Справа № 761/1656/24
Провадження № 1-кс/761/1772/2024
15 січня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , вивчивши скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 незаконне утримання, в порядку ст.206 КПК України,
В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 12 січня 2024 року надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на незаконне утримання, в порядку ст.206 КПК України, згідно якої ОСОБА_3 , на думку адвоката ОСОБА_2 , незаконно утримується в умовах попереднього ув'язнення в приміщенні Шевченківського УП ГУНП в м. Києві.
15 січня 2024 року матеріали вказаної скарги були передані слідчому судді ОСОБА_1 з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду м. Києва
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновків про відсутність підстав, передбачених ст.206 КПК України, для негайної доставки ОСОБА_3 до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 206 КПК України - якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Отже, законодавець чітко визначив, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайної доставки до нього особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.
Разом з тим, у відповідь на запит Шевченківського районного суду м. Києва, 15 січня 2024 року на офіційну електронну пошту суду від слідчого Шевченківського УП ГУНП в м. Києві, надійшов лист, в якому слідча зазначає, що станом на 15.01.2024 року підозрюваний ОСОБА_3 в приміщенні Шевченківського УП ГУНП в м. Києві не утримується. Крім того слідча повідомила, що 11 січня 2024 року, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду (справа № 761/1385/24, провадження № 1-ксв/761/1644/2024) відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08 березня 2024 року включно, у зв'язку з чим, останній на даний час утримується під вартою, на підтвердження вказаних обставин слідча долучилафотокопію відповідної ухвали судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 .
Отже, з наданої слідчому судді інформації вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наразі утримується під вартою на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 11.01.2024 року, згідно з якою стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08 березня 2024 року.
Тобто, наведене не дає підстав для висновку про існування відомостей, які б створювали обґрунтовану підозру про те, що ОСОБА_3 станом на 15 січня 2024 року утримується під вартою за відсутності судового рішення, а тому слідчий суддя не вбачає правових підстав для негайної доставки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Крім того, зі змісту наданих слідчим відомостей вбачається, що 11.01.2024 року слідчим суддею розглядалось питання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 , під час розгляду якого сторона захисту не була позбавлена права поставити перед слідчим суддею питання про правомірність дій працівників поліції, які мали місце 09.01.2024 року.
Верховний суд у своєму рішенні від 27 травня 2019 року у справі № 766/22242/17 вказував, що положення ст. 206 КПК мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках. При цьому вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов'язаних із затриманням особи в порядку, передбаченому ст. 208 КПК, post factum, оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті.
Відповідно до ст.26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Слідчий суддя вважає необхідним роз'яснити, що оцінка та перевірка законності судового рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11.01.2024 не входить до повноважень слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, а може бути здійснена виключно Київським апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги на таке рішення у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком не допускається, що підтверджується правовою позицією Конституційного Суду України, викладеної у Рішенні у справі №2-рп/2011 від 11 березня 2011 року, у відповідності до якої оцінка процесуальним діям судді може даватись тільки судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Таким чином, на час надходження до Шевченківського районного суду м. Києва скарги адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на незаконне утримання, в порядку ст.206 КПК України, слідчим суддею не встановлено обставин, які б викликали у нього обґрунтовані сумніви з приводу того, що останній утримується під вартою без відповідних на те підстав, рішення суду, та підлягає доставці до суду і звільненню з-під варти саме в порядку ст. 206 КПК України, тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 26, 206, 303, 309 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у постановленні ухвали про негайну доставку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва.
Матеріали скарги повернути адвокату ОСОБА_2 .
Ухвала на підставі ст.309 КПК України оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1