Справа № 346/6295/23
Провадження № 11-кп/4808/82/24
Категорія ст. 84 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач Шигірт
15 січня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 20.11.2023 року, якою відмовлено в задоволенні подання про звільнення ОСОБА_8 від подальшого відбування покарання у зв'язку з хворобою,-
Вказаною ухвалою відмовлено в задоволенні подання начальника ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)» про звільнення ОСОБА_8 від подальшого відбування покарання у зв'язку з хворобою.
Своє рішення суд мотивував тим, що висновок спеціальної лікарської комісії КНП «Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської обласної ради» про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання від 25.10.2023 року не відповідає вимогами п.4 розділу 6 Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 1348/5/572 від 15 серпня 2014 року «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», оскільки до складу комісії увійшли голова комісії та два лікарі.
Крім того, при прийнятті рішення суд врахував, що ОСОБА_9 вчинив особливо тяжкий злочин, засуджений до довічного позбавлення волі, під час відбування покарання мав дисциплінарні стягнення.
Засуджений ОСОБА_8 та його захисник не погодились з зазначеною ухвалою та оскаржили її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначають, що висновки суду суперечать вимогам діючого законодавства України та практиці Європейського суду з прав людини.
Звертають увагу, що вимоги до складу лікарсько-консультативної комісії (має входити голова комісії - керівник закладу охорони здоров'я ДКВС та не менше 3 лікарів) стосуються лише закладів охорони здоров'я ДКВС, а не закладів охорони здоров'я державної та комунальної власності.
Крім того, посилання суду першої інстанції на тяжкість вчиненого злочину ОСОБА_9 є незаконним.
За таких обставин просять оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити подання про звільнення ОСОБА_8 від подальшого відбування покарання у зв'язку з хворобою.
Засуджений ОСОБА_8 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте не подав до суду клопотань про особисту участь в судовому засіданні. Через відсутність відеозв'язку з ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)» організувати його дистанційну участь можливості не було.
Захисник ОСОБА_7 просила проводити апеляційний розгляд у відсутність свого підзахисного, оскільки він за станом здоров'я не може бути присутнім в кімнаті для відеозв'язку, що потягне відкладення розгляду справи. Також, захисник запевнила, що права засудженого ОСОБА_8 цим порушені не будуть.
В судовому засіданні апеляційного суду захисник наполягала на задоволенні апеляційних скарг, а прокурор просив їх залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника та прокурора, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Колегія суддів вважає, що дані вимоги закону судом першої інстанції в повній мірі дотримані не були.
Так, положення ч.2 ст.84 КК України передбачають, що особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
Додатком 13 до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі» затвердженого Наказом МОЗ України № 1348/5/572 від 15 серпня 2014 року, визначено перелік захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання.
Відповідно до ч.5 ст.154 КВК України, звільнення від відбування покарання внаслідок іншої тяжкої хвороби здійснюється на підставі висновку лікарської комісії.
Як вбачається з висновку спеціальної лікарської комісії КНП «Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської обласної ради» про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, у засудженого ОСОБА_9 встановлено заключний діагноз: Центральний рак правої легені, з метастазами у лімфовузли середостіння, легені, лівий наднирник. Т4N2M1 в ст. IVА. Кровохаркання кл. гр. IV. Рекомендовано: 1. Постійний нагляд сімейного лікаря за місцем проживання. 2.Симптоматична терапія з адекватним 3-х ступеневим знеболюванням.
Визнаючи такий висновок таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства, суд першої інстанції не з'ясував всі обставини, які є необхідними для прийняття законного та справедливого судового рішення.
При цьому суд не врахував, що склад лікарської комісії та правильність складання висновку не залежить від волевиявлення засудженого, а тому, з метою дотримання його конституційних прав, мав витребувати додаткову інформацію з установи відбування покарання та закладів охорони здоров'я.
Так, відповідно до ст. 49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно.
Проте, суд першої інстанції проігнорував зазначену норму права та не з'ясував: з яких причин висновок про стан здоров'я засудженого ОСОБА_9 складено комісією комунального закладу охорони здоров'я замість комісії закладу охорони здоров'я ДКВС; на підставі яких нормативно-правових актів була створена СЛК КНП «Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської обласної ради»; чи є можливість надавати засудженому ОСОБА_9 медичне обслуговування згідно рекомендацій зазначених у висновку зазначеної комісії від 25.10.2023р.; чи не перешкоджає відбуванню покарання засудженим наявність у нього невиліковного захворювання та обмежені можливості санітарної частини ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)».
Поза увагою суду першої інстанції залишилась і практика ЄСПЛ, яка формує позицію про обов'язок органів державної влади утримувати баланс між невідворотністю призначеного судом покарання та дотриманням невід'ємних прав людини та громадянина щодо особи, яка утримується в органах пенітенціарної системи.
Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Під час нового судового розгляду, суд першої інстанції має ретельно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, які мають значення для вирішення подання, у разі необхідності витребувати додаткову інформацію, ухвалити вмотивоване та обґрунтоване судове рішення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, -
Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_8 та його захисника задовольнити частково.
Ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 20.11.2023 року, якою відмовлено в задоволенні подання про звільнення ОСОБА_8 від подальшого відбування покарання у зв'язку з хворобою - скасувати.
Призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4