справа № 619/3051/17
провадження № 4-с/619/4/24
іменем України
15 січня 2024 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.
Ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
стягувач: ОСОБА_1 ;
боржник: ОСОБА_2 ;
державний виконавець: Стадніченко Тетяна Олександрівна.
Суть питання, що вирішується ухвалою.
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність Головного державного виконавця Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стадніченко Т.О. у виконавчому провадженні №57416300, яка полягає у невиконанні виконавчих дій, передбачених частинами першою-четвертою статті 641 Закону України «Про виконавче провадження», з метою забезпечення боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, встановленому рішенням суду 19 грудня 2023 року о 17:00 годині 21 грудня 2023 року о 17:00 годині, 23 грудня 2023 року о 10:00 годині, 24 грудня 2023 року о 10:00 годині, 26 грудня 2023 року о 17:00 годині та 28 грудня 2023 року о 17:00 годині.
В обґрунтування скарги посилався на те, що згідно з матеріалами виконавчого провадження №57416300 установлено: 24.12.2021 Державний виконавець Стадніченко Т.О. Дергачівського відділу ДВС відновила виконавче провадження згідно з ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 25.11.2021 № 619/3051/17, якою визнана неправомірною бездіяльність щодо не відновлення виконавчого провадження № 57416300 та зобов'язано державного виконавця відновити зазначене виконавче провадження. Дергачівській відділ ДВС 15.11.2022 отримав оригінал виконавчого листа № 619/3051/17 від 14.08.2018 разом з заявою ОСОБА_1 від 10.11.2022 про проведення виконавчих дій відповідно до ст. 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження» у відновленому виконавчому провадженні №57416300, яка була зареєстрована 17.11.2022. Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 449 розділу VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України стягувач дізнався про допущену бездіяльність державного виконавця протягом десяти днів вчинену 19 грудня 2023 року о 17:00 годині 21 грудня 2023 року о 17:00 годині, 23 грудня 2023 року о 10:00 годині, 24 грудня 2023 року о 10:00 годині, 26 грудня 2023 року о 17:00 годині та 28 грудня 2023 року о 17:00 годині тобто загалом шість разів відповідно до судового рішення по справі №619/3051/17, яка полягає у невиконанні всіх виконавчих дій, передбачених частинами першою-четвертою статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», з метою забезпечення боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, встановленому рішенням суду.
У відзиві на скаргу т.в.о. начальника Дергачівського ВДВС у Харківському районі Харківської області СМУМЮ Бєльський А.Ю. просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 з тих підстав, що судом не було встановлено місце побачення стягувача з дитиною. 13.07.2023 державним виконавцем була винесена постанова про визначення місця побачення стягувача з дитиною та направлена сторонам виконавчого провадження електронною поштою. 13.07.2023 державним виконавцем було визначено постанову про проведення виконавчих дій за адресою: АДРЕСА_1 та направлена сторонам виконавчого провадження електронною поштою. 17.07.2023 на електронну пошту відділу надійшла заява боржника ОСОБА_2 у якій вона повідомила про те, що у зв'язку зі збройною агресією рф проти України вона с сином була вимушена покинути територію України та була евакуйована до Німеччини де і знаходиться на цей час. Державним виконавцем неодноразово було здійснено виїзд за адресою боржника, але встановлено, що ОСОБА_2 за вказаною адресою відсутня. 27.11.2023 державним виконавцем було підготовлено подання про розшук боржника. Вказує, що наразі боржник відсутня за вказаною адресою, а тому провести виконавчі дії за відсутністю боржника неможливо.
У судове засідання представник Дергачівського ВДВС у Харківському районі Харківської області не з'явився, т.в.о. начальника Бєльський А.Ю. надав до суду заяву, у якій просив розглядати скаргу без участі представника відділу.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав вимоги скарги та просив її задовольнити з підстав, зазначених у ній.
Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд.
Суд дійшов висновку про задоволення скарги з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 1291 Конституції України закріплено обов'язковість судових рішень до виконання на всій території України. Крім того, обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства передбачених п.9 ч.1 ст.129 Конституції України.
Отже виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Порядок виконання судових рішень та повноваження виконавців при вчиненні виконавчих дій визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладається на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Судом установлено, що на виконанні у Дергачівському відділу державної виконавчої служби Харківського району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває виконавче провадження № 57416300 з примусового виконання виконавчого листа № 619/3051/17 від 14.08.2018, виданого Дергачівським районним судом Харківської області про усунення перешкоди ОСОБА_1 та визначення йому днів для участі у вихованні та спілкуванні з його малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: кожного вівторка та четверга кожного тижня з 17 год 00 хв до 19 год 00 хв, без присутності матері; кожної суботи та неділі кожного другого та четверного тижня місяця з 10 год 00 хв до 18 год 00 хв, без присутності матері.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 25.11.2021 №619/3051/17 визнана неправомірною бездіяльність щодо не відновлення виконавчого провадження №57416300 та зобов'язано державного виконавця Дергачівського відділу ДВС у Харківському районі Харківської області відновити зазначене виконавче провадження.
24.12.2021 державним виконавцем Стадніченко Т.О. відновлено виконавче провадження.
15.11.2022 Дергачівській відділ ДВС отримав оригінал виконавчого листа №619/3051/17 від 14.08.2018 разом з заявою ОСОБА_1 від 10.11.2022 про проведення виконавчих дій відповідно до ст. 641 Закону України «Про виконавче провадження» у відновленому виконавчому провадженні № 57416300.
ОСОБА_1 у поданій скарзі вказує, що 19 грудня 2023 року о 17:00 годині 21 грудня 2023 року о 17:00 годині, 23 грудня 2023 року о 10:00 годині, 24 грудня 2023 року о 10:00 годині, 26 грудня 2023 року о 17:00 годині та 28 грудня 2023 року о 17:00 годині тобто загалом шість разів відповідно до судового рішення, державним виконавцем не було вчинено всіх виконавчих дій, передбачених частинами першою-четвертою статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», з метою забезпечення боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, встановленому рішенням суду.
Статтею 641 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною.
Так, відповідно до статті 641 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом. У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.
Таким чином, державним виконавцем вживаються заходи, скеровані на фактичне виконання рішення суду.
Однак, матеріали скарги не містять актів державного виконавця щодо невиконання без поважних причин боржником рішення суду за 19 грудня 2023 року; 21 грудня 2023 року; 23 грудня 2023 року; 24 грудня 2023 року; 26 грудня 2023 року; 28 грудня 2023 року.
Отже доказів про вживання державним виконавцем заходів, скерованих на виконання рішення суду матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
У пункті 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах роз'яснено, що виходячи зі змісту статті 387 ЦПК 2004 року, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав. При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, виходячи з принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, меж дозволеного втручання та балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку про те, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 258-261, 351-354, 447-451 ЦПК України, суд
постановив:
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати неправомірною бездіяльність Головного державного виконавця Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стадніченко Тетяни Олександрівни у виконавчому провадженні №57416300, яка полягає у невиконанні виконавчих дій, передбачених частинами першою-четвертою статті 641 Закону України «Про виконавче провадження», з метою забезпечення боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, встановленому рішенням суду 19 грудня 2023 року о 17:00 годині 21 грудня 2023 року о 17:00 годині, 23 грудня 2023 року о 10:00 годині, 24 грудня 2023 року о 10:00 годині, 26 грудня 2023 року о 17:00 годині та 28 грудня 2023 року о 17:00 годині.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 18 січня 2024 року.
Суддя Є. А. Болибок