Єдиний унікальний номер 728/3489/23
Номер провадження 1-кп/728/33/24
18 січня 2024 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023270310000593 від 31 жовтня 2023 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Бахмач Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , не працює, освіта базова загальна середня, не одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей, судимості не має,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 127, частиною першою статті 146 Кримінального кодексу України (далі КК),
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_5
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним
1. 24 жовтня 2023 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , дізнався про факт зловживання алкоголем своєю співмешканкою ОСОБА_5 , у зв'язку з чим у нього, з особистих мотивів, виник злочинний умисел на незаконне позбавлення волі ОСОБА_5 , з метою покарання за вчинене діяння та заборони залишити територію домогосподарства, розташованого по АДРЕСА_1 .
2. Реалізуючи вказаний єдиний умисел, ОСОБА_3 24 жовтня 2023 року у період часу з 8 години по 20 годину, 25 жовтня 2023 року у період часу з 8 години по 20 годину та 31 жовтня 2023 року у період часу з 10 години по 16 годину, перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , грубо порушуючи гарантовані державою конституційні права і свободи людини, передбачені статтею 33 Конституції України, відповідно до яких кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом, з метою позбавлення волі співмешканки ОСОБА_5 , прив'язував її металевим ланцюгом за ногу до батереї опалення в кімнаті будинку, створивши перешкоди її вільному пересуванню, протиправно позбавив можливості обирати за власною волею місцезнаходження та незаконно утримував ОСОБА_5 в кімнаті будинку, незважаючи на неодноразові прохання останньої випустити її з кімнати.
3. Крім цього, 24 жовтня 2023 року у період часу з 8 години по 20 годину, 25 жовтня 2023 року у період часу з 8 години по 20 годину та 31 жовтня 2023 року у період часу з 10 години по 16 годину ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , грубо порушуючи гарантовані державою конституційні права і свободи людини, передбачені частиною першою статті 3, частиною першою статті 28 Конституції України, а також загальновизнані принципи і норми міжнародного права, передбачені статтями 3,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», користуючись тим, що ОСОБА_5 в силу свого фізичного стану не могла захиститись, розуміючи протиправний характер своїх дій, бажаючи викликати у потерпілої стан моральної пригніченості та почуття безпорадності, піддавав останню катуванню, яке виразилось у тому, що впродовж вказаного періоду ОСОБА_3 позбавив волі ОСОБА_5 та систематично висловлював на її адресу образи та погрози фізичної розправи.
ІІ. Позиція обвинуваченого
4. Обвинувачений ОСОБА_3 , допитаний у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, погодившись з усіма фактичними обставинами справи, у вчиненому щиро розкаявся.
ІІІ. Позиція потерпілої
5. Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердила фактичні обставини справи та просила суворо не карати обвинуваченого.
ІV. Оцінка Суду
6. З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) Суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
7. Враховуючи показання обвинуваченого та потерпілої, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд знаходить, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані:
- за частиною першою статті 127 КК, як катування, тобто умисне діяння, спрямоване на заподіяння особі сильного морального страждання, вчиненого з метою покарання її за дії, вчинені нею;
- за частиною першою статті 146 КК, як незаконне позбавлення волі.
8. Вина ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі.
V. Призначення покарання
9. Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
При цьому, Судом враховується, що щире каяття ОСОБА_3 проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись.
Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення виразилося в тому, що на досудовому розслідуванні ОСОБА_3 розповів про час, місце вчинення інкримінованих йому діянь, назвав інші обставини вчиненого, що стало наслідком їх швидкого розкриття, вказані обставини він підтвердив в судовому засіданні, чим сприяв встановленню істини у кримінальному проваджені.
10. Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває в сімейних відносинах.
11. Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК бере до уваги:
- ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, що згідно із статтею 12 КК є не тяжким та тяжким злочинами;
- враховує наслідки та обставини вчинених кримінальних правопорушень (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів протиправної діяльності);
- особу винного - його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров'я, наявність на утриманні неповнолітніх дітей;
- наявність постійного місця проживання та посередньої характеристики за таким;
- обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання;
- зміст досудової доповіді;
- те, що він судимості не має.
12. За таких обставин, Суд доходить висновку, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання:
-за частиною першою статті 127 КК у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
-за частиною першою статті 146 КК у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
13. Оскільки ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені різними статтями Особливої частини КК, за жоден з яких його не було засуджено (сукупність кримінальних правопорушень) необхідно застосувати до нього положення частини першої статті 70 КК і призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, при цьому, Суд вважає за можливе керуватись принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у зв'язку із чим остаточне покарання йому необхідно призначити у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
14. Проте, Суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку, тобто його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
15. При цьому, Суд, окрім наведених вище мотивів в даному конкретному випадку враховує індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, те що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених (частина друга статті 50 КК).
16. Також Суд звертає увагу, що потерпіла не має претензій до обвинуваченого і не висловила позиції про призначення йому суворого покарання.
17. В цій ситуації відіграє значення і позиція сторони обвинувачення, яка підтримує публічне обвинувачення і реалізує відповідну функцію держави в кримінальному провадженні, яка зводиться до можливості застосування статті 75 КК в правовідносинах, що розглядаються.
18. Наведене в своїй сукупності є підставою для застосування до ОСОБА_3 статті 75 КК, що буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненими правопорушеннями та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.
19. У зв'язку зі звільненням ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов'язки, передбачені статтею 76 КК.
VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку
20. Цивільний позов по справі не заявлявся.
21. Рішення про речові докази необхідно прийняти відповідно до статті 100 КПК.
22. Відповідно до частини четвертої статті 174 КПК накладений арешт необхідно скасувати.
23. Процесуальні витрати по справі відсутні.
24. Підстав для обрання запобіжного заходу Суд не вбачає.
З цих підстав,
керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, -
1. ОСОБА_3 визнати винуватим за частиною першою статті 127, частиною першою статті 146 Кримінального кодексу України і призначити покарання:
1.1. за частиною першою статті 127 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки
1.2. за частиною першою статті 146 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
2. Відповідно до частини першої статті 70 Кримінального кодексу України ОСОБА_3 остаточно призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
3. Згідно із статтею 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
4. На підставі статті 76 Кримінального кодексу України зобов'язати ОСОБА_3 :
4.1. періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
4.2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
5. Початок іспитового строку ОСОБА_3 слід рахувати з моменту проголошення вироку.
6. Речові докази: замок зеленого кольору із двома ключами до нього, які зберігаються в кімнаті для зберігання речових доказів при ВП № 1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області - знищити.
7. Накладений по справі арешт - скасувати.
8. Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок можуть бути подані апеляції до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя Бахмацького районного суду
Чернігівської області ОСОБА_1