ун. № 759/980/24
пр. № 2-о/759/168/24
17 січня 2024 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Кривонос Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за заявою представника заявника ОСОБА_7 поданої в інтересах ОСОБА_1 , яка діє в інтересах дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті,
І. Позиція сторін у справі
у січні 2024 р. представник заявника звернулася до суду із зазначеною заявою, просить суд встановити факт смерті головного сержанта, громадянина України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 під час проходження військової служби.
Заяву обґрунтовує тим, що заявник ОСОБА_1 з 2010 року проживала як дружина та чоловік з ОСОБА_5 , без реєстрації шлюбу. За час проживання у фактичних шлюбних відносинах народилось троє дітей. ОСОБА_5 , як військовослужбовець, призваний при загальній мобілізації прибув до міста Сєвєродонецьк, тобто на територію, де проводились активні бойові дії і зник безвісті з 04.05.2023, у зв'язку з відсутністю інформації про його місцезнаходження. Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України та відсутністю тіла, яке можна було б оглянути та видати довідку про смерть. Встановлення факту, що має юридичне значення, необхідно заявникам для державної реєстрації смерті проведеної державним органом України.
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду
відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024, визначено головуючого - суддю Ул'яновську О.В. (а.с. 28-29).
Ухвалою суду від 17.01.2024 відкрито провадження у справі (а.с. 30).
Заявник та його представник у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заінтересована особа у судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином про слухання справи.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 223 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами за відсутності учасників справи на підставі доказів, які наявні в матеріалах справи. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, вважає за можливе розгляд справи у відсутність заявника та заінтересованої особи, всебічно з'ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Справи про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
ІІІ. Фактичні обставини справи
судом встановлено, що 04.03.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 №37 від 04.03.2022 приступив до виконання службових обов'язків за посадою стрілець відділення контдиверсійної боротьби взводу контрдиверсійної боротьби роти контрдиверсійної боротьби військової частини НОМЕР_1 (а.с. 17).
25.04.2022 на підставі наказу № 88 командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 з 26.04.2022 направлено у відрядження у складі ІНФОРМАЦІЯ_8 з метою виконання бойових завдань (а.с. 17).
04.05.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 прибув до складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповування « ІНФОРМАЦІЯ_4 », для залучення та участі в угруповуванні об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з метою виконання службових (бойових) завдань (а.с. 18).
05.05.2022 на підставі наказу ВЧ НОМЕР_2 №99 ОСОБА_5 з 04.05.2022 вважається безвісті зниклим у зв'язку з відсутністю інформації про його місцезнаходження (а.с. 18).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , актовий запис №748 батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с. 11).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , актовий запис №3740 батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с. 21).
Відповідно до засвідченого перекладу Витягу із запису про народження №G349/2022 ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 22-24).
Згідно рішення Святошинського районного суду м.Києва від 13.03.2023 по справі № 759/11895/22 ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 25-26).
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду
як зазначено в ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Стаття 4 цього Закону передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Частинами 2, 3 та 4 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України.
Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з абз. 2 ч.1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Отже, наведеною процесуальною нормою закону встановлено, що право на звернення до суду у даній справі мають тільки родичі померлого або їх представники.
Родичами є батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат, сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати і сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник, усиновлювач, усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, чоловік, дружина.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, встановлені вище обставини загалом свідчать про недоведеність родинних стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , оскільки відсутні письмові докази родинних відносин, а тому заявнику необхідно попередньо встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт родинних відносин між нею та померлим.
Зокрема, зауваживши, що ст. 317 ЦПК України визначено спеціальний порядок встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України та вичерпний перелік осіб, які мають право звернутись з відповідною заявою.
Цивільним процесуальним кодексом України передбачений загальний порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження за заявою будь-якої особи, для якої встановлення певного факту має юридичне значення.
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 7 ст. 19 ЦПК України).
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
У порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Таким чином, відмова у задоволенні заяви про встановлення факту смерті, що подана та розглянута за спеціальною нормою, не позбавляє заявника права звернутись до суду із заявою про встановлення фактів, що мають для неї юридичне значення, у загальному порядку.
Беручи до уваги викладене вище, а також враховуючи встановлені обставини на підставі наданих заявником доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява про встановлення факту смерті не підлягає задоволенню.
V. Розподіл судових витрат
згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники у справах за заявами про встановлення факту народження або смерті, поданих у зв'язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами Конституцією України, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст.ст. 12, 13 18, 258, 263, 265, 293, 294, 315, 317, 319, 354, 355 ЦПК України,-
у задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_7 поданої в інтересах ОСОБА_1 , яка діє в інтересах дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Ул'яновська
Повний текст рішення суду складено 17.01.2024.