Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/68/24 Головуючий у суді І-ї інстанції Богданова О. Е.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Олексієнко І. С.
17.01.2024 року. м. Кропивницький
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді Олексієнко І.С.
за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Рясного В.Д., дистанційно в режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький справу про адміністративне правопорушення за апеляційною захисника Морозова В.Ю. на постанову Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 грудня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина, 2015 року народження, тимчасово не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скоєного та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік
Постановою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнаний винним за те, що він 16 червня 2023 року о 23.06 год., на 747 км автошляху М-30 «Ізварене-Дніпро-Умань-Стрій», керував транспортним засобом - ЗАЗ-DAEWOO T 13110, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується проведенням тесту зі згоди водія із застосуванням спеціального технічного засобу алкотестера «Драгер 6810», проба позитивна 1,56% проміле, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування постанови зазначено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №036912 від 16.06.2023; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено результат огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння - проба позитивна 1,56%; направленням на огляд водія та направленням на огляд водія з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено про те, що ОСОБА_1 направлявся на огляд на стан алкогольного сп'яніння у КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер КОР»; результатом проведення тесту №4293 до протоколу ААД №036912 із застосуванням спеціального технічного засобу алкотестера «Драгер 6810» (ост.калібрування - 28.12.2022) від 16.06.2023, який складав 1,56% проміле; відеозаписом №473045, який міститься на цифровому носії інформації DVD+R диск (технічний пристрій Моtorola VB-400), де зафіксовані події, що мали місце 16.06.2023 о 23.06 год., зокрема підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом ЗАЗ-DAEWOO у стані алкогольного сп'яніння, факт його погодження пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, з результатом проведеного тесту останній погодився та зазначив, що того дня вживав пиво. Водночас поліцейським права йому роз'яснені.
У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Морозов В.Ю. просить скасувати постанову суду як незаконну та необґрунтовану, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що при винесені постанови судом першої інстанції не вірно були застосовані норми процесуального та матеріального права, а саме не досконало дослідженні матеріали справи та не взяті до уваги грубі порушення працівників поліції. Суддя не взяв до уваги те, що працівники поліції здійснювали щодо ОСОБА_1 психологічний тиск, внаслідок якого його було дискредитовано та складено адміністративний протокол, хоча він багато разів зазначав, що не перебував в стані алкогольного сп'яніння та не керував транспортним засобом в стані сп'яніння. Звертає увагу суду на те, що у матеріалах справи про адміністративне правопорушення взагалі не міститься відеодоказу ознак алкогольного сп'яніння, які надали б можливість зробити висновок того, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Поліцейські під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не роз'яснили ОСОБА_1 його права та порядок проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння. Крім того, працівниками поліції не було доставлено ОСОБА_1 до медичного закладу, з метою проходження тесту на алкогольного сп'яніння у лікарні та не виписали відповідного направлення. В протоколі ААД № 036912 від 16.06.2023 не вказано модель, номер і засобу, яким велася відео фіксація, і не відомо, чи сертифіковані в Україні відеозапису були застосовані. В матеріалах справи не містяться повний (безперервний) фрагмент відеозапису з нагрудних камер працівників поліції щодо події яка сталася. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії працівники поліції не залучали свідків та не зазначають, не конкретизують наявність чи відсутність в ОСОБА_1 відповідних ознак стану алкогольного сп'яніння. Працівники поліції не відсторонювали ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення не міститься відомостей про те, чи притягувався ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за аналогічні порушення. Також працівниками поліції не було складено акт огляду на визначення алкогольного сп'яніння після проходження такого огляду. Крім того, прилад алкотестер «Драгер» чинний до 27 травня 2023 року, проте огляд стосовно ОСОБА_1 проводився 16 червня 2023 року. зазначає, що в чеку драгер не зазначається те не міститься інформація до якого саме адміністративного протоколу він додається.
Заслухавши доповідь судді, заслухавши висновок ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Рясного В.М., які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані у повному обсязі.
Висновок місцевого суду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №036912 від 16.06.2023, яким підтверджується, що саме ОСОБА_1 16.06.2023 о 23.06 год., на 747 км автошляху М-30 «Ізварене-Дніпро-Умань-Стрій», керував транспортним засобом - ЗАЗ-DAEWOO T 13110, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується проведенням тесту зі згоди водія із застосуванням спеціального технічного засобу алкотестера «Драгер 6810», проба позитивна 1,56% проміле, водій з результатом огляду згодний, від керування транспортного засобу відсторонений, чим порушив п.2.9а ПДР України;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено результат огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння - проба позитивна 1,56%;
- направленням на огляд водія з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено про те, що ОСОБА_1 направлявся на огляд на стан алкогольного сп'яніння у КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер КОР»;
- результатом проведення тесту №4293 до протоколу ААД №036912 із застосуванням спеціального технічного засобу алкотестера «Драгер 6810» (ост.калібрування - 28.12.2022) від 16.06.2023, який складав 1,56% проміле;
- відеозаписом №473045, який міститься на цифровому носії інформації DVD+R диск (технічний пристрій Моtorola VB-400), де зафіксовані події, що мали місце 16.06.2023 о 23.06 год., зокрема підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом ЗАЗ-DAEWOO у стані алкогольного сп'яніння, факт його погодження пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, з результатом проведеного тесту водій ОСОБА_1 погодився та зазначив, що того дня вживав пиво. Водночас поліцейським права йому роз'яснені. Дані відеозапису, які досліджені судом апеляційної інстанції, з достовірністю вказують факт знаходження ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Допитаний в апеляційній інстанції ОСОБА_1 пояснив, що він 16 червня 2023 року близько 23.06 год., повертався додому з роботи у смт. Добровеличківка і його дійсно зупинили працівники поліції та повідомили про ведення відеофіксації. Зупинили працівники поліції у зв'язку з тим, що керував транспортним засобом у комендантську годину та у зв'язку з перевіркою документів. При подальшому спілкуванні запропонували продути прилад «Драгер», оскільки були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, він погодився продути, результат тесту виявився позитивний - 1,56% проміле. Далі він підписав, що згодний з результатом, але в лікарню йому не пропонували їхати. Погодився з результатом, оскільки розгубився, бо його вперше зупинили працівники поліції. Права йому роз'яснили та повідомили, що стосовно нього буде складений протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Через хвилювання та розгубленість підписав протокол та копію не отримував. У подальшому через відсторонення від керування, залишився ночувати у транспортному засобі на узбіччі дороги. Зазначив, що не вживав алкоголь, однак був дуже стомлений. Заперечує, що результати «Драгера» дійсні, оскільки в матеріалах справи наявне свідоцтво про повірку, приладу, яке протерміноване. Під час продуття приладу «Драгер», він не вимагав у працівників поліції надати йому для ознайомлення свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки «Драгер».
Водночас, зазначені вище докази є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності, з урахуванням критерія «поза розумним сумнівом», підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до положень ч.2 ст. 266 КУпАП (в редакції Закону від 16.02.2021 № 1231-IX, який набрав законної сили 17.03.2021 року), огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Згідно з п.6 Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби), або лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Так, згідно з п.1 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених п.3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п.7 розділу ІІ Інструкції факт установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Так, дані відеозапису з відеореєстратора автомобіля патрульної поліції, встановлює факт того, що ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ-DAEWOO T 13110, державний номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом. Одразу до водія цього автомобіля підійшов поліцейський. Водієм автомобіля виявився ОСОБА_1 . Разом із водієм також були присутні інші пасажири.
Також, апеляційним судом встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП (в редакції Закону від 16.02.2021 № 1231-IX, який набрав законної сили 17.03.2021 року) та відповідно до вимог Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції".
Суд вважає, що своєю поведінкою ОСОБА_1 не вимагав роз'яснення йому певних прав або особливостей процедури, повністю усвідомлював вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння, здійснював активні, свідомі та вольові дії, розумів ситуацію, у якій опинився.
При цьому, згідно відео з бодікамери поліцейських файл export-bcipe, ОСОБА_2 погодився з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу. На запитання працівників поліції чи вживав він алкогольні напої, останній відповів, що вдень вживав пиво.
Оскільки ОСОБА_1 вказав, що погоджується з результатами огляду, який він пройшов на місці, поліцейські не мали підстав доставляти його до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Більш того, будь-яких заперечень щодо відомостей, які були зазначені в протоколі працівником поліції, або результату проведеного огляду, ОСОБА_1 в протоколі не зазначив, окремих пояснень з приводу вказаних обставин не надав, огляд проводився за добровільною згодою останнього, за результатами огляду складено відповідний акт, який долучений до матеріалів справи.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до діючого закону, водій самостійно вирішує чи погоджується він з результатом, який отримано при проведенні огляду або не погоджується з отриманим результатом.
Разом з тим, ОСОБА_2 не внесено жодних зауважень до протоколу щодо результатів огляду, згідно відео з бодікамер поліцейських, де він погодився з таким результатом.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_2 не мав ознак сп'яніння та у зв'язку з цим про незаконність вимоги працівників поліції щодо проходження огляду на стан сп'яніння, то суд вважає їх безпідставними, оскільки підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані алкогольного сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак алкогольного сп'яніння, перелік яких визначений у п.3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 з наступними змінами. У зв'язку із викладеним суд вважає, що зазначена обставина не є такою, яка дає підстави для скасування постанови судді щодо ОСОБА_2 .
Аргументи апеляційної скарги щодо неналежності як доказу відеозапису через не зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про технічний засіб не заслуговують на увагу. Не зазначення у протоколі серії і номера портативного відеореєстратора не може слугувати єдиною беззаперечною підставою для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції, оскільки ані статтею 256 КУпАП, де визначений зміст протоколу про адміністративне правопорушення, ані Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за № 1496/27941, не передбачено обов'язкового зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення серії і номера портативного відеореєстратора.
Будь-якого тиску на ОСОБА_1 або провокації з боку працівників поліції щодо обставин його проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, виходячи з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, апеляційним судом не встановлено, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційний суд вважає не обгрунтованими.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відеозапис, який міститься в матеріалах справи не є повною безперервною відеозйомкою, є не обгрунтованими, з огляду на наступне.
Ні Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року, ні Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року не містять приписів про обов'язкове долучення до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення відео з бодікамери поліцейського, в тому числі повного відео з моменту зупинки.
Так згідно п.15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Аналогічні положення містить Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року, згідно п.1 розділу ІІ якої протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп'яніння в разі проведення огляду на стан сп'яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Отже, ті обставини, про які зауважує апелянт, зокрема порушення положень Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, відсутність безперервного фіксування обставин зупинки та складання протоколу, самі по собі не впливають на доведеність встановлених обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, які зафіксовані на відеоносії.
Відсутність даних (модель, серія і номер) засобу відеофіксації у протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалах справи, про що зазначив захисник Мартовіцького О.М., спростовується тим, що у протоколі про адміністративне правопорушення в графі «до протоколу додаються:» міститься запис про те, що долучений, у тому числі, відеозапис 473045 технічний пристрій Моtorola VB-400.
Посилання захисника на відсутність в матеріалах справи акту огляду на стан сп'яніння та направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я, а тому підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП відсутні, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки згідно матеріалів адміністративної справи, даний акт та направлення наявні в матеріалах справи. (а.с.2, 5)
Щодо твердження апелянта стосовно того, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутній запис про наявність свідків при встановленні стану алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних засобів, то вони є необґрунтованим, оскільки згідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду на стан сп'яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У даному випадку поліцейськими було застосовано технічні засоби відеозапису.
Окрім того, є цілком безпідставними доводи сторони захисту про те, що спеціальний технічний прилад за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння немає Сертифікату відповідності, так як термін дії його закінчився, у зв'язку з чим не міг використовуватись, так як з цього приводу, суд першої інстанції навів відповідні мотиви з якими повністю погоджується й апеляційний суд.
Так, у матеріалах справи міститься копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, яке втратило чинність 27.05.2023, однак вказаний документ не завірений належним чином і тому суд не мав можливості перевірити чи дійсно це свідоцтво відноситься саме до спеціального технічного засобу алкотестера «Драгер 6810», та не взяв до уваги зазначений документ як належний доказ вини ОСОБА_1 у даній справі.
Водночас, апеляційний суд зазначає, що як вбачається з роздрукованого результату приладу Drager «Alkotest 6810» за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд, останнє калібрування приладу проводилось 28.12.2022, а ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп'яніння 16.06.2023, що свідчить про належне здійснення повірки та калібрування приладу Drager «Alkotest 6810», а відтак підстави для визнання його результатів недійсними відсутні, оскільки міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 становить 1 рік.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що від керування транспортного засобу водій відсторонений, однак матеріали справи не містять підтвердження вищевказаного. Проте, на відео видно як поліцейський звертає увагу водія ОСОБА_1 на те, що він зможе поїхати далі за умови, що за кермо сяде тверезий водій, оскільки в транспортному засобі були присутні ще два пасажира. Також, сам ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що через відсторонення його від керування транспортним засобом, він ночував у своєму автомобілі на узбіччі дороги.
Також, твердження захисника Мартовіцького О.М. про те, що в чеку драгер не зазначено та не міститься інформація, до якого саме адміністративного протоколу він додається, спростовується самим чеком, де зазначена серія і номер протоколу, до якого він додається (а.п.4).
Щодо твердження про неналежність доказів, долучених до матеріалів справи, на що у своїй скарзі посилається апелянт, то такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки, іншими документами.
З матеріалів справи і змісту оскарженого рішення видно, що в даному випадку суд першої інстанції розглянув справу та виніс обґрунтоване і вмотивоване рішення виключно на підставі тих доказів, які були направлені до суду управлінням поліції, а тому наведені в апеляційній скарзі доводи, що суд першої інстанції був упередженим та перебрав на себе функцію пред'явлення і підтримання обвинувачення є надуманими.
Таким чином, апеляційні доводи сторони захисту щодо відсутності у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є необґрунтованими.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 16.06.2023 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, та врахувавши особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, що дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, та призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті.
Місцевим судом накладено стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП з дотриманням вимог ст. 38 КУпАП.
Доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, а матеріали провадження їх не містять, порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, не встановлено.
З врахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування - відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Морозова В.Ю. залишити без задоволення, а постанову Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 грудня 2023 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: