Провадження № 33/803/279/24 Справа № 180/1834/23 Суддя у 1-й інстанції - Янжула О. С. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М.
16 січня 2024 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2023 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого АТ Нікопольський завод феросплавів, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за участю:
в режимі відеоконференції:
представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Потьомкіна С.М.,
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
При обставинах, встановлених місцевим судом, 21.09.2023 року о 23 год. 30 хв. в м. Марганець по вул. Долгова, 1, ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 21083, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ та в медичному закладі відмовився під відеофіксацію, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову та закрити провадження щодо нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю складу правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що постанова є незаконною.
Вказує, що не керував транспортним засобом. Докази керування матеріали справи не містять, у зв'язку з чим підстав для направлення його на медичний огляд на стан сп'яніння у поліцейських не було.
Зазначає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності 2 свідків складає протокол, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Крім того, у матеріалах справи наявний акт про відмову ОСОБА_1 у проходженні медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, який також не підписаний двома свідками, як передбачено чинним законодавством.
Вважає, що з наданого відеозапису неможливо встановити обставини, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки він фіксує лише факт відмови за участю ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність на відеозаписі інформативності на підтвердження обставин вчинення особою правопорушення.
Про час, дату та місце судового засідання ОСОБА_1 повідомлений належним чином, в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, що відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП не є перешкодою для розгляду справи.
Заслухавши представника, який підтримав доводи та вимоги апеляції ОСОБА_1 , просив задовольнити її вимоги, перевірив її доводи, законність та обґрунтованість оскарженої постанови судді в межах апеляційної скарги, вважаю їх неприйнятними з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суддею суду першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови вказані вимоги дотримані.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив обґрунтований висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 256710 від 21.09.2023 року, який відповідає положенням ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд особи з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.09.2023 року, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження цих оглядів; рапортом працівника поліції, в якому послідовно викладені дії працівника поліції при виявленні та фіксації обставин адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП; DVD-диском із відеозаписами з боді-камер поліцейських, на яких зафіксований, в тому числі, факт відмови особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку за допомогою газоаналізатора та в медичній установі.
Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 , є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, а їх сукупність засвідчують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Крім того, письмові докази узгоджуються з відеозаписом, долученим до сформованого уповноваженою особою УПП в Дніпропетровській області адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 , а тому сумнівів в їх достовірності не виникає.
Досліджені та перевірені місцевим судом обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Таким чином, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами, дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи.
Доводи ОСОБА_1 про те, що не він керував транспортним засобом не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, який ним підписаний особисто та факту керування транспортним засобом 21.09.2023 року не заперечував. Крім того, будь-які зауваження з цього приводу в протоколі відсутні. Слід зазначити, що зі змісту відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, який є належним доказом у даній справі, обґрунтовано покладений в основу оскарженої постанови, оскільки в розумінні ст. 251 КУпАП є доказом, не вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час спілкування з працівниками поліції заперечувала факт керування транспортним засобом.
Отже, заперечення факту керування ОСОБА_1 автомобілем за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, спростовуються матеріалами даної справи.
Щодо необхідності оформлення протоколу та акту про відмову ОСОБА_1 у проходженні медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, за участю двох свідків, то такі доводи є безпідставними з огляду на вимоги ч. 2 ст. 266 КУпАП.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП (в редакції станом на 14.02.2022 року) передбачає можливість проведення огляду з використанням технічних засобів відеозапису. В разі неможливості застосування таких засобів закон зобов'язує проведення такого огляду в присутності 2-х свідків. Матеріали справи містить диск, який підтверджує наявність відеозапису, у зв'язку з чим дії поліцейських з приводу складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 повністю узгоджується з вимогами ст. 266 КУпАП.
Ствердження про те, що з відеозапису неможливо встановити обставини, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення є хибними, оскільки він в цілому відображає усі обставини, які мають значення для повного та об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення і підтверджує, в тому числі, факт відмови особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження медичного огляду в медичному закладі та на місці за допомогою газоаналізатора Драгер, що й утворює склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
А тому, дані протоколу про адміністративне правопорушення та зафіксовані відеозйомкою обставини узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом, а саме, відмовою ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у передбаченому законом порядку.
З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови судді і закриття провадження по справі з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, не вбачаю, а тому вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2023 року щодо ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Кононенко