вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"08" січня 2024 р. Справа№ 910/4866/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Руденко М.А.
Барсук М.А.
при секретарі судового засідання Гуменюк І.О.,
за участю представників:
від позивача - Паруль Ю.О.,
від відповідача - Крячко О.В.,
від третьої особи - представник не прибув,
розглянувши заяву Акціонерного товариства "Укрнафтохімпроект" про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 у справі №910/4866/23 (суддя Босий В.П., повний текст складено - 18.09.2023) та за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі №910/4866/23 (суддя Босий В.П., повний текст складено - 02.10.2023) за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень, скасування державної реєстрації, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення 699 488,14 грн.
ВСТАНОВИВ наступне.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" (надалі - "Товариство") про:
- визнання недійсним рішення Наглядової ради Товариства, оформленого протоколом засідання №5 від 23.04.2021;
- визнання недійсним рішення Наглядової ради Товариства, оформленого протоколом засідання №6 від 13.05.2021, в частині звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Правління та виключення останнього, як особи, що мала право представляти інтереси Товариства у будь-яких державних органах та будь-яких установах;
- скасування державної реєстрації №1000741070054001894 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ізетовою Надією Іванівною, згідно якої 14.05.2021 змінено відомості про Голову Правління - ОСОБА_1 на ОСОБА_2 у Товаристві;
- скасування наказу №79к від 13.05.2021 Товариства про припинення повноважень Голови Правління - ОСОБА_1 ;
- поновлення ОСОБА_1 на посаді Голови Правління Товариства;
- стягнення з відповідача заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 699 488,14 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 у справі №910/4866/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, з огляду на встановлення судом обставин правомочності засідань Наглядової ради, на яких були прийняті оскаржувані наразі рішення.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі №910/4866/23 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000,00 грн.
Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Крім цього, не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, відповідач також звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
У відзивах відповідача на апеляційні скарги позивача зазначено, що орієнтовний розмір витрат правничої допомоги складає 40 000 грн. та 400 грн. поштових витрат.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 у справі №910/4866/23 - без змін.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" залишено без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі №910/4866/23 - без змін.
До Північного апеляційного господарського суду 15.12.2023 від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, згідно прохальної частини якої він просить суд стягнути з позивача понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 38 375 грн., з яких: 38 000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу, 375 грн. - поштові витрати.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2023 розгляд заяви Акціонерного товариства "Укрнафтохімпроект" про ухвалення додаткового рішення призначено на 08.01.2024 року о 14:30 год.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подану заяву.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вказаної заяви відповідача.
Третя особа правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористалася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином; про що свідчить довідка про доставку електронного документу до її електронного кабінету.
Враховуючи належне повідомлення третьої особи, а також з урахуванням того, що неявка її представника в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви відповідача, вона розглянута судом у даному судовому засіданні.
Суд, розглянувши вказану заяву, дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У даному випадку, відповідачем разом з відзивами на апеляційні скарги (тобто до закінчення судових дебатів у справі) було заявлено про витрати правничої допомоги.
При цьому, вказано, що відповідно до розрахунку загальний розмір витрат правничої допомоги складає 40 000 грн. та 400 грн. поштових витрат.
Докази понесення таких витрат були надані відповідачем до апеляційного суду протягом п'яти днів після прийняття постанови у даній справі.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу заявник надав:
договір про надання адвокатом правової допомоги від 01.07.2021, укладений між АТ "Укрнафтохімпроект" (клієнт) та адвокатом Крячко Олегом Володимировичем, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат зобов'язується надати клієнту правову допомогу щодо різноманітних завдань правового характеру, які клієнт бажає доручити адвокату, а адвокат погоджується прийняти;
додаток №37 від 17.04.2023 до вказаного договору, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокат приймає та зобов'язується виконати наступне завдання: складання і підписання процесуальних документів, представництво в судах усіх інстанцій в порядку господарського судочинства у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень та застосування правових наслідків цього;
акти приймання-передачі правової допомоги № 37-11 від 13.11.2023, №37-12 від 20.11.2023, №37-13 від 11.12.2023 та №37-14 від 13.12.2023.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
За умовами пункту 2 Додатку №37 до Договору гонорар адвоката розраховується в наступному порядку, зокрема:
складання відзиву на апеляційну скаргу - 10 000 грн. за один документ;
складання інших заяв по суті справи - 6 000 грн. за один документ;
участь в судовому засіданні: особисто із явкою до суду - 5 000 грн.
Згідно Акту приймання-передачі правової допомоги № 37-11 від 13.11.2023 адвокатом відповідачу надані послуги по:
складанню апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі №910/4866/23 - 6 000 грн. (вказані витрати не були включені відповідачем до загального розміру витрат правничої допомоги, які він просить покласти на позивача);
складанню відзиву на апеляційну скаргу позивача на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі №910/4866/23 - 6 000 грн.;
складанню відзиву на апеляційну скаргу позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 у справі №910/4866/23 - 10 000 грн.;
поштові витрати - 282, 00 грн.
Загальна сума (за вирахуванням витрат по складанню апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі №910/4866/23) складає 16 282 грн.
Згідно Акту приймання-передачі правової допомоги №37-12 від 20.11.2023 адвокатом відповідачу надані послуги по:
участі в судовому засіданні: особисто із явкою до суду - 5 000 грн.
поштові витрати - 43 грн.
Загальна сума складає 5 043 грн.
Згідно Акту приймання-передачі правової допомоги №37-13 від 11.12.2023 адвокатом відповідачу надані послуги по:
складанню заперечень проти доповнень позивача до апеляційної скарги - 6 000 грн.;
участі в судовому засіданні: особисто із явкою до суду - 5 000 грн.
поштові витрати - 50 грн.
Загальна сума складає 11 050 грн.
Згідно Акту приймання-передачі правової допомоги №37-14 від 13.12.2023 адвокатом відповідачу надані послуги по:
складанню заяви про додаткове рішення - 6 000 грн.
За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
За змістом положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Наведене вище повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Одночасно, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п'ятій наведеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 126 ГПК України).
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі №920/39/20.
До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, Верховний Суд вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішення від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.
Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об'єднання об'єктивного критерію (дійсність витрат) та суб'єктивного критерію, розподіляючи суб'єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).
Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.
Колегія суддів зазначає, що при зменшенні витрат на правову допомогу Суд також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
Колегія суддів зазначає стосовно витрат за надання такої послуги, як складання заперечень проти доповнень позивача до апеляційної скарги, то на переконання апеляційного суду, вони не мають характеру необхідних.
Крім цього, колегією суддів враховується, що правова позиція сторін в суді апеляційної інстанції не змінювалася, адвокату відповідача не було потрібно вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, фактично відзив на апеляційну скаргу позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 у справі №910/4866/23 містить узагальнену позицію відповідача по справі, яка наводилася ним ще в суді першої інстанції.
Стосовно відзиву на апеляційну скаргу позивача на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі №910/4866/23, то витрати за надання цієї послуги у розмірі 6 000 грн. не відповідають критеріям розумності, враховуючи аспект складності наведених в апеляційній скарзі позивачем доводів.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції, оцінивши витрати відповідача з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, відповідність цієї суми критеріям реальності і розумності, а також доведеність відповідачем у відповідності до вимог статті 74 ГПК України викладених ним обставин стосовно надання адвокатом послуг на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що заявлені Акціонерним товариством "Укрнафтохімпроект" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 38 000 грн. не відповідають вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору (критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 ГПК України).
Відтак, у суду наявні підстави для часткового задоволення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення з приводу судових витрат і стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 871 грн.
Так, колегія суддів вважає, що наведений розмір витрат в сумі 15 871 грн. є справедливим та співмірним розміром витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
Стосовно заявлених поштових витрат в сумі 375 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 2 ст. 128 ГПК України).
Для розподілу витрат на здійснені поштові послуги, необхідною умовою згідно п. 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України, якою регламентовано порядок компенсації, є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат (висновок, викладений у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18).
Колегія суддів вказує, що поштові витрати, пов'язані з направленням апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення у розмірі 100, 00 грн., покладаються на заявника, оскільки у задоволенні цієї скарги апеляційним судом було відмовлено
Крім цього, оскільки колегією суддів витрати за надання такої послуги, як складання заперечень проти доповнень позивача до апеляційної скарги покладено на відповідача, то відповідно поштові витрати, пов'язані з направленням цих заперечень у розмірі 50, 00 грн. також покладаються на останнього.
В свою чергу, підтвердженими належними доказами, а саме фіскальними чеками та накладними, є поштові витрати відповідача, пов'язані з направленням відзивів на апеляційні скарги позивача у загальному розмірі 129 грн.
Отже, наведені витрати покладаються на позивача.
Докази витрат по направленню заяви про додаткове рішення хоча й надані відповідачем, проте не включені ним до акту №37-14 від 13.12.2023, а тому вказані поштові витрати не розподіляються судом.
Докази стосовно інших поштових витрат, аніж вказані судом вище, відповідачем не подані апеляційному суду.
Таким чином, обґрунтованим розміром поштових витрат, який підлягає покладенню на позивача, є 129 грн.
З огляду на викладене вище, судова колегія вважає за необхідне прийняти додаткову постанову, якою заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково та стягнути з позивача 16 000 грн. судових витрат, понесених відповідачем при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Заяву Акціонерного товариства "Укрнафтохімпроект" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/4866/23 задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Укрнафтохімпроект" 16 000 грн. судових витрат, понесених відповідачем при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
3. У задоволенні решти заяви відмовити.
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст додаткової постанови складено: 17.01.2024 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Руденко
М.А. Барсук