18 січня 2024 року м. Житомир
справа № 240/18057/23
категорія 112030600
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: м.Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, заяву ОСОБА_1 про відвід судді Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович Ірини Едуардівни від розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Управління соціального захисту населення Богунського району м.Житомира про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Управління соціального захисту населення Богунського району м.Житомира про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2023, головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/18057/23 визначено суддю Семенюка М.М.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 у зв'язку із порушенням правил об'єднання позовних вимог відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовну заяву повернуто позивачу.
Згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2023 ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 про повернення позовної заяви скасована, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 самовідвід судді Семенюка М.М. задоволено.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2023, головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/18057/23 визначено суддю Попову О.Г.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 прийнято справу №240/18057/23 до провадження суддею Поповою О.Г.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 самовідвід судді Попової О.Г. задоволено.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2023, головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/18057/23 визначено суддю Гуріна Д.М.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 справа 240/18057/23 прийнята до провадження суддею Гуріним Д.М.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 позовну заяву залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позову.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 самовідвід судді Гуріна Д.М. задоволено.
За протоколом автоматизованого розподілу від 14.12.2023 для розгляду даної справи головуючим суддею визначено Шимоновича Р.М.
Ухвалами Житомирського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 прийнято до провадження адміністративну справу № 240/18057/23, залишено позовну заяву без руху та надано строк для усунення її недоліків - 10 днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
21.12.2023 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід судді Шимоновича Р.М.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2023, головуючим суддею для розгляду питання щодо відводу в адміністративній справі №240/18057/23 визначено суддю Шуляк Л.А.
Ухвалою судді Шуляк Л.А. від 22.12.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Шимоновича Р.М. відмовлено.
Ухвалою суду від 25.12.2023 самовідвід судді Шимоновича Р.М. задоволено.
За протоколом автоматизованого розподілу від 27.12.2023 для розгляду даної справи головуючим суддею визначено Нагірняка М.Ф.
Ухвалою суду від 28.12.2023 прийнято справу №240/18057/23 до провадження суддею, а ухвалою суду від 29.12.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позову.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді Нагірняка М.Ф.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 задоволено заяву судді Нагірняка М.Ф. про самовідвід.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2024, головуючого суддею для розгляду адміністративної справи №240/18057/23 визначено суддю Черняхович І.Е.
Ухвалою судді від 12.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк з моменту вручення йому цієї ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків його позовної заяви.
16 січня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід судді Черняхович І.Е. від розгляду адміністративної справи №240/18057/23.
В обґрунтування поданої заяви про відвід судді, ОСОБА_1 зазначив, що 16.01.2024 отримав інформацію про ухвалу судді Черняхович І.Е. про спрощений розгляд його позову, а також про постановлену нею ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зазначає, що відкривши спрощене провадження суддя Черняхович І.Е. продовжила схему, притаманну Житомирському окружному адміністративному суду при розгляді його позову, та чинить затягування розгляду справи під надуманими приводами, створюючи штучні перепони, належно не вивчивши матеріали справи, позбавляє його процесуальних прав, передбачених ст.ст. 2-9, 12, 44, 47, 77, 80, 257 КАС України. На переконання позивача, проведення розгляду справи №240/18057/23, відповідно вимог ст.ст. 2-9, 12, 257 КАС України, має проходити виключно за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, позивач вважає, що суддя чинить перепони для своєчасного і законного розгляду його позову від 22.06.2023, не виконує завдань адміністративного судочинства щодо невідкладного припинення порушення його конституційного права суб'єктами владних повноважень, а також, не враховуючи постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2023 та не витребовуючи докази у відповідачів, порушує рівність сторін, маючи достатньо доказів від позивача для відкриття загального провадження, не відкрила його, а тому суддя не є незалежною, порушує принципи верховенства права, рівності сторін та надає перевагу відповідачам. На переконання позивача, вказані обставини ставлять під сумнів об'єктивність та неупередженість судді Черняхович І.Е., а тому вона підлягає відводу.
За результатами розгляду заяви про заявлений їй відвід суддя Черняхович І.Е. дійшла висновку про його необґрунтованість. Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 справу №240/18057/23 передано на автоматизований розподіл для визначення судді щодо вирішення питання про відвід у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2024, автоматизованою системою документообігу суду для вирішення питання про відвід судді Черняхович Ірини Едуардівни визначено суддю Горовенко Анну Василівну.
Відповідно до ч.8 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Розглянувши заявлене клопотання про відвід судді Черняхович Ірини Едуардівни, суд зазначає наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS N 005, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу).
Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Аналіз зазначеної процесуальної норми свідчить на користь висновку, що метою відводу судді є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення. Відповідно до наведених положень унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявності в учасника судового розгляду обґрунтованого певними об'єктивними обставинами сумніву щодо його неупередженості.
В свою чергу неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді («Морель проти Франції», пункти 45-50; «Пескадор Валеро проти Іспанії», пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних («Лука проти Румунії», пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду («Ветштайн проти Швейцарії», пункт 44; «Пабла Кю проти Фінляндії», пункт 30; «Мікалефф проти Мальти», пункт 96).
У рішенні в справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини, з посиланням на його усталену практику, вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Ветштайнпроти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43). Також стосовно об'єктивного критерію цей Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 50, 52 рішення у справі «Білуха проти України»).
Приписами частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до положень частини 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Суд зазначає, що у разі незгоди із судовими рішеннями під час розгляду даної справи таке рішення може бути оскаржено у порядку, встановленому процесуальним законодавством, та не є доказом упередженості судді при розгляді справи чи підставою для задоволення заяви про відвід судді.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що доводи ОСОБА_1 про те, що суддя Черняхович І.Е. не може приймати неупереджені та об'єктивні рішення у даній справі, оскільки суддя чинить перепони для своєчасного і законного розгляду його позову від 22.06.2023, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, позаяк такі доводи ґрунтуються на припущеннях і суб'єктивній оцінці позивача.
Щодо доводів позивача про те, що суддя Черняхович І.Е. не виконує завдань адміністративного судочинства щодо невідкладного припинення порушення його конституційного права суб'єктами владних повноважень, то суд їх вважає безпідставними, зважаючи на наступне.
ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою про відвід, основною підставою відводу вказує на процесуальні рішення головуючого судді Черняхович І.Е., ухвалені під час розгляду даної адміністративної справи. Однак, суд вказує, що зазначене не є підставою для відводу судді, а сумнів у заінтересованості судді у зв'язку із вчиненням процесуальних дій та прийняття рішень, не є чинником, що може свідчити про її заінтересованість чи упередженість, а також необ'єктивність суду.
З огляду на викладене, обставини, наведені позивачем в обґрунтування клопотання про відвід судді, не є такими, що відповідно до норм процесуального закону виключають участь судді у розгляді та вирішенні даної адміністративної справи.
На думку суду, доводи, викладені у заяві, не можуть свідчити про упередженість судді та її необ'єктивність і жодним чином не свідчать про неможливість винесення судом законного, справедливого та належним чином обґрунтованого (мотивованого) судового рішення у вказаній справі.
Суд повторно наголошує позивачу, що незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Черняхович Ірини Едуардівни є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович Ірини Едуардівни від розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Управління соціального захисту населення Богунського району м.Житомира про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - відмовити.
2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Горовенко