вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" січня 2024 р. Справа№ 920/662/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Сітайло Л.Г.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Підлипенський Д.В.;
від відповідача: не прибув;
від третьої особи: не прибув,
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз"
на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.11.2023 року
за клопотанням Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз"
про забезпечення доказів
у справі № 920/662/23 (суддя С.В. Заєць)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до відповідача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про стягнення 247 759,37 грн,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - третя особа) про стягнення з відповідача основного боргу за добовий баланс природного газу в загальному розмірі 178 192,54 грн, 3% в загальному розмірі 4730,65 грн, пеню в загальному розмірі 44 670,18 грн, інфляційні втрати в загальному розмірі 20166,00 грн.
20.11.2023 року представник відповідача через систему "Електронний суд" надіслав клопотання про забезпечення доказів (вх №4489), в якому просить:
1) забезпечити докази шляхом проведення у справі № 920/662/23 комплексної судової експертизи;
2)проведення комплексної судової експертизи доручити експертній установі - Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6);
3)на вирішення комплексної судової експертизи поставити наступні питання:
- які точки входу та виходу, в тому числі віртуальні з/до газотранспортної системи було використано ТОВ Оператор ГТС України при розрахунку вартості послуг врегулювання добових небалансів AT «Сумигаз» у травні 2022 року?;
- якими первинними документами підтверджується розрахунок ТОВ Оператор ГТС України вартості послуг врегулювання добових небалансів AT «Сумигаз» у травні 2022 року? Чи відповідають ці документи вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»?;
- чи підтверджується документально надання ТОВ Оператор ГТС України у встановлений договором транспортування природного газу № 2002000114 від 04.02.2020 року та Кодексом газотранспортної системи термін замовнику послуг транспортування AT «Сумигаз» звітів по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу), розрахунків вартості послуг врегулювання добових небалансів та рахунків-фактур?;
- чи відповідає величина коригування, застосована ТОВ Оператор ГТС України, положенням глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС?;
- чи дійсно у травні 2022 року існувала ситуація з відхиленням технічних параметрів роботи газотранспортної системи ТОВ Оператора ГТС від звичайного рівня функціонування газотранспортної системи по причині недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій? Якщо так, то визначити яка величина відхилень обсягів підтверджених замовникам послуг транспортування номінацій вплинула на величину відхилення технічних параметрів від їх звичайного рівня?;
- яку базу для розрахунку маржинальних цін було застосовано ТОВ Оператор ГТС України? Чи відповідають застосовані ціни у травні 2022 року реальним та обґрунтованим витратам на продаж та на придбання в кожну газову добу травня 2022 року ТОВ Оператор ГТС України природного газу внаслідок отримання послуг балансування?;
- чи правильно застосована маржинальна ціна придбання природного газу при розрахунку плати за добові небаланси травня 2022 року?;
- чи дійсно у травні 2022 року існувала ситуація з відхиленням технічних параметрів роботи газотранспортної системи ТОВ Оператора ГТС від звичайного рівня функціонування газотранспортної системи по причині недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій? Якщо так, то визначити яка величина відхилень обсягів підтверджених замовникам послуг транспортування номінацій вплинула на величину відхилення технічних параметрів від їх звичайного рівня?;
- чи існувала в AT «Сумигаз» технічна можливість самостійно відбирати природний газ з газотранспортної системи (закачувати природний газ з газотранспортної системи в газорозподільні мережі) на пунктах приймання-передачі газу на газорозподільних станціях, враховуючи технічне облаштування газорозподільних станцій перерахованих, що знаходяться у володінні та користуванні ТОВ Оператор ГТС України?;
- в яких обсягах у спірний період (травень 2022 року) ТОВ Оператор ГТС України закачувало природний газ в газорозподільні мережі AT «Сумигаз» на пунктах приймання-передачі газу на газорозподільних станціях, та хто власник такого закачаного природного газу?;
- чи підтверджуються документально дії ТОВ Оператора ГТС України по застосовуванню щодо AT «Сумигаз» відповідних заходів з обмеженням (припиненням) транспортування природного газу по відповідних точках входу/ виходу?;
4) витрати на проведення комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи покласти на АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз";
5) зупинити провадження у справі № 920/662/23 до моменту закінчення комплексної судової експертизи.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.11.2023 року клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" про забезпечення доказів повернуто заявнику.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.11.2023 року у справі №920/662/23 та ухвалити нове рішення суду, яким задовольнити клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" про забезпечення доказів.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Сумської області, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, зокрема ст.1 ст. 110, ч. 3 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.
Так, скаржник зазначив, що відповідні структурні зміни експлуатації та підпорядкування газорозподільної системи можуть в подальшому утруднити або унеможливити проведення відповідної експертизи.
Крім того, представник скаржника наголосив, що судом першої інстанції не було повідомлено про дату та час розгляду заяви про забезпечення доказів.
В свою чергу, висновки суду першої інстанції стосовно того, що представником АТ «Сумигаз» не обґрунтовано необхідності забезпечення доказів на стадії розгляду справи не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки під час прийняття оскаржуваної ухвали дана справа перебувала на стадії підготовчого провадження.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2023 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 року витребувано з Господарського суду Сумської області копії матеріалів господарської справи №920/662/23, що необхідні для розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.11.2023 року; відкладено вирішення питання пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Північного апеляційного господарського суду копій матеріалів справи №920/662/23.
11.12.2023 на виконання вимог вищезазначеної ухвали до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №920/662/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.11.2023 року у справі №920/662/23 залишено без руху.
04.01.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого представник позивача просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду без змін.
При цьому, представник позивача, зокрема зазначив, що суд першої інстанції правомірно повернув клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз", зокрема, на підставі ч. 3 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не надав до матеріалів справи доказів оплати судового збору за подане ним клопотання про забезпечення доказів.
15.01.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке було мотивоване тим, що представник скаржника братиме участь у слідчих діях, які будуть проводитися співробітниками УП ГУНП у місці Києві у кримінальному провадженні №12023100010003664 від 16.11.2023 року.
Приймаючи до уваги, що вищевказане клопотання не підтверджено жодними належними та допустимими в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України доказами (проведення слідчих дій, неможливість направити до суду іншого представника скаржника, тощо), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, як необґрунтоване.
Водночас, колегія суддів відзначає, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Тобто, розумність тривалості провадження по судовій справі повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Відповідно до аналізу приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні суди.
Так, строк розгляду апеляційної скарги відповідно до ст. 273 Господарського процесуального кодексу України майже закінчився, а задоволення клопотання призведе лише до затягування розгляду справи, що є неприпустимим.
Представник позивача в судовому засіданні 15.01.2024 року Північного апеляційного господарського суду заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, ухвалу господарського суду першої інстанції залишити без змін.
Представники скаржника та третьої особи в судове засіданні 15.01.2023 року Північного апеляційного господарського суду не прибули. Про час та місце розгляду апеляційних скарг були повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документа (наявні в матеріалах справи).
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 247 759,37 грн.
Позовні вимоги були мотивовані простроченням відповідачем зобов'язань з оплати щодобових небалансів за травень 2022 року.
В обґрунтування доводів заяви про забезпечення доказів, представник відповідача зазначив, що підтвердження чи спростування певних обставин, які входять до предмета доказування потребує спеціальних знань наявних лише у експерта у відповідній сфері. При цьому, структурні зміни експлуатації та підпорядкування газорозподільної системи (Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" передано в експлуатацію державні газорозподільні мережі) можуть в подальшому утруднити або унеможливити проведення відповідної експертизи.
Частиною 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-3 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Тобто, необхідною умовою для забезпечення доказів, є наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Схожа за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.05. 2023 року у справі №910/9677/21.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки у сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 року №9901/608/19 та від 03.07.2019 року по справі №9901/845/18.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України у заяві про забезпечення доказів зазначаються: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
Заява підписується заявником або його представником. До заяви, яка подана представником заявника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.
За подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
Суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 3 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
Згідно з ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Підпунктом 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду заяви про забезпечення доказів судовий збір становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, судовий збір за подання заяви про забезпечення доказів складає 1342,00 грн.
При цьому, як було правильно встановлено судом першої інстанції, Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" при зверненні до суду із заявою про забезпечення доказів не було надало доказів оплати судового збору.
Згідно з ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Разом з тим, як вбачається зі змісту поданої до суду першої інстанції заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" про забезпечення доказів шляхом проведення у справі №920/662/23 комплексної судової експертизи, в її обґрунтування представник наводив лише доводи щодо необхідності її проведення, однак не довів належними і допустимими доказами необхідність забезпечення доказів на стадії розгляду справи по суті шляхом проведення судові експертизи, існування обставин, які б свідчили, що засіб доказування може бути втрачений чи спотворений позивачем або, що подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, як обов'язкової умови для забезпечення доказів у порядку ст. 110 Господарського процесуального кодексу України.
Натомість обставини що структурні зміни експлуатації та підпорядкування газорозподільної системи (Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" передано в експлуатацію державні газорозподільні мережі) можуть в подальшому утруднити або унеможливити проведення відповідної експертизи, не підтверджені належними та допустимими доказами та жодним чином не свідчить про те, що є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Оскільки до заяви про забезпечення доказів не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також необґрунтовано необхідності забезпечення доказів на стадії розгляду справи по суті, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо повернення даного клопотання заявнику.
Колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що суд першої інстанції у оскаржуваній ухвалі вказав, що представником АТ «Сумигаз» не обґрунтовано необхідності забезпечення доказів, тоді як дана справа перебувала на стадії підготовчого провадження, оскільки останнє не спростовує висновків суду.
Водночас, колегія суддів відзначає, що в оскаржуваній ухвалі зазначено, що дана справа перебуває на стадії підготовчого провадження.
При цьому, 21.11.2023 року суд першої інстанції закрив підготовче провадження та призначив справу №920/662/23 до судового розгляду по суті.
Крім того, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника, що судом першої інстанції не було повідомлено відповідача про дату та час розгляду заяви про забезпечення доказів, оскільки дана заява була саме повернута заявнику у зв'язку з недодержанням ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, відповідно остання не розглядалася судом в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
В п. 53 рішення ЄСПЛ ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано висновки щодо всіх суттєвих доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Так, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 140, 234, 235, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.11.2023 року за клопотанням Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" про забезпечення доказів у справі № 920/662/23 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.11.2023 року у справі №920/662/23 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 920/662/23 повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді Л.Г. Сітайло
А.Г. Майданевич
Дата складення повного тексту 18.01.2024 року.