Справа № 588/2570/23
провадження № 3/588/12/24
18 січня 2024 року м. Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Щербаченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з Тростянецького відділення №1 (м.Тростянець) Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, є особою з інвалідністю РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статтею 124 КУпАП,
Водій автомобіля TOYOTA AURIS з державним номерним знаком НОМЕР_2 ОСОБА_2 13.12.2023 року о 22 годині 01 хвилин на 60 км + 100 м автодороги Н-12 Суми-Полтава не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу, у результаті чого втратив керування транспортним засобом та з'їхав у кювет, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди. ОСОБА_2 порушив вимоги пунктів 2.3 «б», 12.1, 13.1, Правил дорожнього руху.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, повідомлявся про час і місце судового розгляду справи належним чином. Його захисник адвокат Стороженко С.В. подала заяву, в якій просила суворо не карати ОСОБА_2 , оскільки адміністративне правопорушення він вчинив внаслідок несприятливих погодних умов (ожеледиця). Він злетів з дороги, уникаючи зіткнення із зустрічним транспортом. Жодного контакту з іншими автомобілями не було, ОСОБА_2 отримав незначні тілесні ушкодження, пошкодив автомобіль, вину у скоєному визнає та жалкує про вчинене. Захисник Стороженко С.В. посилалась на те, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 3 групи довічно, отримує незначну пенсію, проживає з матір'ю ОСОБА_3 , 1955 року народження, яка є пенсіонером за віком, і яку возить на автомобілі до лікарні, магазину, дачі. Захисник Стороженко С.В. просила застосувати до ОСОБА_2 положення статті 22 КУпАП та звільнити його від відповідальності, обмежившись усним зауваженням або застосувати мінімальне стягнення, визначене санкцією статті 124 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, суд дійшов таких висновків.
Згідно із статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Положення частин 1, 2 статті 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Вчинення ОСОБА_2 правопорушення, за обставин установлених судом, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 283654 від 13.12.2023 (а.с.2), повідомленням на службу 102 (а.с.3), схемою місця дорожньо-транспортної пригоди без потерпілих (а.с.4), письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 5).
Надаючи правову оцінку діянню ОСОБА_2 , суд виходить з таких мотивів.
Адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Аналіз диспозиції статті 124 КУпАП свідчить про те, що указані норми є банкетними. При розгляді таких категорій справ, необхідно ретельно з'ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, які норми Правил дорожнього руху порушено та чи є причинний зв'язок з наслідками, які передбачені статтею 124 КУпАП.
Суб'єктами відповідальності за указаними статтями КУпАП є учасники дорожнього руху, зокрема, особи, які керували транспортними засобами.
Відповідно до пункту 2.3 «б» Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі
Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним (пункт 12.1 Правил дорожнього руху).
За приписами пункту 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Зі змісту вищезазначених положень Правил дорожнього руху України слідує, що саме на водієві лежить обов'язок бути уважним та стежити за дорожньою обстановкою, тобто враховувати атмосферні явища, стан поверхні проїзної частини і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, як в цьому випадку - в умовах ожеледиці.
З установлених судом обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 мав технічну можливість попередити виникнення цієї події шляхом виконання вимог пунктів 2.3 «б», 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, тобто шляхом вибору швидкісного режиму автомобіля та виконання таких управлінських дій по керуванню ним, які б давали змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати ним.
Факторів, які зумовлювали екстрені дії водія не установлено
Необхідність виконання водієм обов'язку, визначеного пунктом 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху (ураховувати дорожню обстановку, бути уважним, враховувати атмосферні явища та стан поверхні проїзної частини) не залежить від того, чи утворилися конкретні дорожні умови внаслідок неналежної якості виконання своїх обов'язків дорожніми службами.
Тому суд дійшов висновку, що порушення ОСОБА_2 вимог пунктів 12.1, 13.1, 2.3 «б» Правил дорожнього руху перебувають у причинному зв'язку з наслідками, що настали у вигляді механічних пошкоджень автомобіля.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, оскільки він, будучи учасником дорожнього руху, порушила правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.
Оцінюючи наявність підстав для звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП, суд виходить з таких мотивів.
Положеннями статті 22 КУпАП визначено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначність, як ознака адміністративного правопорушення, характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.
Законодавство не містить переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Згадана норма не передбачає обов'язковості звільнення від адміністративної відповідальності за всі малозначні правопорушення, а передбачає тільки право прийняти таке рішення.
Таким чином, можливість застосування звільнення від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення відноситься до дискреційних повноваження судді.
Ураховуючи обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, те, що ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, яка підтверджується матеріалами справи, та інші доводи захисника Стороженко С.В. не є достатніми підставами для застосування положень статті 22 КУпАП .
Допущене ОСОБА_2 порушення безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, а тому з метою досягнення мети адміністративного стягнення, яка визначена статтею 23 КУпАП, ураховуючи необережну форму вини до наслідків, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, суд вважає доцільним накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу.
У зв'язку з накладенням адміністративного стягнення відповідно до статті 40-1 КУпАП з ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп. у дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 34, 40-1, 283, 284 КУпАП України, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. у дохід держави.
Згідно з частиною 2 статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного судом.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення постанови. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М. В. Щербаченко