Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
16 січня 2024 року № 520/35026/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Зінченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , в якому просив суд:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за несвоєчасні виплату пенсії компенсації за період з 01.01.2016 року по 20.07.2023 року згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати".
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за несвоєчасну виплату пенсії компенсацію за період з 01.01.2016 року по 20.07.2023 року згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати".
Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 року по справі №643/13571/17 було зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23.12.2015 р., ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов КМУ №988 від 11.11.2015 р. «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18.11.2015 р. «Про внесення змін до постанови КМУ від 09.03.2006 р. №268» та довідки №100/28725 від 25.05.2017 р. про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016, яка виготовлена Ліквідаційною комісією УМВС України в Харківській області починаючи з 01.01.2016.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2018 року вказану постанову Московського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 року по справі №643/13571/17 залишено без змін.
Постанова Московського районного суду м. Харкова 23.02.2018 року набрала законної сили.
На виконання постанови Московського районного суду м. Харкова від 08.12.2017 р. по справі № 643/13571/17 ГУ ПФУ в Харківській області нараховано різницю в пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, яка виплачена в січні 2019 року, доплата пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року виплачено у квітні 2018 року, вказані обставини встановлені рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 по справі № 520/698/19, яким було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії, згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", яка була нарахована та виплачена ОСОБА_1 на підставі постанови Московського районного суду м. Харкова від 08.12.2017 р. по справі № 643/13571/17, за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 по справі №520/698/19 було виконано.
У зв'язку з неповним виконанням постанови Московського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 року по справі №643/13571/17 ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харкова в рамках справи №643/13571/17 з заявою про її роз'яснення.
В обґрунтування заяви зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при виконанні рішення Московського районного суду від 08.12.2017 року по справі № 643/13571/17 не враховує щомісячні додаткові види грошового забезпечення.
Вказав, що 14 травня 2019 року Окружний адміністративний суд м. Києва прийняв рішення по справі № 826/12704/18 яким визнав протиправним та нечинним пункт 3 постанови Кабміну від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям", яким було введено відповідне обмеження врахування при перерахунку надбавки за особливості проходження служби, премії.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року № 826/12704/18 апеляційна скарга Кабміну залишена без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2019 року залишено без змін.
Грошове забезпечення поліцейських встановлено постановою КМУ № 988 і наказом МВС № 260, а оскільки обидва цих нормативно-правових акта передбачають у складі грошового забезпечення надбавку за особливості проходження служби, премію та інші щомісячні види грошового забезпечення, то неврахування під час перерахунку цих складових є порушенням ст.63 Закону № 2262-XII. Відтак на думку пенсіонера Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області неоднаково тлумачить висновки суду, що перешкоджає належному виконанню рішення суду.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 12.05.2020 року було роз'яснено третій абзац резолютивної частини рішення Московського районного суду від 08.12.2017 року по справі № 643/13571/17 зазначивши, що Головне управління Пенcійного фонду України в Харківській області повинно здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року без обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби (100% від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років вказаних в довідці №100/28725 від 25.05.2017 р. відповідно до постанови КМУ від 11 листопада 2015 р. № 988); надбавки за безперервну службу (90% від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років вказаних в довідці №100/28725 від 25.05.2017 р. відповідно до постанови КМУ від 11 листопада 2015 р. № 988); премії (33,3% грошового забезпечення вказаного в довідці №100/28725 від 25.05.2017 р. З урахуванням надбавки за особливості проходження служби та надбавки за безперервну службу відповідно до постанови КМУ від 11 листопада 2015 р. № 988).
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 12.05.2020 року по справі № 643/13571/17 повернуто апелянтові.
Ухвала Московського районного суду м. Харкова від 12.05.2020 року про роз'янення набрала законної сили 14.09.2020 року.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 24.11.2021 року було виправлено описку в абзаці 2 резолютивної частини ухвали Московського районного суду від 12.05.2020 року по справі № 643/13571/17, зазначивши вірно: роз'яснити третій абзац резолютивної частини рішення Московського районного суду від 08.12.2017 року по справі № 643/13571/17 зазначивши, що Головне управління Пенcійного фонду України в Харківській області повинно здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року без обмеження максимальним розміром пенсії та без обмеження розміру грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби 100% від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років вказаних в довідці №100/28725 від 25.05.2017 р. відповідно до постанови КМУ від 11листопада 2015р.№ 988 (6900 грн); надбавки за безперервну службу 90% від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років вказаних в довідці №100/28725 від 25.05.2017 р. відповідно до постанови КМУ від 11листопада 2015р.№ 988 та надбавки за особливості проходження служби (12420 грн); премії 33,3% грошового забезпечення вказаного в довідці №100/28725 від 25.05.2017 р. з урахуванням надбавки за особливості проходження служби та надбавки за безперервну службу відповідно до постанови КМУ від 11листопада 2015р.№ 988 (8731,26 грн).
У рамках надання правової допомоги було отримано витяг з підсистеми «ПВП ДКГ» з
якого вбачається виплата ОСОБА_1 заборгованості з пенсії 20.07.2023 року у розмірі 777732,60 грн.
Однак, вказаний витяг не містив в собі ідентифікуючих ознак, щодо того, що вказана сума стосувалась виконання саме Постанови Московського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 року по справі №643/13571/17, з урахуванням її роз'яснення таподальшого виправлення описки, про які вказано вище.
З цього приводу ОСОБА_1 ( надалі - Позивач) через адвоката звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області ( надалі - відповідач) з питання:
1. повідомлення про стан виконання Постанови Московського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 року по справі №643/13571/17 з урахуванням ухвали Московського районного суду м. Харкова від 12.05.2020 по справі №643/13571/17 про роз'яснення вказаної постанови та, беручи до уваги ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 24.11.2021 року справі №643/13571/17 про виправлення описки в ухвалі від 12.05.2020 по справі №643/13571/17, надавши відповідні докази: розрахунок заборгованості з пенсії.
2. нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у разі, якщо з дати набрання законної сили ухвали Московського районного суду м. Харкова від 12.05.2020 по справі №643/13571/17 про роз'яснення Постанови Московського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 року по справі №643/13571/17 - 14.09.2020 року до 24.11.2021 року (дата набрання законної сили ухвали Московського районного суду м. Харкова від 24.11.2021 року справі №643/13571/17 про виправлення описки в ухвалі від 12.05.2020 по справі №643/13571/17) вказана постанова з роз'ясненнями була невиконаною, а саме: нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.01.2016 року по дату фактичної виплати заборгованості з пенсії.
ГУ ПФУ в Харківській області у відповідь на заяву повідомило про фактичне виконання саме вищевказаних судових рішень по справі №643/13571/17 та надало копію розрахунку заборгованості з пенсії.
З зазначеного розрахунку вбачається, що на виконання судового рішення по справі №643/13571/17 з урахуванням роз'яснень та виправлення описки, нараховано у першій половині вересня 2020 року заборгованість з пенсії у розмірі 777732,60 грн., що відповідає даним витягу з підсистеми «ПВП ДКГ» про виплату 20.07.2023 року вказаної суми.
Щодо заяви в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з дати порушеного права у вигляді неотримання пенсії у належному розмірі (неотриманого доходу) по дату фактичного повного розрахунку, пенсійний орган повідомив, що такого обов'язку на нього у справі №643/13571/17 не покладено, тобто, фактично відмовлено позивачеві у зазначеному.
Однак, враховуючи, що на виконання судового рішення у справі №643/13571/17 з урахуванням роз'яснення та виправлення описки, виплата належних позивачеві з 01.01.2016 сум відбулась лише 20.07.2023 року, пенсійним органом було допущено затримку виплати доходу, відтак, останній, в силу Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», є обтяженим обов'язком з нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходу за затримку виплати пенсії.
Внаслідок того, що відповідачем відповідного обов'язку виконано не було, з його боку допущено протиправну бездіяльність, що змусило позивача звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 вказаного Закону визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі статтею 3 цього Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за яки виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Вказані положення також містить і Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку.
Компенсація за порушення строків виплати проводиться тоді, коли грошовий дохід (пенсія) особи з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.
При цьому, слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов'язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічний підхід до розуміння зазначених норм права неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, у постанові від 03.07.2018 (справа №521/940/17), від 11.02.2021 у справі № 1540/3742/18, від 12.04.2023 ( справа № 640/2228/20).
За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Крім того, у постанові від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19, Верховний Суд зазначив, що згідно з положеннями статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17.
Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину належних сум, зокрема, грошового забезпечення, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Подібна правова позиція уже була висловлена Верховним Судом у постанові від 04.04.2018 у справі № 822/1110/16, у постанові від 20.12.2019 у справі №822/1731/16, у постанові від 13.03.2020 у справі № 803/1565/17, у справі №240/11882/19 від 15.10.2020.
Аналізуючи норми Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 суд зауважує, що: початком періоду виплати компенсації є день порушеного права особи у вигляді недоотриманого доходу, кінцем - фактичне припинення порушення такого права у вигляді отримання такого доходу.
Таким чином, початок порушеного права особи є з 01.01.2016 - день, коли пенсія позивача не нараховувалась та не виплачувалась у належному розмірі, вказаний початок періоду не підлягає доказуванню, оскільки встановлений Постановою Московського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 року по справі №643/13571/17, яка набрала законної сили, отже, дата 01.01.2016 року є початком обов'язку відповідача з нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії на виконання Постанови Московського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 року по справі №643/13571/17 з урахуванням ухвали Московського районного суду м. Харкова від 12.05.2020 по справі №643/13571/17 про роз'яснення вказаної постанови та, беручи до уваги ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 24.11.2021 року справі №643/13571/17 про виправлення описки в ухвалі від 12.05.2020 по справі №643/13571/17, кінцем обов'язку відповідача з нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії на виконання вимог суду у справі №643/13571/17 є 20.07.2023 року - день фактичної виплати належних позивачеві сум, зазначена дата йде в узгодженні з нормою ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Отже, враховуючи факт порушення відповідачем строків виплати пенсії позивача у належному розмірі, в силу приписів Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» в останнього виник обов'язок з нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходу починаючи з 01.01.2016 року - день коли доход у вигляді пенсії в належному розмірі позивачеві не виплачувався по дату фактичної виплати такого доходу у вигляді всіх належних позивачеві сум - 20.07.2023.
ЕСПЛ у рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України», зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Отже, факт ненарахування та невиплати відповідачем компенсації за несвоєчасну виплату пенсії, всупереч настановам ст.ст. 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», свідчить про порушення ним принципу належного урядування та про порушення прав позивача на отримання такого законного відшкодування у повному обсязі.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.
Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов -задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за несвоєчасні виплату пенсії компенсації за період з 01.01.2016 року по 20.07.2023 року згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за несвоєчасну виплату пенсії компенсацію за період з 01.01.2016 року по 20.07.2023 року згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн.88 коп.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зінченко А.В.