вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
18.01.2024 Справа № 917/2020/23
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Отюговій О. І. розглянувши справу № 917/2020/23
за позовною заявою Акціонерного товариства «Полтаваобленерго», вул. Старий Поділ, буд. 5, м. Полтава, 36022
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСАНАРА", вул. Острів, буд.1, м. Богуслав, Київська область, 09701
про стягнення 374 704,94 грн
без виклику представників сторін
встановив:
До Господарського суду Полтавської області звернулося Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСАНАРА" про стягнення 374 704,94 грн, у тому числі 232 034,61 грн - попередньої оплати, 110 185,48 грн - пені та 32 484,85 грн - штрафу 7% згідно договору поставки № 1936 від 01.06.2023.
Позивач також заявив до відшкодування 5620,60 грн витрат на сплату судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару.
Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вхід. № 15461 від 01.12.2023; а.с.55-56), в якій прохає стягнути з відповідача 107 865,13 грн - пені та 32 484,85 грн - штрафу 7% згідно договору поставки № 1936 від 01.06.2023.
Суд за ухвалою від 11.12.2023 прийняв заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с.65-66). Подальший розгляд справи здійснюється в межах зменшених позовних вимог.
Ухвалою суду від 14.11.2023 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи. Зокрема, відповідачу встановлено строк у 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов (а.с.33-34).
Ухвала від 14.11.2023 вручена відповідачу 19.11.2023, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.36).
Відповідач подав до суду відзив на позов (вхід. № 15185 від 27.11.2023; а.с.37-47). Ухвалою від 28.11.2023 суд повернув відзив без розгляду в зв'язку з недодержанням відповідачем вимог статей 165,170 ГПК України, а саме відсутністю зареєстрованого електронного кабінету в системі «Електронний суд» у відповідача (а.с.52-53).
Ухвалу суду від 28.11.2023 відповідач отримав 06.12.2023, що підтверджується поштовим повідомленням від 29.11.2023 (а.с.54).
Відповідач відзив на позов з дотриманням вимог ГПК України не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інші заяви по суті справи до суду не надійшли. Строк для їх подання закінчився.
Згідно із ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Інші заяви по суті спору сторони суду не надали.
У цій справі суд вчинив такі процесуальні дії.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2023 цей позов переданий на розгляд судді Тимощенко О. М. (а.с. 30).
Ухвалою від 14.11.2023 суд відкрив провадження у справі № 917/2020/23, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.33-34).
Про відкриття провадження у справі сторони повідомлені належним чином.
Ухвала суду від 14.11.2023, була надіслана на офіційну електронну адресу позивача у системі “Електронний суд” та ним отримано відповідно 14.11.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 14.11.2023 (а.с.35).
Ухвала суду від 11.12.2023 одержана відповідачем 20.12.2023, що підтверджується поштовим повідомленням від 11.12.2023 (а.с.67)
Ухвала суду від 11.12.2023, також була надіслана на офіційну електронну адресу позивача та відповідача у системі “Електронний суд” та ними отримано відповідно 11.12.2023, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 11.12.2023 (а.с.68-69).
Отже, сторони належно повідомлені про розгляд цієї справи у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України.
Відповідно до частини п'ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.
За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч.2 ст. 233 ГПК України це рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив таке.
01.06.2023 Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» (покупець, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Асанара» (постачальник, відповідач) уклали Договір поставки № 1936 (далі - Договір); (а.с.7-14).
Згідно з п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві комп'ютерне обладнання (код за ДК 021:2015 - 30230000 - 0. Комп'ютерне обладнання), за номенклатурою та кількістю зазначеній в таблиці п. 1.2. Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, якість якого відповідає умовам, встановленим чинним законодавством до товару даного виду та Додатку № 1 «Технічні характеристики» до Договору.
Згідно з п. 3.3. Договору загальна сума договору встановлюються 3 476 000,70 грн, крім того ПДВ 20 - % 695 360,74 грн, загальна сума з ПДВ 4 172 164,44 грн.
Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки між покупцем та постачальником за цим Договором здійснюються в наступному порядку:
- п. 4.1.1. - здійснення покупцем передоплати в розмірі 50% вартості замовленого товару протягом (10-ти банківських днів) після отримання рахунку-фактури;
- п. 4.1.2. - остаточний розрахунок здійснюється по факту поставки товару протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати отримання замовленого товару покупцем.
Відповідно до п 5.1. Договору поставка здійснюється одноразово або партіями на підставі письмової Заявки покупця, що підписана уповноваженою особою покупця, (допускається передача Заявки поштовим відділенням або електронною поштою) постачальник протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання Заявки підтверджує одержану Заявку та/або в цей же строк виставляє покупцю рахунок-фактуру на оплату, що буде вважатися підтвердженням Заявки постачальником.
Відповідно до п. 9.1. договору сторони погодили, що договір є укладеним з моменту підписання його уповноваженими представники сторін та скріплення їх печатками, та діє до 31.12.2023.
Як свідчать матеріали справи відповідач виставив позивачу рахунки на оплату товару № 233 від 25.07.2023 на суму 400 224,06 грн та № 255 від 09.08.2023 на суму 63 845,16 грн (а.с.16-17).
Позивач на виконання умов договору здійснив часткові оплати виставлених відповідачем рахунків, а саме:
по рахунку на оплату товару № 233 від 25.07.2023 в розмірі 400 224,06 грн, за платіжною інструкцією № 1001088 від 07.08.2023 сплатив 50% від загальної суми - 200 112,03 грн (а.с.18);
по рахунку на оплату по товару № 255 від 09.08.2023 в розмірі 63 845,16 грн, за платіжною інструкцією № 1003093 від 18.08.2023 сплатив 50% від загальної суми - 31922,58 грн (а.с.19).
Згідно з п. 5.2. Договору строк поставки товару становить 30 календарних днів з моменту отримання предоплати в порядку визначеному п. 4.1. Договору з правом дострокової поставки.
Відповідач в установлений строк товар не поставив.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Позивач звертався до відповідача з вимогою від 03.10.2023 про повернення коштів попередньої оплати. (а.с.20-22).
06.11.2023 відповідач здійснив повернення коштів у сумі 232 034,61 грн згідно платіжних інструкцій № 491 на суму 200 112,03 грн та № 46 на суму 31922,58 грн (а.с.63-64).
Відповідно до п. 8.3. Договору за порушення строків виконання зобов'язання з поставки товару з постачальника стягується пеня у розмірі 0,5 % вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Посилаючись на прострочення відповідачем зобов'язання з поставки товару, позивач нарахував та заявив до стягнення (у редакції заяви про зменшення позовних вимог) 107865,13 грн - пені та 32 484,85 грн - штрафу 7% (за період нарахування 07.09.2023-25.10.2023, 18.09.2023-25.10.2023).
При вирішенні спору суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 509, ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В статті 628 ЦК України вказано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В статті 629 ЦК України вказано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1, ч.2, ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною другою ст. 266 ГК України передбачено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставні, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, і рунами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини другої ст. 267 ГК України, строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного Кодексу України передбачається, що у разі порушення зобов'язання мають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 230 ГК України встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Також ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання і забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею) або іншим способом.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду викладена у Постанові Верховного суду від 09 лютого 2018 року у справі № 911/2813/17.
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України.
Стаття 216 ГК України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарську відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до порушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 8.3. Договору за порушення строків виконання зобов'язання з поставки товару з постачальника стягується пеня у розмірі 0,5 % вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Судом враховується правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18, про те, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Така ж правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 27.09.2019 у справі № 923/760/16, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17.
Згідно з п. 5.2. Договору строк поставки товару становить 30 календарних днів з моменту отримання предоплати в порядку визначеному п. 4.1. Договору з правом дострокової поставки.
Згідно рахунку на оплату товару № 233 від 25.07.2023 позивач 07.08.2023 сплатив 200 112,03 грн - 50 % предоплати. Отже, строк виконання зобов'язання з поставки товару настав 06.09.2023, а прострочення починається з 07.09.2023.
Згідно рахунку на оплату по товару № 255 від 09.08.2023 позивач 18.08.2023 сплатив 63 845,16 грн - - 50 % предоплати. Отже, строк виконання зобов'язання з поставки товару настав 17.09.2023, а прострочення починається з 18.09.2023.
На підставі вказаних положень позивачем заявлено до стягнення 107 865,13 грн - пені за період 07.09.2023 - 25.10.2023, 18.09.2023 - 25.10.2023 та 7% штрафу у розмірі 32 484,85 грн.
Після проведення перевірки судом встановлено, що розмір пені не перевищує розрахункову суму.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 107 865,13 грн пені є правомірними та підлягають задоволенню.
Оскільки відповідачем допущено прострочення оплати на строк більше ніж 30 календарних днів, на підставі п.8.3. Договору позивачем правомірно нараховано штраф у розмірі 32 484,85 грн. Позовні вимоги в цій частині задовольняються судом.
Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про вжиття ним заходів для недопущення порушення зобов'язань з поставки товару за Договором.
Відповідач також не надав суду доказів звернення до позивача з пропозицією зменшити обсяг узгодженої до поставки продукції чи перенесення строків цієї поставки.
Також, відповідач не подав суду клопотання про зменшення санкцій та не надав доказів наявності обставин для такого зменшення. Крім того визначений судом до стягнення розмір пені не є надмірно великим, порівняно з загальною ціною договору.
Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч.1 ст. 231 ГК України), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.
У разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від вчинення) таких дій.
Якщо обидві сторони правочину є суб'єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти усвідомлення ризиків при вчиненні відповідного правочину є іншими, ніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або суб'єкт господарювання та пересічний громадянин. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини.
Подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/17876/19.
Отже, невиконання стороною прийнятих на себе зобов'язань має наслідком визначену відповідальність, яку сторони мали передбачити при укладенні Договору за загальними засадами справедливості, добросовісності, розумності, а тому наслідки невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором покладаються на нього.
Відповідно до ст. ст.74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтями 6, 627 ЦК України встановлена свобода договору, відповідно якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Підписавши договір по поставку товару відповідач повинен був розуміти увесь спектр та обсяг на себе зобов'язань і можливе настання наслідків у разі невиконання умов договору.
У постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі № 6-473 цс16 викладено правовий висновок, що надмірним є розмір штрафних санкцій, які перевищують розмір основного зобов'язання або розмір основної заборгованості, значність суми штрафу може порівнюватися лише з розміром збитків кредитора. Так під розміром збитків (в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України) слід розуміти суму, на яку нараховано неустойку, а не будь-яку іншу суму.
Як було встановлено вище, сума штрафу не перевищує розміру вартості недопоставленого товару, що виключає можливість застосування ч. 1 ст. 233 ГК України.
Таким чином позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Позивач у позові прохає покласти на відповідача судові витрати понесені ним у цій справі.
За ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Суд встановив, що при подачі позову позивачем сплачено 5620,60 грн судового збору за платіжною інструкцією № 1001088 від 07.08.2023 (а.с.18). Факт надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 31.10.2023 (а.с.31).
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Суд роз'яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.
Керуючись ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСАНАРА" (вул. Острів, буд.1, м. Богуслав, Київська область, 09701; ідентифікаційний код 44319152) на користь Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (вул. Старий Поділ, буд. 5, м. Полтава, 36022; ідентифікаційний код 00131819) 107 865 грн 13 коп. - пені, 32 484 грн 85 коп. - штрафу, 5620 грн 60 коп. - відшкодування витрат з оплати судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 18.01.2024 р.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Суддя О. М. Тимощенко