про залишення апеляційної скарги без руху
15 січня 2024 року
м. Харків
справа № 638/3799/23
провадження № 22-ц/818/608/24
Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Тичкової О.Ю., перевіривши у порядку ст. 357 ЦПК України відповідність вимогам закону апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2023 року у складі судді Смирнова В.А. по справі за позовом ОСОБА_1 до Харківська державна зооветеринарної академія, Державного біотехнологічного університету, третя особа: профспілкова організація Харківської державної зооветеринарної академії про стягнення вихідної допомоги, стягнення заборгованості по заробітній платі, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, анулювання запису у трудовий книжці, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-
встановив:
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погодившись з судовим рішенням, 11 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Також в апеляційній скарзі просить звільнити його від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Перевіривши матеріали справи, доводи клопотання про звільнення від сплати судового збору, вважаю, що клопотання ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у частині вимог про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входить основна заробітна плата та додаткова.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18 зроблено висновок, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є заробітною платою, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 910/4518/16 зроблено висновок про те, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі- у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року в справі № 711/4010/13-ц вказала, що вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури.
Також апеляційний суд ураховує висновки, зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року в справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21).
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду констатувала, що на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється.
Ураховуючи наведене, позивач не звільнений від сплати судового збору за вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та про стягнення вихідної допомоги.
Окрім того, законом не передбачено звільнення від сплати судового збору за вимогою про відшкодування моральної шкоди.
За таких обставин та враховуючи, що частина вимог виходить одна з іншої, заявнику необхідно сплатити судовий збір лише за майнові вимоги, в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення вихідної допомоги, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Згідно п.п. 6 п.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно ст.4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року встановлений у розмірі 2684 гривня, а також майнові вимоги за які він не звільнений від сплати судового збору та подачу апеляційної скарги в електронній формі, отже при подачі апеляційної скарги сплаті підлягало 1288,32 грн ((2684*0,4*0,8)*1,5).
Сплату судового збору належить здійснити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA398999980313161206080020661
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача),на рішення від ______(Дата оскаржуваного рішення)по справі _________(Номер справи),Харківський апеляційний суд(назва суду, де розглядається справа).
На підтвердження сплати судового збору до Харківського апеляційного суду необхідно надати оригінал квитанції про оплату судового збору.
Згідно п.3 ч. 4 ст. 356 ЦПК Українидо апеляційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України застосовуються положення статті 185 цього Кодексу,за якими у разі невиконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений строк, скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме: сплати судового збору у сумі 1288,32 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2023 року - залишити без руху.
Надати строк - 10 (десять днів) з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення вказаних в ухвалі недоліків у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернутою.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її підписання і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя - О.Ю.Тичкова