79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.01.2024 Справа № 914/1906/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни ГОРЕЦЬКОЇ, при секретарі Марті ПРИШЛЯК, розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи - підприємця Паньківа Тараса Миколайовича ,
до відповідача: Державного комерційного підприємства «Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування»,
про стягнення заборгованості,
представники сторін:
від позивача: Паньків Т.М.; Сташко А.І.;
від відповідача: не з'явився.
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Фізичної особи - підприємця Паньківа Тараса Миколайовича до Державного комерційне підприємство «Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування» про стягнення заборгованості.
Ухвалою від 23.06.2023 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 16.10.2023 до участі у справі залучено Державне комерційне підприємство «Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування», в якості правонаступника Відповідача - Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування.
В судове засідання 15.01.2024 з'явився позивач та його представник, відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив.
Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи та прийняття рішення, судом 15.01.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Позиція позивача
Позивач стверджує, що у відповідача існує заборгованість в розмірі 1 869 327,81 грн, що підтверджується актом звіряння №04171 від 18.04.2023. Вказана заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання договорів №б/н про розтермінування сплати боргу від 26.06.2020 та №27 від 01.03.2021. На основну суму заборгованості нараховано інфляційні втрати та три відсотки річних.
Позиція відповідача
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, позовних вимог не спростував, контро рахунку не надав, явку уповноваженого представника не забезпечив.
Між Фізична особа - підприємець Паньків Тарас Миколайович (надалі - Позивач) та Львівським казенним експериментальним підприємством засобів пересування і протезування (ЛКЕПЗПІП) (надалі - Відповідач) укладено ряд договорів, а саме договір №б/н про розтермінування сплати боргу від 26 червня 2020 та договір № 27 від 01 березня 2021 року, згідно яких заборгованість Відповідача перед Позивачем, за актом звіряння № 04171 від 18 квітня 2023 року становить 1 869 327,81 грн.
Матеріали справи містять претензію від 18.04.2023 про добровільне відшкодування шкоди в розмірі 1 869 327,81 грн.
Договір №б/н про розтермінування сплати боргу від 26 червня 2020 року визначив суму боргу Відповідача перед Позивачем, яка виникла як результат господарської діяльності між сторонами, починаючи з укладення 18 квітня 2014 року договору № 225, 29 липня 2016 року договору № 289, договору № 75 від 01 березня 2019 року.
Згідно договорів, позивач передав відповідачу товари, за які відповідач оплатив частково, а саме:
- впродовж 2014 року позивач передав відповідачу товари на загальну суму 546 607,11 грн, відповідач оплатив 290 780,68 грн. Таким чином, станом на кінець 2014 заборгованість відповідача склала 255 826,43 грн, що підтверджується Актом звіряння за період 01.01.2015 - 29.12.2015.
- впродовж 2015 року позивач передав відповідачу товари на загальну суму 4 113 306,77 грн, відповідач оплатив 3 650 000,00 грн, таким чином, станом на кінець 2015 заборгованість відповідача склала 719 133,20 грн, що підтверджується Актом звіряння за період 01.01.2015 - 29.12.2015.
- впродовж 2016 року позивач передав відповідачу товари на загальну суму 3 907 131,68 грн, відповідач оплатив 2 727 650,80 грн, таким чином, станом на кінець 2016 заборгованість відповідача склала 1 898 614,08 грн, що підтверджується Актом звіряння за період 2016 року.
- впродовж 2017 року позивач передав відповідачу товари на загальну суму 1 145 760,60 грн, відповідач оплатив 1 800 000,00 грн, таким чином, станом на кінець 2017 заборгованість відповідача склала 1 244 374,68 грн, що підтверджується Актом звіряння за період 2017 року.
- впродовж 2018 року позивач передав відповідачу товари на загальну суму 377 639,80 грн, таким чином, станом на кінець 2018 заборгованість відповідача склала 1 622 014,48 грн, що підтверджується Актом звірки за 2018 рік.
- впродовж 2019 року позивач передав відповідачу товари на загальну суму 637 930,64 грн, відповідач оплатив 400 410,00 грн, таким чином, станом на кінець 2019 заборгованість відповідача склала 1 859 535,12 грн, що підтверджується Актом звіряння за період 16.01.2017 - 20.10.2019
- за період з 01.01.2020 по 26.06.2020 позивач передав відповідачу товари на загальну суму 109 381,14 грн, відповідач оплатив 100 000,00 грн.
Станом на 26.06.2020 у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 1 868 916,26 грн, що підтверджено Актом звіряння від 26.06.2020 за період з 01.01.2020 по 26.06.2020.
Укладенню договору про розтермінування також передувала:
- вимога про погашення заборгованості № 1104/1 від 04 листопада 2019 року;
- відповідь на вимогу № 3468/13 від 18 листопада 2019 року;
- претензія вих. № 0415/1 від 15 квітня 2020 року;
- відповідь від 25 травня 2020 року за № 1032/13 на претензію.
З 26.06.2020 по 31.12.2020, відповідач оплатив заборгованість на загальну суму 141 949,70 грн, а позивач передав відповідачу товари на загальну суму 141 945,05 грн.
Станом на кінець 2020 заборгованість відповідача складала 1 868 911,61 грн, що підтверджується Актом звіряння № 0301 від 03.03.2021 за період 2020 року.
Впродовж 2021 року відповідач оплатив заборгованість на загальну суму 72 562,00 грн, а позивач передав відповідачу товари на загальну суму 72 978,20 грн.
Станом на кінець 2021 заборгованість відповідача склала 1 869 327,81 грн, що підтверджується Актом звіряння № 04171 від 18.04.2023 за період 01.06.2020 - 17.04.2023.
Також ці взаємовідносини та борг на загальну суму 1 869 327,81 грн підтверджуються відповідачем у підписаному ним Акті звірки за 01.01.20 - 01.01.23.
Позивачем, враховуючи перебування Відповідача в стані припинення, було подано Відповідачу заяву (вимогу кредитора) №1 від 04 січня 2023 року вих. № 04/01/23 на суму боргу у розмірі 1 869 327,81 грн.
Вищеперелічені обставини підтверджуються видатковими накладними та платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №б/н від 26.06.2020 та договір №27 від 01.03.2021.
Договір №б/н про розтермінування сплати боргу від 26 червня 2020 року визначив суму боргу Відповідача перед Позивачем, яка виникла як результат господарської діяльності між сторонами, починаючи з укладення 18 квітня 2014 року договору № 225, 29 липня 2016 року договору № 289, договору № 75 від 01 березня 2019 року.
До спірних правовідносин застосовуються положення чинного законодавства про поставку та купівлю-продаж.
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання по перелічених вище договорах в повному обсязі не виконав. Факт поставки Львівському казенному експериментальному підприємству засобів пересування і протезування товару підтверджується видатковими накладними, а часткові оплати платіжними дорученнями. Підписання відповідачем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за переданий товар.
Крім того сторонами підписано акти звірки взаєморозрахунків, дані в яких підтверджуються первинними документами. Основна заборгованість за поставлений та не оплачений товар становить 1 869 327,81 грн.
Відповідач про дійсність отримання товару та проти наявності заборгованості не заперечив, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду, власного контррозрахунку не надав.
У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути інфляційні втрати на загальну суму 747 505,66 грн нараховані та 3 % річних на загальну суму 165 050,96 грн.
Перевіривши розрахунки позивача, судом апеляційної інстанції встановлено, що такі проведено вірно у відповідності до встановлених обставин справи, умов договорів та норм чинного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Враховуючи вищенаведені норми права, умови укладених між сторонами договорів та фактичні обставини даної справи, суд констатує наявність правових підстав для задоволення заявлених ФОП Паньківом Тарасом Миколайовичем позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 86 129, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного комерційного підприємства «Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування» (79052, м. Львів, вул. Рудненська, буд. 10, ЄДРПОУ 03187714) на користь Фізична особа - підприємець Паньків Тарас Миколайович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ):
- основну суму боргу у розмірі 1 869 327 (один мільйон вісімсот шістдесят дев'ять тисяч триста двадцять сім) гривень 81 копійку;
- 3 проценти річних у розмірі 165 050 (сто шістдесят п'ять тисяч п'ятдесят) гривень 96 копійок;
- індекс інфляції у розмірі 747 505 (сімсот сорок сім тисяч п'ятсот п'ять) гривень 66 копійок.
3. Стягнути з Державного комерційного підприємства «Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування» (79052, м. Львів, вул. Рудненська, буд. 10, ЄДРПОУ 03187714) на користь Фізична особа - підприємець Паньків Тарас Миколайович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 41 728,27 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 18.01.2024.
Суддя Горецька З.В.