовий акт, під дією суб'єкта владних повноважень - вчинок з приводу реалізації управлінського повноваження, під бездіяльністю - ухилення від виконання обов'язку.
До того ж, управлінське волевиявлення владного суб'єкта (окрім перелічених вище форм) може втілюватись і у вигляді письмової відмови (листа) чи фактичної відмови, котрі за змістом, формою, способом реалізації повноваження не є рішенням чи дією, але охоплюються складом діяння, здатного до створення перешкоди у реалізації публічного суб'єктивного права заявника-приватної особи.
У спірних правовідносинах відмова адміністративного органу у видачі довідки оформлена пунктом 2 наказу від 26.09.2022 №197 «Про результати проведення службового розслідування по факту встановлення обставин отримання поранення», існування якого свідчить як про вчинення відповідачем волевиявлення управлінського характеру, так і про обрання владним суб'єктом активного способу поведінки у спірних правовідносинах, що виключає їх кваліфікацію бездіяльність.
За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача.
На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу).
Варто зазначити, що відповідно до пункту 1 розділу І Методики визначення військових втрат, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затвердженої наказом Міністерства оборони України 14.09.2022 № 277, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 25.11.2022 № 1471/38807 (далі - Методика визначення військових втрат), ця Методика встановлює механізм визначення військових втрат, що включають людські та матеріальні військові втрати і витрати, пов'язані з бойовими діями (терористичними актами, диверсіями, ракетно-бомбовими ударами), спричинені військовою агресією Російської Федерації.
При цьому, артилерійський обстріл один із видів вогневого враження під час воєнних конфліктів, тобто є діями з боку противника в районі ведення бойових дій, тобто травми отримані внаслідок таких дій підпадають під визначення військових втрат, пов'язаних з бойовими діями.
Як вбачається з матеріалів справи, обставини, при яких позивач, як зазначає отримав травму, пов'язані з діями з боку противника в районі ведення бойових дій, про що зазначає як сам позивач,так і свідки.
Суд вказує на те, що довідка про обставини поранення (травми, контузії, каліцтва Додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗС України, затвердженої наказом МОУ від 14.08.2008, №402 (зі змінами)) це документ, в якому міститься інформація про обставини, при яких ти отримав травму, поранення чи каліцтво.
Довідка про обставини травми видається за підписом командира в/ч на підставі наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Згідно ст. 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України у разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п'яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За таких обставин суд доходить висновку про визнання протиправними дій військової частити НОМЕР_3 щодо не складання та не видачі ОСОБА_2 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яку ОСОБА_2 отримав 24 березня 2022 року під час виконання своїх службових обов'язків пов'язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, що затверджене Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402.
Разом з тим, надаючи оцінку вимозі позивача зобов'язального характеру суд вказує наступне.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Слід зазначити, що дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади, як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Тобто, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону.
Адміністративний суд під час розгляду справи та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, у разі скасування нормативно-правового акту або індивідуального акта, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч.3 ст.245 КАС України).
Аналіз зазначених норм у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 5 КАС України свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
У постанові від 05.05.2018 року у справі №826/9727/16 Верховний Суд зробив висновок, що суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов: 1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача; 2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача; 3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів; 4) прийняття рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Розглядаючи питання щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_3 скласти та видати ОСОБА_2 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яку ОСОБА_2 отримав 24 березня 2022 року під час виконання своїх службових обов'язків пов'язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, то затверджене Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402, суд повинен перевірити усі умови, за яких відповідач зобов'язаний таку довідку видати.
Враховуючи встановлені обставини суд дійшов висновку, що у відповідача існує законодавчо визначений обов'язок скласти та видати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яку ОСОБА_2 отримав 24 березня 2022 року під час виконання своїх службових обов'язків, пов'язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, що затверджене Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.
Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 189, 238, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), представник адвокат Александров Олексій Олександрович ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Генеральний штаб Збройних Сил України (ЄДРПОУ 22991050, пр. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункти 2, 3 Наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 26.09.2023 №197 «Про результати проведення службового розслідування по факту встановлення обставин отримання поранення» стосовно обставин травми (контузії) старшого солдата ОСОБА_2 .
Визнати протиправними дії військової частити НОМЕР_3 щодо не складання та не видачі ОСОБА_2 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яку ОСОБА_2 отримав 24 березня 2022 року під час виконання своїх службових обов'язків пов'язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, що затверджене Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_3 скласти та видати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яку ОСОБА_2 отримав 24 березня 2022 року під час виконання своїх службових обов'язків пов'язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, що затверджене Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Рішення у повному обсязі складено та підписано 18 січня 2024 року.
Суддя О.О. Артоуз