17 січня 2024 року м. Ужгород№ 260/10782/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області (вул. 900-річчя Хуста, буд. 27, м. Хуст, Закарпатська обл., Хустський р-н, 90400, код ЄДРПОУ 04053714) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (пл. Шандора Петефі, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, 88004, код ЄДРПОУ 43316386), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Хустська окружна прокуратура (вул. 900-річчя Хуста, 16, м. Хуст, Закарпатська обл., Хустський р-н, 90400), Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, Ужгородський р-н, 88000, код ЄДРПОУ 44361754), про визнання протиправною та скасування постанови, -
Виконавчий комітет Хустської міської ради Закарпатської області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , в якому просить: визнати незаконною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ ВП №70556064 від 29.11.2023 р. про накладання штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №260/3569/21 відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №70556064 від 15.12.2022 щодо зобов'язання Виконавчого комітету Хустської міської ради виконати вимоги чинного законодавства України щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення об'єкту культурної спадщини національного значення - Руїни замка в м. Хуст, дата спорудження - XIV ст., охоронний номер - 210 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. З огляду на вказане, позивач 26 грудня 2022 року звернувся до Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення об'єкту культурної спадщини національного значення - Руїни замка в м. Хуст, дата спорудження - XIV ст., охоронний номер - 210 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, однак останній повідомив, що для занесення до Реєстру пам'ятки архітектури національного значення - «Руїни замка» необхідно надати облікову документацію. Позивач вказує, що виготовлення облікової документації не входить до повноважень Виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області, а тому рішення суду у справі 260/3569/21 є виконаним. Відповідачем 26.06.2023 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №70556064, однак така скасована постановою від 13.11.2023 начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ. В подальшому відповідачем в порушення статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження, винесено постанову про накладення штрафу від 29.11.2023 ВП №70556064.
Позивач вважає дії відповідача щодо не відновлення виконавчого провадження ВП №70556064 та винесенням постанови про накладення штрафу від 29.11.2023 протиправними, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву (вх. №39535 від 20.12.2023), у якому, зокрема, зазначено, що Закарпатською обласною прокуратурою 11.09.2023 за № 15-893 вих.-23 на адресу Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації скеровано лист щодо стану виконання рішень судів за позовами органів прокуратури у сфері охорони культурної спадщини. Відповідно до отриманої інформації з Департаменту від 10.10.2023 за № 01-12/1080 вбачається, що боржник на виконання рішення суду по справі № 260/3 569/21 відмовився розробити облікову документацію на об'єкт (культурної спадщини національного значення - Руїни замка у м. Хуст. Аналізуючи вимоги законодавства України у сфері охорони культурної спадщини прослідковується, що система обліку об'єктів культурної спадщини включає комплекс заходів: взяття на облік об'єкта культурної спадщини, оформлення облікової документації, занесення чи не занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, інвентаризації об'єктів культурної спадщини, формування облікових справ та внесення змін до Реєстру. Втім позивач на виконання рішення суду обмежився надісланням звичайного листа до Департаменту культури національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення Руїни замка в м. Xуст (XIV ст.) до Державного реєстру нерухомих пам'яток України без дотримання порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України № 158 від 11.03.2013
Таким чином, постанова про накладення штрафу від 29.11.2023 ВП №70556064 винесена правомірно, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Позиція Хустської окружної прокуратури викладена у письмових поясненнях (вх. №40173/23 від 27.12.2023 та вх. №40511/23 від 29.12.2023), у якому її представник щодо задоволення позову заперечив та вказав, що у даному випадку, стверджувати, що рішення у справі №260/3569/21 виконано в повному обсязі неможливо, оскільки у відповідь на лист обласної прокуратури, Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації від 10.10.2023 №01-12/1080 повідомили, що Хустська міська рада відмовилася розробляти облікову документацію на пам'ятку - «Руїни замку» у м. Хуст.Третя особа вказує, що Виконавчий комітет Хустської міської ради звернувся з пропозицією до Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення об'єкту культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України без дотримання вимог чинного законодавства України щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня. Зокрема, Порядком обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України № 158 від 11.03.2013 (далі - Порядок № 158), чітко зазначено, що занесенню об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить і Виконавчий комітет Хустської міської ради, та до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини на території Хустської об'єднаної територіальної громади. Таким чином, виконавчим комітетом Хустської міської ради не вживаються необхідні дії для виконання вимог чинного законодавства України щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня, а тому 29.11.2023 державним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5 100 грн.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що 20 грудня 2021 року Закарпатським окружним адміністративним судом ухвалено рішення в адміністративній справі за № 260/3569/21, відповідно до якого адміністративний позов Керівника Хустської окружної прокуратури до Виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області, третя особа - Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської ОДА про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Хустської міської ради щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини національного значення - Руїни замка в м. Хуст, дата спорудження - XIV ст., охоронний номер - 210, та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Зобов'язано Виконавчий комітет Хустської міської ради виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини національного значення - Руїни замка м. Хуст, XIV ст., охоронний номер - 210, та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
23 травня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, якою апеляційну скаргу Виконавчого комітету Хустської міської ради задовольнив частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року у справі № 260/3569/21 скасував та прийняв нову постанову, якою адміністративний позов керівника Хустської окружної прокуратури частково задовольнив. Визнав протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Хустської міської ради щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення об'єкту культурної спадщини національного значення - Руїни замка в м. Хуст, дата спорудження - XIV ст., охоронний номер - 210 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Зобов'язав Виконавчий комітет Хустської міської ради виконати вимоги чинного законодавства України щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення об'єкту культурної спадщини національного значення - Руїни замка в м. Хуст, дата спорудження - XIV ст., охоронний номер - 210 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. В задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2022 Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №260/3569/21 від 22 серпня 2022 року (а.с.51).
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білинцем В.О. від 15.12.2022 відкрито виконавче провадження ВП №70556064 згідно виконавчого листа №260/3569/21 від 22 серпня 2022 року (а.с.53).
26 грудня 2022 року позивач, з метою виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №70556064 від 15.12.2022 та Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2022 по справі №260/3569/21 звернувся до Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення об'єкту культурної спадщини національного значення - Руїни замка в м. Хуст, дата спорудження - XIV ст., охоронний номер - 210 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (а.с.56).
08 червня 2023 року позивач на запит державного виконавця №70556064/5 від 07.06.2023 (а.с.58) звернувся до Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації з проханням повідомити результати розгляду звернення від 26.12.2022 року, та, окрім того, повторно звернувся до Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення об'єкту культурної спадщини національного значення - Руїни замка в м. Хуст, дата спорудження - XIV ст., охоронний номер - 210 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (а.с.17).
12 червня 2023 року Виконавчий комітет Хустської міської ради на запит державного виконавця №70556064/5 від 07.06.2023 (а.с.58) листом за вих. № 1635/02-12 повідомив, що ним виконано рішення суду № 260/3569/21, оскільки він звернувся до уповноваженого органу. Питання про занесення об'єкта до Переліку культурної спадщини та включення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України не входить до компетенції Виконавчого комітету Хустської міської ради (а.с.60-61).
Листом №01-10/611 від 15.06.2023 Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації повідомив позивача, що для занесення до Реєстру пам'ятки архітектури національного значення «Руїни замка», XIV ст., охор. №210, м. Хуст, просять надати до департамент культури облдержадміністрації облікову документацію на вищезгадану пам'ятку культурної спадщини (а.с. 23-24).
У відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 26 червня 2023 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №70556064 у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення (а.с.63-64).
Відповідно до листа Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації від 10 жовтня 2023 року за № 01-12/1080 у відповідь на лист Закарпатської обласної прокуратури від 11.09.2023 №15-893, Хустська міська рада на виконання рішення суду по справі № 260/3569/21 відмовилась розробити облікову документацію на об'єкт культурної спадщини національного значення - Руїни замка у м. Хуст (а.с.68).
Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, 06 листопада 2023 року на адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов лист Закарпатської обласної прокуратури від 31 жовтня 2023 року вих. № 15-1973-21, в якому зазначається, що старшим державним виконавцем не з'ясовано питання чи погоджено (прийнято) Департаментом культури Закарпатської облдержадміністрації пропозицію, надіслану виконавчим комітетом Хустської міської ради, з огляду на що, постанова про закінчення виконавчого провадження від 26 червня 2023 року у виконавчому провадженні № 70556064 є передчасною (а.с.65-67).
13 листопада 2023 року начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Когутичем Є.Д. винесено постанову про скасування процесуального документу, а саме: постанови державного виконавця Білинець В.О. про закінчення виконавчого провадження від 26 червня 2023 року ВП № 70556064 (а.с. 70-71).
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білинцем В.О. від 29.11.2023 про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП №70556064 за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, накладено та стягнуто з Виконавчого комітету Хустської міської ради штраф у розмірі 5100 грн. (а.с.73-76).
Вважаючи протиправною постанову про накладення штрафу від 29.11.2023 позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» №1403-VIII від 02 червня 2016 року (далі Закон №1403-VIII).
Статтею першою Закону №1403-VIII визначено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках на приватних виконавців.
Згідно з статтею 3 Закону № 1403-VIII завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII).
Згідно з статтею 1 Закону №1404-VIIІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 13 Закону №1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем 26 червня 2023 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №70556064 у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення.
Частиною третьою статті 74 Закону №1404-VIII встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Як вже встановлено судом, 13 листопада 2023 року начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Когутичем Є.Д. винесено постанову про скасування процесуального документу, а саме: постанови державного виконавця Білинець В.О. про закінчення виконавчого провадження від 26 червня 2023 року ВП № 70556064, з огляду на лист Закарпатської обласної прокуратури від 31 жовтня 2023 року вих. № 15-1973-21 про передчасність закінчення виконавчого провадження. В подальшому державним виконавцем винесено оскаржувану постанову від 29.11.2023 про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП №70556064 за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду у справі №260/3569/21.
Спірним в межах даної адміністративної справи є наявність підстав для винесення постанови 29.11.2023 про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП №70556064 за невиконання рішення суду у справі №260/3569/21, а також винесення вказаної постанови без відновлення виконавчого провадження.
При цьому питання правомірності скасування постанови про закінчення виконавчого провадження в межах даної справи не досліджується.
Статтею 41 Закону №1404-VIII врегульовано питання відновлення виконавчого провадження.
У відповідності до норм вказаної статті у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Системне тлумачення вищезгаданих норм Закону №1404-VIII дає можливість суду стверджувати про те, що виконавче провадження підлягає відновленню у випадках:
1) у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною;
2) у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу скасована в установленому законом порядку.
Суд відзначає, що виключно за наявності однієї з двох вказаних вище підстав у державного виконавця виникає обов'язок щодо відновлення закінченого виконавчого провадження.
Разом з тим суд вказує, що законодавцем не передбачено підстав, за наявності яких постанова про відновлення виконавчого провадження не виноситься. Вказана норма про відновлення виконавчого провадження носить імперативний характер та є обов'язком державного виконавця у випадку скасування постанови про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу, в даному випадку, скасування в установленому законом порядку постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.
Однак, судом з матеріалів справи встановлено та відповідачем не заперечується, що постанова про відновлення виконавчого провадження державним виконавцем не виносилась.
Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що так як постанова про закінчення виконавчого провадження сторонами не оскаржувалася, не проводилася перевірка виконавчого провадження, то технічні причини щодо відновлення виконавчого провадження у державного виконавця були відсутні. З цього приводу суд вказує на те, що обов'язок щодо винесення постанови про відновлення виконавчого провадження у державного виконавця виник у зв'язку із скасуванням в установленому законом порядку начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції постанови про закінчення виконавчого провадження відповідно до ст. 41 Закону №1404-VIII, та такий обов'язок не пов'язаний з оскарженням сторонами постанови про закінчення виконавчого провадження чи проведенням перевірки виконавчого провадження.
Суд звертає увагу на те, що винесення постанови про відновлення виконавчого провадження дає можливість виконавцю сформувати вимогу щодо виконання рішення та встановити новий строк боржнику для виконання рішення суду, в іншому випадку порушується право боржника на обізнаність про хід виконавчого провадження.
Таким чином, суд приходить висновку про порушення відповідачем процедури здійснення виконавчого провадження та, як наслідок, процедури винесення постанови про накладення штрафу від 29.11.2023 у виконавчому провадженні ВП №70556064.
Що стосується постанови про накладення штрафу від 29.11.2023 у виконавчому провадженні ВП №70556064 та вказаних у ній підстав для встановлення невиконання рішення суду без поважних причин, суд вказує наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно виконавчого листа №260/3569/21 від 22 серпня 2022 року на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2022 постановлено зобов'язати Виконавчий комітет Хустської міської ради виконати вимоги чинного законодавства України щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення об'єкту культурної спадщини національного значення - Руїни замка в м. Хуст, дата спорудження - XIV ст., охоронний номер - 210 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Постановою державного виконавця про накладення штрафу від 29.11.2023 у виконавчому провадженні ВП №70556064 встановлено наступне:
«…Відповідно до отриманої інформації з Департаменту від 10.10.2023 за № 01-12/1080 вбачається, що боржник на виконання рішення суду по справі № 260/3569/21 відмовився розробити облікову документацію на об'єкт (культурної спадщини національного значення - Руїни замка у м. Хуст). Як наслідок, рішення суду залишається невиконаним, інтереси держави, не поновленими.
Варто зазначити, що приписами пункту 2 частини 2 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
При цьому, до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить забезпечення виконання Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території (пункт 1 частини 2 статті 6 Закону).
Зокрема, Порядком обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України № 158 від 11.03.2013 (далі - Порядок № 158), чітко зазначено, що занесенню об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить і Виконавчий комітет Хустської міської ради, та до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини на території Хустської об'єднаної територіальної громади.
Крім того, пунктом 5 Порядку визначення категорій пам'яток, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 452 від 22.05.2019, визначено, що попередню оцінку відповідності об'єкта культурної спадщини ознакам, визначеним у пунктах 3 і 4 цього Порядку, проводить розробник облікової документації, що складається відповідно до Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, який затверджується Мінкультури.
Для розгляду питання занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України необхідними є такі документи: 1) подання за формою, наведеною у додатку 3 до Порядку № 158, засвідчене підписом керівника установи, організації, що виступає Ініціатором; 2) облікова документація (пункти 1 та 2 Розділу IV Порядку №158).
Облікова документація складається з: облікової картки за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку № 158; історичної довідки; матеріалів фото фіксації сучасного стану об'єкта; акта стану збереження за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку (пункт 3 розділу 3 Порядку №158).
Аналізуючи вимоги законодавства України у сфері охорони культурної спадщини прослідковується, що система обліку об'єктів культурної спадщини включає комплекс заходів: взяття на облік об'єкта культурної спадщини, оформлення облікової документації, занесення чи не занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, інвентаризації об'єктів культурної спадщини, формування облікових справ та внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам'ятки та вилучення пам'ятки з Реєстру).
Утім встановлено, що на виконання рішення суду боржник обмежився надісланням звичайного листа до Департаменту культури національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення Руїни замка в м. Xуст (XIV ст.) до Державного реєстру нерухомих пам'яток України без дотримання порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України № 158 від 11.03.2013…».
З приводу вищенаведеного суд вказує на те, що повноваження Виконавчого комітету Хустської міської ради щодо виготовлення облікової документації були предметом розгляду у справі №260/3569/21.
Так, Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 23.05.2022 у справі №260/3569/21 прийшов наступних висновків:
«…Виходячи з аналізу наведених норм в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що Порядком № 158 визначено вичерпний перелік уповноважених органів, які, зокрема, зобов'язані забезпечувати складання облікової документації на об'єкт культурної спадщини. Такими уповноваженими органами є орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що спеціально уповноваженим органом культурної спадщини, на якого покладено обов'язок забезпечення складання облікової документації у спірному випадку є Виконавчий комітет Хустської міської ради.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ні Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про охорону культурної спадщини», ні Порядком № 158 не передбачено повноважень Виконавчого комітету Хустської міської ради щодо забезпечення складання облікової документації на об'єкт культурної спадщини.
Натомість, з огляду на вимоги п. 10 розділу ІІ Порядку №158 обов'язок щодо забезпечення складання облікової документації покладено на уповноважений орган, тобто орган виконавчої влади обласної державної адміністрації, яким є Департамент культури, національностей та релігії Закарпатської обласної державної адміністрації…».
«…Натомість, законодавцем у Законі № 1805-III визначено окремий розділ, який регулює правові відносини щодо забезпечення охорони пам'яток Розділ V «Забезпечення охорони пам'яток», в якому, зокрема, передбачено такі заходи щодо забезпечення охорони пам'яток: заборона знесення, зміни, заміни пам'яток та порядок їх переміщення (перенесення), укладення охоронних договорів, заходи щодо утримання та використання пам'яток, консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування пам'яток, заходи щодо охорони пам'яток.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в розумінні Законів України «Про охорону культурної спадщини» та «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження щодо забезпечення складання облікової документації на об'єкт культурної спадщини не є делегованими повноваженнями щодо організації охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників, а також щодо забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.
За приписами Законів України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку № 158 здійснення заходів щодо забезпечення охорони пам'яток не пов'язується з виготовленням облікової документації на об'єкти культурної спадщини, крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачу було делеговано повноваження стосовно виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини.
Крім того, п. 11 ч. 2 ст. 6 Закону № 1805-III визначено, що до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини віднесено укладення охоронних договорів на пам'ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем у спірних правовідносинах не було допущено бездіяльності щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини національного значення Руїни замка в м. Хуст, дата спорудження - XIV ст., охоронний номер 210…».
Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З наведених висновків апеляційного суду у справі №260/3569/21, яке набрало законної сили 23.05.2022 та не оскаржувалося керівником Хустської окружної прокуратури, вбачається, що виготовлення облікової документації не входить до повноважень позивача.
Натомість з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що позивач на виконання рішення у справі №260/3569/21 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.12.2022 ВП №70556064, звернувся до Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення об'єкту культурної спадщини національного значення - Руїни замка в м. Хуст, дата спорудження - XIV ст., охоронний номер - 210 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, тобто таким подано пропозицію у формі листа від 26.12.2022 №3672/02-11.
Відповідач в оскаржуваній постанові посилається на Порядок обліку об'єктів культурної спадщини № 158 та зазначає, що Виконавчий комітет Хустської міської ради не подав до Департаменту культури національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації подання за формою, наведеною у додатку 3 до Порядку №158, та облікову документацію, однак суд вказує, що вказані правові норми не підлягають застосуванню у випадку подання пропозиції, яку Виконавчий комітет Хустської міської ради зобов'язано подати згідно виконавчого листа №260/3569/21 від 22 серпня 2022 року.
Резюмуючи вищенаведене, суд вказує, що оскаржувана постанова про накладення штрафу від 29.11.2023 у виконавчому провадженні ВП №70556064 прийнята не тільки з порушенням процедури здійснення виконавчого провадження, а й із застосуванням норм, які не підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Суд зважає на те, що згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В свою чергу, частина 2 статті 5 КАС України передбачає, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, за сукупністю наведених обставин, зважаючи на те, що фактично державним виконавцем не було встановлено об'єктивних причин невиконання рішення суду у справі №260/3569/21, суд приходить до висновку, що накладені на позивача заходи впливу у вигляді постанови про накладення штрафу підлягають скасуванню.
Згідно з частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно приписів ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відтак, за встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Враховуючи, що позивачем є суб'єкт владних повноважень, позов задоволено повністю і позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області (вул. 900-річчя Хуста, буд. 27, м. Хуст, Закарпатська обл., Хустський р-н, 90400, код ЄДРПОУ 04053714) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (пл. Шандора Петефі, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, 88004, код ЄДРПОУ 43316386), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Хустська окружна прокуратура (вул. 900-річчя Хуста, 16, м. Хуст, Закарпатська обл., Хустський р-н, 90400), Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, Ужгородський р-н, 88000, код ЄДРПОУ 44361754), про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 29.11.2023 року у виконавчому провадженні ВП №70556064, що винесена державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білинцем В'ячеславом Олександровичем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМ.М. Луцович