Житомирський апеляційний суд
Справа №292/507/23 Головуючий у 1-й інст. Дідоренко А. Е.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
17 січня 2024 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника - Демчик Наталії Олександрівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 28 вересня 2023 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 28 вересня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536, 80 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 12.04.2023 о 19 год 11 хв по а/д Київ-Чоп 178 км, керував транспортним засобом ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, сповільненість ходи, мови). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Зокрема, апеляційна скарга обґрунтована тим, що ознак наркотичного сп'яніння він не мав, в такому стані не перебував, від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я не відмовлявся. Працівники поліції не повідомили йому причину зупинки, поводили себе зухвало, не роз'яснили йому процесуальні права та суть правопорушення. Відеозапис вівся не безперервно, працівниками поліції не було зафіксовано його відмову від проходження огляду. Також, вказав, що йому не було вручене письмове направлення на огляд, що виключає його відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Окрім того, вважає, що рапорт поліцейського, яким констатовано факт відмови від проходження огляду, не може бути однозначним доказом його винуватості у вчиненні інкримінуємого йому правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у медичному закладі.
Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
При цьому, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п.12).
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так з протоколу про адміністративне правопорушення від 12.04.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 12.04.2023 о 19 год 11 хв по а/д Київ-Чоп 178 км, керував транспортним засобом ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, сповільненість ходи, мови). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 423253 від 12.04.2023 (а.с.1); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.04.2023, згідно якого огляд не проводився, водій відмовився (а.с.4); рапорті інспектора взводу №1 роти №2 БУПП в Житомирській області ДПП лейтенанта поліції О. Котенка від 12.04.2023 року (а.с.5); наявному в матеріалах справи відеозаписі (а.с.6).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доводи апеляційної скарги спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника патрульної поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на чітку пропозицію уповноваженої особи пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, відмовився. ОСОБА_1 було доведено, за якими ознаки виникла підозра про його знаходження в стані наркотичного сп'яніння і ці ознаки зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 поліцейським були роз'яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, а також наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. Зупинка автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам ст.35 Закону України «Про національну поліцію», була обумовлена порушенням водієм Правил дорожнього руху, про що було повідомлено останнього та винесено відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення, зі змістом якої без заперечень ознайомився апелянт та отримав її копію, що спростовує його доводи відносно незаконної зупинки автомобіля (а.с.3).
Доводи апеляційної скарги стосовно неправомірних, провокаційних дій працівників поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП судом не приймаються, як не підтверджені доказами. Окрім того, дії працівників поліції щодо проведення поверхневої перевірки не виключають наявність в діях ОСОБА_1 інкримінуємого йому правопорушення та могли бути оскаржені останнім у визначеному законом порядку.
Наявний в матеріалах справи відеозапис не має ознак монтування, містить фіксацію обставин, які мають значення для справи та які є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у діях ОСОБА_1 . Даний доказ відповідає вимогам ст.251 КУпАП, а тому є належним і допустимим.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Отже суддя місцевого суду повністю встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Корольовського районного суду м. Житомира від 28 вересня 2023 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич