Іменем України
18 січня 2024 року м. Кропивницький
справа № 395/588/23
провадження № 22-ц/4809/116/24
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Голованя А.М., Дьомич Л.М.,
при секретарі - Федоренко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на заочне рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області у складі судді Забуранного Р.А. від 09 серпня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
У червні 2023 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулося в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що ОСОБА_2 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 02.12.2019 року, чим підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Зазначив, що банком на підставі укладеного між ними договору було відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а також надано відповідачу у користування кредитну картку, тобто надана можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором.
Банк вказує, що свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, проте відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим, утворилася заборгованість, яка станом на 04.01.2023 року становить 44432,56 грн., з яких: 36168,18 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 8264,38 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, 0,00 грн. - нарахована пеня, 0, 00 грн. - нараховано комісії.
Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути зазначену суму боргу.
Заочним рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2023 року задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 02.12.2019 року станом на 04.01.2023 року в розмірі 36168 гривень 18 копійок. В іншій частині вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про їх задоволення. Зокрема вказує, що сторони при укладенні кредитного договору домовилися про усі істотні умови договору, оскільки відповідач повідомлений про умови кредитування, процентну ставку за користування кредитними коштами й інші санкції за порушення умов договору. Крім того, банк зазначив, що наявність заборгованості підтверджується наданим суду розрахунком та випискою по рахунку відповідача.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02 грудня 2019 року ОСОБА_2 підписав анкету - заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, чим підтвердив, що дана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг /а.с.24-25/.
Згідно наданого банком розрахунку заборгованості, відповідач має заборгованість за договором станом на 04.01.2023 року становить 44432,56 грн., з яких: 36168,18 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 8264,38 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, 0,00 грн. - нарахована пеня, 0, 00 грн. - нараховано комісії /а.с.7-13/.
Задовольняючи частково позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК», суд першої інстанції виходив з того, що при укладенні кредитного договору між сторонами не було обумовлено розмір відсотків за користування кредитними коштами, тому суд стягнув з відповідача лише тіло кредиту в розмірі 36168,18 грн.
Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимоги щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як вбачається з матеріалів справи, 02 грудня 2019 року з метою отримання банківських послуг ОСОБА_2 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, на підставі якої, за твердженням позивача, отримав кредитну картку.
Відповідно до анкети-заяви ОСОБА_2 погодив, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», складає договір про надання банківських послуг.
Також Теймуразов підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, яка містить умови щодо розміру процентної ставки - 42 % річних для карт Універсальна Gold, порядку повернення кредиту, наслідки прострочення виконання та невиконання зобов'язань за договором, розмір процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов'язання - 84 % для карт Універсальна Gold (а.с. 16-23).
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що сторонами не були погоджені умови договору щодо нарахування та сплати процентів, а тому рішення суду в частині відмови у стягненні з відповідача заборгованості за простроченими відсотками підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення вимог в цій частині.
Згідно із ч.13ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 4026 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» задовольнити.
Заочне рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2023 року скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості за простроченими відсотками та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 8264 грн 38 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4026 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді:
О.А.Письменний А.М. Головань Л.М. Дьомич