Справа № 950/3458/23
Провадження № 1-кп/950/285/23
18 січня 2024 року м. Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Лебедині кримінальне провадження № 12023200590000354 за обвинуваченням
ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України; не одружений; освіта вища; працює ПП «Надь», різноробочий; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає: АДРЕСА_2 ), у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
учасники кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4
потерпілий - ОСОБА_5 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
Так, 08.12.2022 о 15 год. 00 хв. ОСОБА_3 за місцем проживання по АДРЕСА_3 вчинив домашнє насильство по відношенню до свого брата ОСОБА_5 , що виразилося в тому, що він висловлювався в його адресу брутальною лайкою, не причинивши фізичного болю, чим вчинив психологічне насильство по відношенню до останнього. Постановою Лебединського районного суду Сумської області від 04.01.2023 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу.
Крім того, 10.01.2023 близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_3 за місцем проживання по АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство по відношенню до свого брата ОСОБА_5 , що виразилося в тому, що він висловлювався в його адресу брутальною лайкою, погрожував фізичною розправою, не причинивши фізичного болю, чим вчинив психологічне насильство по відношенню до останнього. Постановою Лебединського районного суду Сумської області від 07.02.2023 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу.
Також, 11.01.2023 близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_3 за місцем проживання по АДРЕСА_3 вчинив домашнє насильство по відношенню до свого брата ОСОБА_5 , що виразилося в тому, що він висловлювався в його адресу брутальною лайкою, погрожував фізичною розправою, не причинивши фізичного болю, чим вчинив психологічне насильство по відношенню до останнього. Постановою Лебединського районного суду Сумської області від 02.02.2023 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу.
Крім того, 07.02.2023 близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_3 за місцем проживання по АДРЕСА_3 вчинив домашнє насильство що виразилося в тому, що він висловлювався в його адресу брутальною лайкою, погрожував фізичною розправою, не причинивши фізичного болю, чим вчинив психологічне насильство по відношенню до останнього. Постановою Лебединського районного суду Сумської області від 10.03.2023 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу.
Не зупиняючись на вчиненому, діючи з єдиним злочинним умислом, направленим на вчинення домашнього насильства, а саме систематичного психологічного насильства по відношенню до ОСОБА_6 , близько 16 год. 30 хв 16.11.20263 ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_3 , почав ображати свого брата ОСОБА_5 , виражаючись в його адресу нецензурною лайкою, чим завдав психологічних страждань, що призвело до погіршення якості життя останнього. Внаслідок таких систематичних дій ОСОБА_3 по відношенню до потерпілого ОСОБА_5 , останньому завдано психологічних страждань.
У судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину визнав повністю та суду пояснив, що дійсно сварився з братом, сам був ініціатором таких сварок. Останнього разу приїхав в с. Штепівку, прийшов у гості до брата, який проживає з матір'ю, та посварився з ним. На наступний день брат звертався до лікаря у зв'язку з їх сваркою та повідомив поліцію. На даний час із потерпілим примирились.
Ураховуючи, що обвинувачений визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, викладених у обвинувальному акті у повному обсязі, приймаючи до уваги, що прокурор, обвинувачений не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України, - визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
За встановлених обставин суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілого.
ОСОБА_3 вину визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину - ці обставини відповідно до ст. 66 КК України суд визнає такими, що пом'якшують його покарання. Обставини, які обтяжують покарання судом не встановлені.
При призначенні обвинуваченому покарання, на підставі ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Відповідно до ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення відносяться до категорії нетяжких злочинів.
Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, працює, за місцем проживання характеризується посередньо.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_3 , обставини, що пом'якшують його покарання, позицію потерпілого, який претензій до обвинуваченого не висловив, суд вважає необхідним призначити покарання у межах санкції ст. 126-1 КК України у виді громадських робіт.
Суд вважає, що саме покарання у виді арешту буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлений. Запобіжний захід до обвинуваченого не застосувався.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п'ятдесят) годин.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувати.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Вадим КОСОЛАП