Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питань залишення позовної заяви без руху
16 січня 2024 року Справа № 520/32873/23
Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження клопотання ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду у справі за позовом Харківського Національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, -
Харківський Національний університет внутрішніх справ (просп. Льва Ландау, буд. 27, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61080) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в якому просить суд:
- стягнути з відповідача - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок UА418201720313271001201005066, Державне казначейство України в м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням, в сумі 132 466 (сто тридцять дві тисячі чотириста шістдесят шість) грн 00 коп.
Ухвалою судді від 21 листопада 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного письмового провадження.
11 січня 2024 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив залишити без розгляду через порушення позивачем місячного строку звернення до суду встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:
1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;
5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;
6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява;
7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;
8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;
9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;
10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Суд зазначає, що норми вказаної статті містить вичерпний перелік підстав для залишення позову без розгляду, зважаючи на сутнісні характеристики права на звернення до суду.
Так, розглядаючи заяву про залишення позову без розгляду, суд виявив, що відповідно до даних АСС «Діловодство спеціалізованого суду» 01.02.2022 позивачем було подано до Харківського окружного адміністративного суду позов до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав.
Рішенням від 14 червня 2023 року у справі № 520/2347/23 позовні вимоги задоволено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 по справі № 520/2347/22 скасовано.
Прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі відмовлено
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вказує, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту вручення відповідачу під підпис або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів.
16 листопада 2023 року позивач повторно звертається до суду з вимогами про стягнення ОСОБА_1 витрат, пов'язані з утриманням, в сумі 132 466 грн.
Представник позивача вказує, що на виконання п. 8 Порядку № 261 Порядку та враховуючи висновки суду у справі № 520/2347/22, листом ХНУВС від 22.09.2023 вих. № 7/220 було направлено повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у ВНЗ МВС України (поштове відстеження № 06 000480 054 60).
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідач отримав повідомлення 03.10.2023 Отже, строк для добровільного відшкодування сплив 03.11.2023.
Однак в добровільному порядку відповідач витрат не відшкодував, у зв'язку з чим університет звернувся до суду з цим позовом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України та Національної поліції України з 16.08.2013 по 22.07.2019.
Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ (далі - ХНУВС) від 10.08.2013 № 179 о/с Відповідача прийнято на службу в органи внутрішніх справ, зараховано курсантом 1-го курсу з 16.08.2013 та присвоєно звання «рядовий міліції».
02.09.2013 на виконання вимог Закону України Про міліцію» (чинного на момент укладення Договору) та наказу МВС від 14.05.2007 № 150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України» між Відповідачем, ХНУВС та ГУМВС України в АР Крим укладено тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ та листом ХНУВС від 25.09.2013 № 7/505 було направлено для підписання до ГУМВС України в АР Крим.
Наказом ХНУВС від 30.12.2015 № 241 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу до Національної поліції з 28.12.2015.
Наказом ХНУВС від 04.03.2017 № 68 о/с Відповідача відрахували зі складу курсантів з 04.03.2017 та направили до Департаменту кіберполіції Національної поліції України для подальшого проходження служби.
Наказом ХНУВС від 02.10.2017 № 321 о/с Відповідача зараховано слухачем магістратури денної форми навчання з 01.09.2017.
01.09.2017 на виконання наказу МВС від 01.03.2017 № 173 «Про затвердження Типового форми Контракту про здобуття освіти у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських» між
Відповідачем, ХНУВС та ГУНП України в Харківській області укладено контракт № 1801м про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (далі - Контракт).
Наказом ХНУВС від 21.02.2019 № 60 о/с ОСОБА_1 відрахували зі складу слухачів та направили для подальшого проходження служби до Департаменту кіберполіції Національної поліції України з 24.02.2019.
Наказом Департаменту кіберполіції Національної поліції України від 15.07.2019 № 105 о/с відповідача звільнено 22.07.2019 відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України)
Спори щодо проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору, що зумовлює відшкодування витрат, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України.
Тобто у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду і зазначена правова позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №140/721/19 та у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 340/685/19.
В той же час, із відповідним адміністративним позовом позивач звернувся до суду 16.11.2023 року, тобто із порушенням спеціального місячного строку на звернення до суду із даними позовними вимогами.
Відповідно до п. 1 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261 (далі - Порядок). Цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах у разі звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Згідно з п. 3 Порядку, відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення. електроенергія). Порядок розрахунку витрат установлює МВС України разом з Міністерством фінансів України.
Крім того, згідно з п. 6.8 Положення про виші навчальні заклади МВС, затвердженого наказом МВС України від 14 лютого 2008 року № 62 "Про затвердження Положення про виші навчальні заклади МВС" початком проходження служби в органах внутрішніх справ уважається дата, зазначена в наказі про зарахування на навчання до вищого навчального закладу.
У частині 5 Закону України "Про Національну поліцію" вказано, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Відтак, відлік строку звернення до суду із даними вимогами розпочався після видання наказу від 15.07.2019 № 105 о/с. Тобто позов подано із суттєвим пропущенням строку на звернення до суду і судом не встановлено поважних причин, які об'єктивно перешкоджали позивачу реалізувати своє право на судовий захист.
Формування та направлення листом ХНУВС від 22.09.2023 вих. № 7/220 повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у ВНЗ МВС України, тобто майже через чотири роки після відрахування курсанта та невиконання останнім обов'язку добровільного відшкодування витрат на навчання, не утворює підстави для перебігу строку на звернення до суду із даними вимогами та не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення свого права, з якого почався перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Суд звертає увагу, що пропуск строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними, і в такому випадку справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені належними і допустимими доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини Перез де Рада Каванілес проти Іспанії, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
За результатом розгляду заяви відповідача, на переконання суду, позивач не вказав на обставини непереборного і об'єктивного характеру, та існування яких значною мірою утруднило або ж унеможливило реалізацію права на судовий захист у межах встановленого для цього строку звернення до суду.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Так частиною першої зазначеної статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі Дія-97 проти України (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).
Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов'язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.
Аналогічний висновок зробив, Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 по справі №0240/2226/18-а.
На підставі вищевикладеного суд зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Відповідно до статті 171 частини 13 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
За таких обставин, згідно з вимогами ст. 169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків. Враховуючи викладене, заява відповідача про залишення позову без розгляду підлягає частковому задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд,-
Клопотання ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду у справі за позовом Харківського Національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі - задовольнити частково.
Позовну заяву Харківського Національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі - залишити без руху.
У задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде залишено без розгляду відповідно до приписів ч.15 ст.171 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Повна ухвала складена 16.01.2024 року.
Суддя Бадюков Ю.В.