17 січня 2024 року
м. Черкаси
Справа № 700/901/21
Провадження № 22-ц/821/51/24
категорія: на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.,
секретаря - Мунтян К. С.,
заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест»,
стягувач - ОСОБА_1 ,
орган, яким порушено права та свободи заявника - Лисянський відділ державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест» на ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 16 жовтня 2023 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест», стягувач: ОСОБА_1 , орган, яким порушено права та свободи заявника: Лисянський відділ державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у складі головуючого судді Пічкура С. Д., повний текст ухвали виготовлено 16 жовтня 2023 року,
Описова частина
Короткий зміст вимог
У вересні 2023 року ТОВ «Інтерагроінвест» звернулося до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Свою заяву Товариство мотивувало тим, що 06 вересня 2023 року на адресу ТОВ «Інтерагроінвест» надійшли:
- постанова державного виконавця Лисянського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Панфілова А. О. про відкриття виконавчого провадження ВП 72663643 від 01.09.2023;
- постанова державного виконавця Лисянського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Панфілова А. О. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП 72663643 від 01.09.2023 (про стягнення суми мінімальних витрат виконавчого провадження - 170 грн);
- постанова державного виконавця Лисянського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Панфілова А. О. про стягнення виконавчого збору виконавчого провадження ВП72663643 від 01.09.2023 в розмірі 26800 грн.
Зі змісту постанов вбачається, що вони винесенні на підставі виконавчого листа № 700/901/21 від 09.03.2023 виданого Лисянським районним судом Черкаської області.
Зазначає, що у провадженні Лисянського районного суду Черкаської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інтерагроінвест» про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 16.01.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю, зокрема:
- визнано неукладеними зміни від 14.04.2016 до договору оренди земельної ділянки від 03.08.2013 № 293 і зміни від 31.08.2018 до договору від 03.08.2013 № 293 оренди земельної ділянки кадастровий номер 7122882800:02:000:0293 площею 2,4277 га, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 531115 від 31.05.2006, виданого Лисянською районною державною адміністрацією Черкаської області;
- зобов'язано ТОВ «Інтерагроінвест» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 7122882800:02:000:0293 площею 2,4277 га, яка належить їй на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 531115 від 31.05.2006, виданого Лисянською районною державною адміністрацією Черкаської області.
Вважає, що рішення Лисянського районного суду Черкаської області у справі № 700/901/21 виконано в повному обсязі, а саме ТОВ «Інтерагроінвест» з 02.02.2023 не використовує земельну ділянку кадастровий номер 7122882800:02:000:0293 площею 2,4177 га, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 531115 від 31.05.2006, виданого Лисянською районною державною адміністрацією Черкаської області.
Жодних перешкод у користуванні земельною ділянкою Товариство не чинить, про що проінформовано ОСОБА_1 , а її вимога підписати акт приймання-передачі є безпідставною, оскільки не передбачена ст. 7 «Умови повернення земельної ділянки» Договору № 293 від 03.08.2013 (Договір закінчив свою дію і не оскаржується), також позовна вимога підписання акту приймання-передачі ОСОБА_1 не ставилася.
Враховуючи вищевикладене та той факт, що земельна ділянка кадастровий номер 7122882800:02:000:0293 площею 2,4177 га, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № від 31.05.2006 не перебуває у користуванні Товариства, останнє не чинить перешкод власнику у її використанні, а рішення виконане в повному обсязі, виконавчий лист є таким, що не підлягає виконанню.
На думку заявника, у зв'язку з добровільним виконання рішення боржником чи іншою особою, визнанням виконавчого листа від 09.03.2023 № 700/901/21 таким, що не підлягає виконанню є необхідність в скасуванні заходів примусового виконання прийнятих під час виконавчого провадження № ВП 72663643 від 01.09.2023.
Просить суд визнати виконавчий лист, виданий від 01.09.2023 Лисянським районним судом Черкаської області, таким, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 16 жовтня 2023 року у задоволенні заяви ТОВ «Інтерагроінвест» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що саме лише вилучення орендарем земельної ділянки (паю) з обробітку 02 лютого 2023 року та не вчинення ним в подальшому, до відкриття виконавчого провадження, активних дій щодо повернення земельної ділянки власнику, не свідчить про фактичне виконання рішення суду.
Суд дійшов висновку, що заявником не доведено, що ним було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого його обов'язок припинився, або його обов'язок, як боржника, припинився з інших причин, передбачених положеннями ст. 432 ЦПК України.
Саме лише вилучення орендарем земельної ділянки (паю) з обробітку 02 лютого 2023 року та не вчинення ним в подальшому, до відкриття виконавчого провадження, активних дій щодо повернення земельної ділянки власнику, не свідчить про фактичне виконання рішення суду.
Судом також зазначено, що Інструкцією не передбачений спеціальний порядок виконання рішення суду у примусовому порядку щодо повернення земельної ділянки власнику від орендаря, то саме державним виконавцем стягувачеві передається земельна ділянка від боржника у порядку, визначено пунктами 22-24 розділу VIII Інструкції, шляхом складання акту приймання-передачі земельної ділянки.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ТОВ «Інтерагроінвест», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ «Інтерагроінвест» про визнання виконавчого листа таким, щ не підлягає виконанню.
Судові витрати покласти на стягувача.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції помилково у своїй ухвалі від 16.10.2023 зазначено, що ТОВ «Інтерагроінвест» вилучило земельну ділянку, яка підлягала передачі за рішенням суду, з обробітку, а межові знаки передано на зберігання агроному ОСОБА_2 . Адже, при складанні вищезазначеного акту виведення земельної ділянки з господарської діяльності Товариства, межові знаки не встановлювались та не передавалися на зберігання агроному боржника ОСОБА_2 (це відбулося пізніше, а саме 12.09.2023 за участі власниці землі). На думку скаржника, даний документ лише підтверджує добровільне виконання рішення суду по справі № 700/901/21.
Це також підтверджується актом державного виконавця від 22 вересня 2023 року, де зокрема зазначено, що за участі представника боржника ОСОБА_3 , понятих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , державним виконавцем було складено акт та встановлено, що на земельній ділянці, що належить стягувачу ростуть рослини невідомого походження. Зі слів понятих земельну ділянку майже рік ніхто не використовує.
Вважає, що ОСОБА_1 , з моменту набуття законної сили рішенням суду по справі № 700/901/21 самоусунулась від обов'язку утримувати свою власність і намагається перекласти цей обов'язок на ТОВ «Інтерагроінвест», діючи не добросовісно, стверджуючи, що останнє не повернуло їй земельну ділянку та вимагає повернути її власність у «належний стан».
Судом першої інстанції помилково зазначено про те, що у боржника був обов'язок щодо вжиття активних дій щодо повернення земельної ділянки саме по акту приймання-передачі.
Зазначає, що суд першої інстанції проігнорував та не взяв до уваги твердження боржника про те, що при зверненні в суд з позовом позивач не просила повернути земельну ділянку саме шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
03.08.2013 між ОСОБА_1 , як орендодавцем та ПП «Віта колос», як орендарем був укладений Договір оренди земельної ділянки № 293 за яким ОСОБА_1 передала в оренду земельну ділянку кадастровий номер 7122882800:02:000:0293 загальною площею 2,4277 га, в тому числі рілля 2,4277 га (а.с. 17-20).
У відповідності до пункту 6.1 Договору передання земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.
Пунктом 7 приведеного Договору його сторони визначили, що після припинення цього Договору орендар повертає орендареві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, що у якому він одержав її в оренду (а.с. 18).
Згідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 03.08.2013, який є Додатком № 1 до Договору оренди земельної ділянки № 293 від 03.08.2013, ОСОБА_1 з однієї сторони та ПП «Віта колос» з іншої сторони уклали даний акт про те, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни її цільового призначення, яка знаходиться на території Дашуківської сільської ради поле № 3, загальною площею 2,4277 га, у тому числі ріллі 2, 4277 га. Недоліки земельної ділянки, які суттєво можуть впливати на ефективність передбаченого Договором її використання відсутні (а.с. 21).
Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 16.01.2023 позов ОСОБА_1 до ТОВ «Інтерагроінвест» про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено повністю.
Визнано неукладеними зміни від 14.04.2016 до договору оренди земельної ділянки від 03.08.2013 № 293 і зміни від 31.08.2018 до договору від 03.08.2013 № 293 оренди земельної ділянки кадастровий номер 7122882800:02:000:0293 площею 2,4277 га, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 531115 від 31.05.2006, виданого Лисянською районною державною адміністрацією Черкаської області.
Зобов'язано ТОВ «Інтерагроінвест» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 7122882800:02:000:0293 площею 2,4277 га, яка належить їй на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 531115 від 31.05.2006, виданого Лисянською районною державною адміністрацією Черкаської області.
Стягнуто з ТОВ «Інтерагроінвест» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати, пов'язані з оплатою за надану правничу допомогу в сумі 10500 грн, 908 грн сплаченого судового збору та 10571,12 грн витрат, сплачених за проведення судової почеркознавчої експертизи (а.с. 39-46).
За вказаним рішенням 08.03.2023 було видано виконавчий лист про зобов'язання ТОВ «Інтерагроінвест» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 7122882800:02:000:0293 площею 2,4277 га, яка належить їй на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 531115 від 31.05.2006, виданого Лисянською районною державною адміністрацією Черкаської області (а.с. 8).
Постановою державного виконавця Лисянського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Панфілова А. О. про відкриття виконавчого від 01.09.2023 відкрито виконавче провадження ВП 72663643 та стягнуто з боржника виконавчий збір в розмірі 26800 грн, зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення протягом 10 робочих днів (а.с. 10 (зворот) -11).
Постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 01.09.2023, визначено для боржника ТОВ «Інтерагроінвест» розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 170,00 грн. (а.с. 12).
Вказані постанови отримані ТОВ «Інтерагроінвест» 06 вересня 2023 року (а.с. 10, 13).
Відповідно до акту державного виконавця від 22 вересня 2023 року, при виїзді за місцем знаходження земельної ділянки, кадастровий номер 7122882800:02:000:0293 встановлено, що на даній ділянці ростуть рослини невідомого походження. Зі слів понятих земельною ділянкою майже рік не користуються. Доказів підтверджуючих виконання рішення суду боржником державному виконавцю не надано (а.с. 80).
Згідно акта обміру та приймання-передачі землі в користування ТОВ «Інтерагроінвест» від 02 лютого 2023 року, комісія у складі представників боржника - ТОВ «Інтерагроінвест» вилучила земельну ділянку, яка підлягала передачі за рішенням суду з обробітку, а межові знаки передано на зберігання агроному ОСОБА_2 , який є представником боржника. ОСОБА_1 до участі у складанні даного акта та встановлення межових знаків не запрошувалась, про результат даного обміру власник земельної ділянки не повідомлялась (а.с. 25-27).
13 вересня 2023 року, після відкриття виконавчого провадження, за участі боржника ТОВ «Інтерагроінвест», ОСОБА_1 , державного виконавця та представників органу місцевого самоврядування, представника спеціалізованої організації з землеустрою, відновлено межові знаки та передано їх на зберігання власнику земельної ділянки - ОСОБА_1 , яка відмовилась підписати даний акт обстеження земельної ділянки (а.с. 37-38).
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21 вересня 2023 року, реєстрація припинення права оренди спірної земельної ділянки за ТОВ «Інтерагроінвест» припинена 14 вересня 2023 року о 17:12:03 (а.с. 92).
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ «Інтерагроінвест» - адвоката Бойко В. О., представника ОСОБА_1 - адвоката Павленка С. І., переглянувши матеріали справи за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, п. 7 ч. 3 ст. 2, ст. 14 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є обов'язковість судового рішення.
Виконання рішення суду, яке набрало законної сили, необхідно розглядати як важливу частину судового провадження відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов'язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об'єктивності; розумності строків виконавчого провадження.
Статтею 39 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачені обставини, за яких виконавче провадження підлягає закінченню.
Закон передбачає випадки закінчення виконавчого провадження на підставі рішення яке приймає самостійно виконавець, так і на підставі судового рішення.
Однією з підстав закінчення виконавчого провадження є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Іншою підставою закінчення виконавчого провадження є визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Повноваження суду на вирішення цього питання, як такого, що виникає в процесі примусового виконання судового рішення, передбачені ст. 432 ЦПК.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Обов'язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.
Підстави припинення цивільно-правових зобов'язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п'ятої ЦК.
Згідно положень ст. ст. 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Також зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 20/12/2019 (провадження № 61-14244ав20) та від 24 червня 2021 року у справі № 750/9956/17 (провадження № 61-15664 св19).
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з припиненням обов'язку боржника полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення.
Сукупний аналіз ст. 39 Закону та ст. 432 ЦПК свідчить про те, що добровільне виконання боржником зобов'язань за судовим рішенням поза межами процедури примусового виконання рішення органами виконавчої служби є підставою для застосування механізму ст. 432 ЦПК, а фактичне виконання рішення на стадії примусового виконання (за відкритим виконавчим провадження), що позбавляє таке виконання ознак добровільності, є підставою для закінчення провадження за ст. 39 Закону.
Обґрунтовуючи наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заявник ТОВ «Інтерагроінвест» посилалося на те, що рішення суду було виконано ним в добровільному порядку в повному обсязі, а саме Товариство з 02 лютого 2023 року не використовує земельну ділянку, кадастровий номер 7122882800:02:000:0293, площею 2,4177 га, яка належить ОСОБА_1 , в підтвердження чого надало акт обміру та приймання-передачі землі в користування ТОВ «Інтерагроінвест» від 02 лютого 2023 року, де комісія у складі представників боржника - ТОВ «Інтерагроінвест» вилучила земельну ділянку, а межові знаки передано на зберігання агроному ОСОБА_2 .
Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 до участі у складанні вказаного акта та встановлення межових знаків не запрошувалась, більше того, про результат даного обміру власник земельної ділянки жодним чином не повідомлялась.
Доказів направлення чи вручення особисто ОСОБА_1 вказаного акту матеріали справи не містять.
В подальшому вже ОСОБА_1 31.05.2023, 19.07.2013 зверталась до ТОВ «Інтерагроінвест» із заявами про добровільне виконання рішення суду, зокрема щодо повернення земельної ділянки кадастровий номер 7122882800:02:000:0293, площею 2,4177 га та складення акту прийому-передачі земельної ділянки.
Боржник не повідомив про наявність акта від 02 лютого 2023 року і у своєму листі від 08 червня 2023 року № 182, яким надав відповідь ОСОБА_1 щодо добровільного виконання рішення суду в частині сплати коштів, вказавши лише про те, що не чинить перешкоди у користуванні земельною ділянкою.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії ТОВ «Інтерагроінвест» по вилученню земельної ділянки (паю) з обробітку з 02 лютого 2023 року, про що одноособово складено акт, не свідчить про фактичне виконання рішення суду.
Постановою державного виконавця Лисянського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Панфілова А. О. відкрито виконавче провадження ВП 72663643 від 01.09.2023 та стягнуто з боржника виконавчий збір в розмірі 26800 грн, зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення протягом 10 робочих днів. Постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 01.09.2023, визначено для боржника ТОВ «Інтерагроінвест» розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 170,00 грн.
Вказані постанови отримані ТОВ «Інтерагроінвест» 06 вересня 2023 року.
Всі інші дії щодо виконання рішення суду в частині повернення ОСОБА_1 земельної ділянки здійснювалися ТОВ «Інтерагроінвест» вже в рамках відкритого виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, за участі державного виконавця, в тому числі і складення акту від 13 вересня 2023 року, за яким відновлено межові знаки та передано їх на зберігання власнику земельної ділянки - ОСОБА_1 .
Крім того, згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21 вересня 2023 року, реєстрація припинення права оренди спірної земельної ділянки за ТОВ «Інтерагроінвест» здійснена лише 14 вересня 2023 року о 17:12:03. Тобто на час відкриття виконавчого провадження в реєстрі ще був чинний запис про право оренди боржником спірної земельної ділянки.
Отже, вказане не може вважатись добровільним виконанням боржником виконавчого листа поза межами виконавчого провадження, а відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками місцевого суду щодо їх оцінки.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ «Інтерагроінвест», при необхідності не позбавлений права оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця відповідно до положень ст. 447 ЦПК України.
З огляду на встановлені фактичні обставини та норми процесуального закону, якими вони врегульовані, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що обставини з якими боржник пов'язує підстави застосування ст. 432 ЦПК України не ґрунтується на законі та є його довільним тлумаченням.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін як таку, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест» - залишити без задоволення.
Ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 16 жовтня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 18 січня 2024 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: В. Г. Бородійчук
О. В. Карпенко