Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 січня 2024 року Справа№200/7078/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.06.2023 року № 057250004891 про відмову у призначенні пенсії, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з урахуванням висновків суду у справі призначити ОСОБА_1 з 02.06.2023 року пенсію за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням періоду з 26.10.1988 року по 20.06.2002 року до пільгового стажу за списком № 2, з 01.01.2020 року по 02.06.2023 року до загального та пільгового стажу за списком № 2.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.06.2023 року № 057250004891 про відмову у призначенні пенсії, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з урахуванням висновків суду у справі призначити ОСОБА_1 з 02.06.2023 пенсію за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням періоду з 26.10.1988 року по 20.06.2002 року до пільгового стажу за списком № 2, з 01.01.2020 року по 02.06.2023 року до загального та пільгового стажу за списком № 2.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона 02.06.2023 звернулась до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за положеннями статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» (Список № 2).
Рішенням відповідача від 09.06.2023 року № 057250004891 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
Вказаним рішення не зараховано до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи позивача з 26.10.1988 по 20.06.2002 згідно пільгової довідки № 106 від 13.12.2022, оскільки посада “лампівник поверхні” не відповідає Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, та невірно зазначена позиція.
Вважає вказане рішення протиправним та просить його скасувати.
Крім того, зазначає, що період її роботи з 01.01.2020 по 02.06.2023 неправомірно не зараховано до її страхового та пільгового стажу за Списком 2.
З огляду на зазначені обставини позивач просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач не погодившись з доводами позивача викладеними у позовній заяві надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у його задоволенні з наступних підстав.
До територіального органу Пенсійного фонду України звернулась ОСОБА_1 з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до принципу екстериторіальності заява позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та винесено Рішення від 09.06.2023 року про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
До страхового стажу зараховані всі періоди роботи.
До пільгового стажу за Списком №2 не зараховано періоди роботи з 26.10.1988 по 20.06.2002 згідно пільгової довідки № 106 від 13.12.2022, оскільки посада “лампівник поверхні” не відповідає Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, та невірно зазначена позиція. Необхідно надати оновлену пільгову довідку.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Як встановлено судом зі спірного рішення, позивач 02.06.2023 року звернулась до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до принципу екстериторіальності заява позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.06.2023 № № 057250004891 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із недостатністю пільгового стажу за Списком № 2.
До пільгового стажу позивача за Списком № 2 не зараховано період її роботи з 26.10.1988 по 20.06.2002 згідно пільгової довідки № 106 від 13.12.2022, оскільки посада “лампівник поверхні” не відповідає Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, та невірно зазначена позиція.
Позивач вважає спірне рішення протиправним та просить його скасувати.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».
Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування).
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до п. 1.7, 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій, якщо інше не передбачено цим Порядком), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення); 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи; 6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків (п. 2 Порядку № 383).
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 01 серпня 1992 року (який набрав чинності 21 серпня 1992 року) встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно із зазначеним нормативним актами основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.
Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Щодо періоду роботи позивача з 26.10.1988 року по 20.06.2002 року, суд зазначає наступне.
Так, згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 , встановлено, що остання 26.10.1988 переведена лампівником 2 розряду на дільницю вентиляції та техніки безпеки, 20.06.2002 переведена гірником 2 розряду поверхні на дільницю вентиляції та техніки безпеки.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», професію лампівника віднесено до Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах (далі - Список № 2) (Розділ І, пункт 1 «Відкриті гірничі роботи і роботи на поверхні», підпункт а), код 2010100а-13357).
Суд зазначає, що відомості про роботу позивача в якості лампівника поверхні за спірний період містяться в її трудовій книжці, яка, в свою чергу є основним документом підтвердження трудового стажу робітника.
У спірному рішенні відповідач всупереч приписам чинного законодавства не надав оцінку записам у трудовій книжці, обмежившись лише аналізом довідки про підтвердження наявного пільгового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 106 від 13.12.2022.
Суд звертає увагу, що записи у трудовій книжці позивача містять всю необхідну інформацію щодо пільгового стажу позивача, що виключає необхідність надання уточнюючих довідок та свідчить про наявність підстав для зарахування цього періоду до пільгового стажу за Списком № 2.
Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що недоліки довідки про підтвердження наявного пільгового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, за наявності у позивача відповідних записів про її трудову діяльність у її трудовій книжці, не можуть бути підставою для відмови останній у зарахуванні до її пільгового стажу за Списком № 2 спірного періоду роботи.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що професія «лампівник» міститься у Розділі І «ГІРНИЧІ РОБОТИ», підрозділі 1 «Відкриті гірничі роботи і роботи на поверхні» Списку № 2, затвердженого Постановою № 164.
Таким чином, зазначення підприємством-роботодавцем позивача професії «лампівник поверхні» уточнює характер трудової діяльності позивача.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача за Списком № 2 період її роботи з 26.10.1988 року по 20.06.2002 року.
Щодо періоду роботи позивача з 01.01.2020 по 02.06.2023, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом з розрахунку стажу позивача форми РС-право, який останньою долучено до матеріалів справи, до страхового стажу позивача зараховано періоди її трудової діяльності до 31.12.2019.
Суд зазначає, що ані в спірному рішенні, ані у відзиві відповідачем не надано будь-яких пояснень щодо зарахування або незарахування зазначеного вище періоду до страхового та пільгового стажу роботи позивача.
За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в матеріалах справи доказами.
Частиною 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до страхового стажу» для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною 3 статті 24 цього Закону визначає, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування).
Згідно статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Так, згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 , встановлено, що остання 20.06.2002 переведена гірником 2 розряду поверхні на дільницю вентиляції та техніки безпеки, 26.01.2022 звільнена за ст. 36 КЗпП, 22.09.2022 прийнята учнем гірника поверхні (стовбурова) на дільницю шахтного транспорту, 22.10.2022 переведена стовбуровою поверхні 2 розряду на дільниці шахтного транспорту.
Відповідно до записів у трудовій книжці, позивач станом на 23.11.2023 продовжувала працювати за займаною посадою.
Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що позивачем протиправно не зараховано період роботи позивача з 01.01.2020 по 26.01.2022 та з 22.09.2022 по 02.06.2023 (дату звернення із заявою про призначення пенсії) до її страхового стажу.
Щодо зарахування періодів роботи з 01.01.2020 по 26.01.2022 та з 22.09.2022 по 02.06.2023 до пільгового стажу за Списком № 2, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» визначено, що право на пільгову пенсію за Списком № 2 мають гірники всіх спеціальностей, зайняті на виробничих дільницях, а також на маркшейдерських і геологічних роботах з відбирання проб і доставляння вибухових матеріалів.
Аналогічні приписи містить постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» та постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
Разом з тим, позивач у період з 20.06.2002 по 26.01.2022 працювала у якості гірника поверхні на дільниці вентиляції та техніки безпеки.
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» визначено, що право на пільгову пенсію за Списком № 2 мають стовбурові (підземні), зайняті на поверхні шахт.
Разом з тим, позивач у період з 22.10.2022 працює у якості стовбурової поверхні 2 розряду на дільниці шахтного транспорту, а у якості учня гірника поверхні (стовбурової) на дільниці шахтного транспорту з 22.09.2022 по 21.10.2022.
Суд зазначає, що вказані професії не дають позивачеві право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Крім того, відомостей щодо виконання позивачем робіт, визначених Списком № 2 у період після 20.06.2002 довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 106 від 13.12.2022, видана ВП «Шахта 1-3 Новогродівська», не містить.
Період роботи позивача з 27.01.2022 по 21.09.2022 не підлягає зарахуванню ані до страхового, ані до пільгового стажу роботи позивача, оскільки в даний період остання не працювала.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що в цій частині позовні вимог задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо обраного позивачем способу захисту її порушеного права, суд зазначає наступне.
Приписами частини другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим, суд зазначає, що розрахунок стажу позивача відноситься до дискреційних повноважень відповідача.
За таких обставин, суд вважає за необхідне змінити обраний позивачем спосіб захисту її порушеного права шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 02.06.2023, із зарахуванням до її пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоду її роботи з 26.10.1988 року по 20.06.2002 року та до страхового стажу періодів роботи з 01.01.2020 року по 26.01.2022 року та з 22.09.2022 року по 02.06.2023 року.
Зарахування або не зарахування будь-яких інших періодів роботи позивача до її страхового та пільгового стажу не є спірним в даній справі.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про часткове задоволення позовних ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.06.2023 року № 057250004891 про відмову у призначенні пенсії, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.06.2023 року про призначення пенсії за віком із зарахуванням до її пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоду її роботи з 26.10.1988 року по 20.06.2002 року та до страхового стажу періоди роботи з 01.01.2020 року по 26.01.2022 року та з 22.09.2022 року по 02.06.2023 року.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що підставою звернення до суду стало протиправне рішення відповідача, а також те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача судового збору в розмірі 536,80 грн.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.06.2023 року № 057250004891 про відмову у призначенні пенсії, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.06.2023 року про призначення пенсії за віком із зарахуванням до її пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоду її роботи з 26.10.1988 року по 20.06.2002 року та до страхового стажу періоди роботи з 01.01.2020 року по 26.01.2022 року та з 22.10.2022 року по 02.06.2023 року- задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.06.2023 року № 057250004891.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: пл. Свободи, 5. Держпром, 3 під. 2 поверх, м. Харків, 61000, ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 02.06.2023 року про призначення пенсії за віком із зарахуванням до її пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоду її роботи з 26.10.1988 року по 20.06.2002 року та до страхового стажу періоди роботи з 01.01.2020 року по 26.01.2022 року та з 22.09.2022 року по 02.06.2023 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: пл. Свободи, 5. Держпром, 3 під. 2 поверх, м. Харків, 61000, ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Повний текст рішення складено та підписано 18 січня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Олішевська