Справа № 159/4521/23 Головуючий у 1 інстанції: Панасюк С. Л.
Провадження № 22-ц/802/77/24 Доповідач: Данилюк В. А.
11 січня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Данилюк В. А.,
суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
секретаря Трикош Н. І.,
з участю:
представника позивача Кондратюка В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за апеляційною скаргою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» на додаткове рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2023 року,
Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 21.09.2023 позов ОСОБА_1 до ТзОВ «ФК ФОРТ» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволено повністю.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про постановлення додаткового рішення у цій справі, в якій просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 15000 грн.
Додатковим рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2023 року ухвалено додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Не погоджуючись з додатковим рішенням, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що позивач з будь-якими пропозиціями мирного врегулювання спору, реструктуризації заборгованості ні до банку, ні до ТОВ «ФК ФОРТ» не звертався. На пропозиції мирно врегулювати спір прямо відповідає, що його цікавить лише стягнення додаткових коштів з ТОВ «ФК ФОРТ». Така поведінка позивача суперечить не тільки нормам діючого законодавства, а й моральним засадам суспільства. По суті з наведеної цивільно-правової ситуації позивач, отримавши кредитні кошти, не виплачуючи борг, має намір ще й збагатитись за рахунок ТОВ «ФК ФОРТ». На момент отримання виконавчого напису прямої норми діючого законодавства, яка б забороняла пред'являти виконавчий напис до виконання була відсутня. Отже, будь-якого правопорушення ТОВ «ФК ФОРТ» не вчиняло.
Просить, враховуючи критерії, що визначені ч. З ст. 141 ЦПК України, а саме реальність та розумність розміру витрат на правничу професійну допомогу, змінити додаткове рішення, стягнувши витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
В судовому засіданні представник позивача Кондратюк В. В. заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Від відповідача ТОВ «ФК ФОРТ» надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, з поміж іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Позивач підтвердив витрати на правничу допомогу договором про надання правничої допомоги № 39/23 від 03.08.2023, актом здачі-прийняття послуг адвоката від 27.09.2023, платіжною інструкцією № 475898534 від 07.08.2023, випискою з карткового рахунку від 07.08.2023.
Витрати позивача на правову допомогу суд першої інстанції вважав розумними, оскільки відповідач намагався стягнути з нього з допомогою виконавчого напису, який визнаний судом недійсним, 150000 грн. Позивач, щоб запобігти такому стягненню, сплатив адвокату 15000 грн, тобто 10 відсотків від суми стягнення, що є розумною сумою.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду.
Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З матеріалів справи убачається, що 05 вересня 2023 року відповідачем ТзОВ «ФК Форт» було подано заяву про визнання позову та клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 1000 грн. з урахуванням визнання позову та складності справи.
Судом першої інстанції не було враховано цих обставин.
Не враховано також, що суд розглянув справу без участі сторін за правилами спрощеного позовного провадження.
Очевидно, що перелічені в договорі та акті приймання-передачі дії адвоката не вимагали від адвоката витрат часу у зазначеному ним обсязі, а заявлена до відшкодування сума не відповідає критеріям обґрунтованості та розумної необхідності.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального права додаткове рішення суду слід змінити, стягнувши витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» задовольнити.
Додаткове рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2023 року в даній справі змінити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 18 січня 2024 року.
Головуючий
Судді :