Справа № 638/16989/23
Провадження № 2/638/2075/24
Іменем України
16 січня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Агапова Р.О.,
секретаря судового засідання Рєзніка І.П.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Ізюмської міської ради, про встановлення місця проживання дитини,
Позивач звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Ізюмської міської ради, про встановлення місця проживання дитини.
Ухвалою суду від 29.11.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце судового засідання. Призначено підготовче судове засідання.
Учасники справи до суду не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. При цьому, представники позивача та відповідача повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Під терміном «судом, встановленим законом» у практиці ЄСПЛ розуміється будь-який суд, утворений безпосередньо на підставі закону та який діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції (справи «Coeme та інші проти Бельгії», «Gurov проти Молдови», «Олександр Волков проти України», «DMD Group A.S. проти Словаччини»).
Як убачається зі змісту позовної заяви, предметом спору є встановлення місця проживання дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Звертаючись до суду, позивач ОСОБА_1 у позовній заяві зазначила, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Фактичне місце перебування вказала: АДРЕСА_2 .
Зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 вказано за адресою: АДРЕСА_3 . Фактичним місцем перебування зазначено адресу: АДРЕСА_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Оскільки сторони, які є громадянами України, проживають за межами України, а позивач звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова без попереднього звернення до Верховного Суду для визначення підсудності поданої позовної заяви, останню слід направити до Верховного Суду для визначення підсудності, в порядку ст. 29 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 29, 260, 353, 354, 433 ЦПК України, суд, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Ізюмської міської ради, про встановлення місця проживання дитини - передати до Верховного Суду для визначення підсудності, в порядку ст. 29 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р.О. Агапов