Провадження № 22-з/803/46/24 Справа № 201/717/23 Суддя у 1-й інстанції - Покопцева Д.О. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
18 січня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Свистунової О.В.,
суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі
заяву Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» про ухвалення додаткового рішення у справі
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2023 року
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
У січні 2023 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Позов мотивований тим, що 02.04.2021 року між сторонами було укладено договір страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, за умовами якого була застраховано відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Chevrolet VOLT», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
29.11.2021 року в місті Дніпрі на вул. Синявського відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Ореl», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , «Іveco», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 та забезпеченого автомобіля марки «Chevrolet VOLT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала відповідач.
Постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 28.12.2021 року відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України із накладанням стягнення у вигляді штрафу на користь держави.
Визнавши дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 29.11.2021 року, страховим випадком, 18.07.2022 року позивач виплатив власнику автомобіля марки Ореl», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 130 000 грн. страхового відшкодування за ремонт зазначеного транспортного засобу, а власнику автомобіля «Iveco», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_5 06.07.2022 року - 83 671 грн. 66 коп., а всього сплатив 213 671 грн. 66 коп.
Посилаючись на положення п.п.38.1.1 п.38.1 ст. 38 Закону України «Про Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вказуючи на те, що постановою від 28.01.2021 року Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська відповідача визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, позивач просив стягнути з відповідача затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 213 671 грн. 66 коп. та вирішити питання про судові витрати.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2023 року позов Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 213 671 гривень 66 копійок, судові витрати в сумі 13 205 гривень 07 копійок, а всього 226 876 (двісті двадцять шість тисяч гривень вісімсот сімдесят шість) гривень 73 копійки.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2023 року - залишено без змін.
21 грудня 2023 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява від Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» про ухвалення додаткового рішення у справі.
Заява мотивована тим, що постановою Дніпровського Апеляційного суду від 21 грудня 2023 року Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2023 року, було залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Повний текст постанови суду було отримано шляхом електронного листування 21 грудня 2023 року.
Однак, при ухваленні вищезазначеної постанови судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених відповідачем АТ «ПРОСТО-страхування» за послуги правової допомоги, які були надані Адвокатським Бюро «Синюк та партнери» у розмірі 5 000,00 грн. у суді апеляційної інстанції.
Так, 21 грудня 2023 року на адресу Дніпровського апеляційного суду шляхом електронного листування було направлено доказ понесення позивачем, АТ «ПРОСТО-страхування» витрат на правову (правничу) допомогу в суді апеляційної інстанції, а саме:
- копія Рахунку Фактура №77 від 04.12.2023 року ;
- копія Платіжки №5632 від 04.12.2023 року;
- копія Акту виконаних робіт від 20.12.2023 року;
- копія доказу надсилання стороні;
- копія повноважень адвоката .
Таким чином фактичні витрати позивача в суді апеляційної інстанції становлять 5 000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заяву слід задовольнити частково та ухвалити у справі додаткове судове рішення, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
У відповідності до пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Частиною 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу та вчинення інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України.
Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, належить покласти на відповідача понесені позивачем витрати, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження понесених позивачем витрат на отримання професійної правничої допомоги було надано:
- копію Договору про надання правової допомоги №1 від 02 січня 2020 року, укладеного між АТ «ПРОСТО-страхування» та Адвокатським бюро «Синюк та партнери» в особі керуючого бюро - адвоката Синюка Станіслава Леонідовича;
- копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги АТ «ПРОСТО-страхування» від 04.01.2023 року серія АІ №1329481, Адвокатським бюро «Синюк та партнери» в особі керуючого бюро - адвоката Синюка Станіслава Леонідовича;
- копію посвідчення адвоката України Синюка Станіслава Леонідовича від 15.02.2018 року;
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 6423/10 Синюка Станіслава Леонідовича;
- копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Адвокатського бюро «Синюк та партнери»;
- копію рахунку-фактури №77 від 04.12.2023 року про оплату АТ «ПРОСТО-страхування» юридичних послуг відповідно до договору №1 від 02.01.2020 року;
- копія платіжної інструкції №5632 від 04.12.2023 року;
- копія Акту виконаних робіт від 20.12.2023 року.
У пункті 4 статті 1, частині третій та п'ятій статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
При встановленні розміру гонорару України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Також згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
Також, заявником, також, було надано наступний розрахунок вартості наданих послуг адвокатом.
Консультація позивача щодо порядку та строків надання правової допомоги адвокатом по зазначеній справі 700 грн - 1 год. Всього 700,00 грн.
Підготовчі дії:
- з'ясування чи мали місце обставини (факти), про які вказує відповідач, та якими доказами вони підтверджуються;
- з'ясування чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
- визначення правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин;
- визначення правової норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин з врахуванням висновків щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду;
- збір необхідних доказів на підтвердження позовних вимог;
- аналіз судової практики.
Всього 2 100,00 грн. (700,00 грн. х 3 год.)
Підготовка відзиву на апеляційну скаргу в суд:
- визначення підсудності розгляду скарги;
- визначення складу учасників судового процесу;
- написання, підготовка, копіювання, зшивання та надсилання документів з додатками в суд та сторонам по справі;
- у разі необхідності, участь в судових засідання.
Всього 2 200,00 грн. (700,00 грн х 3,1 год)
Загальна кількість витраченого часу на надання правової допомоги замовнику становить 7 годин (сім годин 10 хвилин), відповідно вартість наданих послуг при вартості однієї нормо години 700,00 гривень, становить 5 000,00 грн.
Проте, колегія суддів не погоджується із таким розрахунком у повному обсязі, зважаючи на наступне.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.
Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 591/2393/18.
Представник позивача зазначив, що при підготовці відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції адвокатом були надані наступні послуги:
- визначення підсудності розгляду скарги;
- визначення складу учасників судового процесу;
- написання, підготовка, копіювання, зшивання та надсилання документів з додатками в суд та сторонам по справі;
- у разі необхідності, участь в судових засідання.
Проте, колегія звертає увагу заявника, що послуги адвоката щодо визначення підсудності розгляду скарги та визначення складу учасників судового процесу не входить у підготовку відзиву на апеляційну скаргу, оскільки дані послуги надаються адвокатом при підготовці позовної заяви.
Також, колегія суддів враховує, що дана справа слухалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, тобто без проведення судових засідань.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що підготовка відзиву на апеляційну скаргу фактично становить 1 год., вартість якої складає 700 грн.
Враховуючи, складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи, відмови у задоволенні апеляційної скарги відповідача, та беручи до уваги принцип пропорційності розподілу судових витрат, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, колегія приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заяви та стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (код ЄРДПОУ 24745673 ) судові витрати на правову допомогу у розмірі 3 600 грн., що на думку апеляційного суду, не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару.
Така сума витрат на професійну правничу допомогу на вказану суму буде співмірною з наданим адвокатом обсягом послуг у суді та відповідатиме критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Керуючись ст. 141, 270, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -
Заяву Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (код ЄРДПОУ 24745673) судові витрати на правову допомогу у розмірі 3 600 грн.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 18 січня 2024 року.
Головуючий О.В. Свистунова
Судді: Т.П. Красвітна
І.А. Єлізаренко