Справа № 761/42061/23
Провадження № 1-кс/761/27373/2023
28 грудня 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
власника майна ОСОБА_3 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023110000000966, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
установив:
14.12.2023 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вхід. № 103562) клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023110000000966, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023110000000966 від 07.11.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
07.11.2022 приблизно о 17 год. 25 хв. поряд з буд. АДРЕСА_1 , на проїзній частині виявлено тіло ОСОБА_6 , з тілесними ушкодженнями притаманними ДТП - наїзд на пішохода. Ймовірно невстановлений автомобіль, рухаючись від смт. Бородянка в напрямку смт. Макарів, здійснив наїзд на ОСОБА_6 , який знаходився на проїзній частині. Пішохід загинув на місці події, невстановлений автомобіль залишив місце події.
У ході проведення досудового розслідування 09.11.2023 встановлено про можливу причетність до зазначеного злочину водія автомобіля марки «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
09.11.2023 в ході оглядуавтомобіля марки «Volkswagen Passat» реєстраційни номер НОМЕР_1 вилучено: змив РБК з захисту двигуна, змив з правого переднього підкрилка, змив з лівого переднього підкрилка, змив РБК з лівого заднього підкрилка, змив РБК з правого заднього підкрилка, змив з лівого переднього підкрилка, змив з правого переднього підкрилка, змив РБК з кріплення з гвинтом днища авто, змив з гвинта днища та запаковано до паперових конвертів.
Автомобіль марки «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Прокурор у клопотанні зазначає, що виявленні вищезазначені змиви визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки зберігли на собі сліди, які відображають наслідки події, є об'єктом, які зберігли на собі сліди та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, які є необхідним для проведення експертних досліджень, має суттєве значення для встановлення істини у даному провадженні, швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а тому просить на вказане майно накласти арешт.
У судове засідання прокурор не з'явився, у клопотанні про арешт майна просив проводити розгляд без його участі.
Володілець майна ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_4 заперечували проти клопотання про арешт майна.
Заслухавши учасників справи, дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Із матеріалів клопотання вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023110000000966 від 07.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до протоколу обшуку від 09.11.2023, проведеного на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, виявлено та вилучено автомобіль марки «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
У подальшому, відповідно до протоколу огляду автомобіля марки «Volkswagen Passat» реєстраційни номер НОМЕР_1 від 09.11.2023 виявлено зазначенні змиви, на які прокурор просить накласти арешт.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15.11.2023 у справі № 761/42024/23 надано дозвіл на проведення обшуку, що був проведений згідно протоколу обшуку від 09.11.2023 автомобіля марки Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено: змив з правого підкрилка, змив з керма автомобіля, змив з внутрішньої ручки водійських дверей, а також автомобіль марки Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська область, смт. Макарів, вул. Василя Стуса, 37.
Звернення прокурора з клопотанням про арешт на зазначене майно зумовлено необхідністю збереження речового доказу, оскільки вилучене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_7 від 09.11.2023 у кримінальному провадженні № 12023110000000966 від 07.11.2023 майно, на яке прокурор просить накласти арешт, визнано речовим доказом.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речового доказу, що залишив на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя також приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту майна.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023110000000966, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме на змив РБК з захисту двигуна, змив з правого переднього підкрилка, змив з лівого переднього підкрилка, змив РБК з лівого заднього підкрилка, змив РБК з правого заднього підкрилка, змив з лівого переднього підкрилка, змив з правого переднього підкрилка, змив РБК з кріплення з гвинтом днища авто, змив з гвинта днища автомобіля «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя Олена ЧАЙКА