вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
17 січня 2024 року Справа № 480/10788/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10788/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що відповідачем в порушення вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" в період з з 07.11.2015 по 31.10.2017 не виплачувалась індексація грошового забезпечення. Також позивач зазначив, що відповідачем було неправомірно ненараховано та не виплачено під час звільнення її зі служби, компенсації за всі невикористані календарні дні щорічної основної відпустки.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення. Крім того даною ухвалою було витребувано у Головного управління Національної поліції в Сумській області додаткові докази, а саме: довідку про невикористані дні оплачуваної основної щорічної відпустки за весь період служби з зазначенням кількості днів та про виплачену компенсацію за них при звільненні зі служби; розрахунок нарахованої та виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення за періоди з 07.11.2015 по 31.10.2017, з обов'язковим зазначенням базових місяців.
На виконання вимог суду представником відповідача надано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що фінансування та виплата індексація грошового забезпечення поліцейських ГУНП в Сумській області проводиться з 01.11.2017 після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 «Про внесення змін до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», якою внесено зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та доповнено абзац п'ятий такою категорією як поліцейські. Тобто, у ГУНП в Сумській області у період з 07.11.2015 по 31.10.2017 були відсутні правові підстави на нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 . Щодо невиплати грошової компенсації за всі невикористані календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки, представник відповідача зазначив, що компенсація за невикористані відпустки за минулі роки (не в році звільнення) поліцейським при звільненні відповідно до приписів Закону України «Про Національну поліцію» та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» не передбачена. Враховуючи вимоги статті 93 Закону України «Про Національну поліцію», станом на дату звільнення 10.03.2022 позивач мала право на компенсацію за 7 діб невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2022 рік, які відповідно до наказу ГУНП в Сумській області від 10.03.2022 №91 о/с (міститься в матеріалах справи) при звільненні зі служби в поліції були компенсовані (а.с. 59-64).
Також представником відповідача було надано суду витребувані докази (а.с. 66-68).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 10.03.2022 року № 91 о/с відповідно до пункту 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII звільнено зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 (0100718), начальника сектору проходження служби управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Сумській області, з 10 березня 2022 року, - встановивши щомісячну премію за березень 2022 року в розмірі 38,223 відсотків, з виплатою компенсації за 07 діб невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2022 рік (а.с. 12, 80).
Позивач звернулася до Головного управління Національної поліції в Сумській області із заявою від 04.09.2023 року, в якій просила нарахувати та виплатити заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 10.03.2022 року (а.с. 14-16).
Листом від 21.09.2023 року № 1331/05/29/3-39 Головне управління Національної поліції в Сумській області повідомило позивача, що фінансування та виплата індексації грошового забезпечення поліцейських ГУНП проводиться з 01 листопада 2017 року відповідно до вказівки Національної поліції України та після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 «Про внесення змін до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», якою внесено зміни до п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та доповнено абзац п'ятий такою категорією осіб як поліцейські. За період з 07.11.2015 по 31.10.2017 грошові кошти для проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення поліцейських Національною поліцією України не виділялись. На теперішній час заборгованість та підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпеченім поліцейських за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 відсутні (а.с. 32).
Також позивач зверталася до Головного управління Національної поліції в Сумській області із заявою від 04.09.2023 року. в якій просила нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної чергової відпустки за 2021 рік (а.с. 17-18).
Листом від 27.09.2023 року № 1369/05/29/3-40 Головне управління Національної поліції в Сумській області повідомило позивача, що залишок невикористаної відпустки складає 11 діб додаткової оплачуваної відпустки за 2021 рік відповідно до статті 92 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VІІІ. Відповідно до ч. 10 ст.93 Закону України «Про Національну поліцію» при звільненні зі служби в поліції станом на 10.03.2022 було виплачено компенсацію 07 діб невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за відпрацьований час у році звільнення. Поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація за законом за невикористану в році звільнення відпустку пропорційно відпрацьованого часу. На теперішній час згідно чинного законодавства немає підстав для нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної чергової відпустки за 2021 рік (а.с. 31).
Вважаючи, що відповідачем було протиправно не нераховано та невиплачено індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 та грошову компенсацію за всі невикористані календарні дні щорічної основної відпустки, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 94 Закон України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Відповідно до ч. 6 ст. 95 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України), заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-XII від 03.07.1991 року (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За змістом ст. 2 Закону України № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ст. 4 Закону України № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Таким чином, законом визначено, що грошове забезпечення, як грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, підлягають індексації в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 року № 782 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що фінансування та виплата індексації грошового забезпечення поліцейських ГУНП проводиться з 01 листопада 2017 року відповідно до вказівки Національної поліції України та після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 «Про внесення змін до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», якою внесено зміни до п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та доповнено абзац п'ятий такою категорією осіб як поліцейські.
Проте суд зазначає, що статтею 94 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Змін до вказаного пункту ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" у спірному періоді не вносилося, ця норма закону була діючою.
У силу положень ч. 2 ст. 8 Закону України №1282-ХІІ за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Суд вважає, що вказані відповідачем обставини (невключення поліцейських до переліку осіб, грошове забезпечення яких підлягає індексації), не позбавляють його обов'язку провести індексацію грошового забезпечення, оскільки право позивача на індексацію грошового забезпечення передбачено статтею 94 Закону України "Про Національну поліцію", тобто нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу, що спростовує доводи відповідача.
При цьому, індексація має проводитися за наявності на це відповідних підстав, що визначені чинним законодавством.
Як вже зазначено судом, згідно зі ст. 2, ст. 4 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.
Дана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 21 січня 2021 року по праві №160/35/20.
А відтак суд зазначає, що відповідачем було протиправно не здійснено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період.
А відтак, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017; зобов'язання Головного управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки; зобов'язання Головного управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки, суд зазначає наступне.
Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР (далі - Закон №504/96-ВР) установлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.
Згідно зі статтею 4 Закону №504/96-ВР установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (частина перша статті 24 Закону №504/96-ВР).
Аналогічні положення містяться в частині першій статті 83 КЗпП України.
Закон України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин першої та третьої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60 Закону №580-VIII).
Згідно з частинами першою та другою статті 92 Закону №580-VIII поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 93 Закону №580-VIII передбачено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються.
Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки.
За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів.
Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.
Відповідно до частин восьмої, дев'ятої, десятої та одинадцятої статті 93 Закону №580-VIII поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку.
Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.
За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.
Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції.
За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.
Частинами першою та другою статті 94 Закону №580-VIII обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Положення Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 р. № 260 (далі - Порядок№260) визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання).
Згідно з абзацами сьомим і восьмим пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
Суд звертає увагу, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. Водночас надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.
Таким чином, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
З огляду на відсутність правового врегулювання цього питання положеннями Закону №580-VIII і Порядку №260 питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки, при вирішенні вказаного спору підлягають застосуванню приписи КЗпП України і Закону №504/96-ВР.
Так, відповідно до частини першої статті 24 Закону №504/96-ВР і частини першої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Отже, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 січня 2021 року по справі № 160/10875/19 та від 04.11.2021 року по справі №440/5244/19.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З позовної заяви суд вбачає, що позивач просить зобов'язати Головне управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити грошову компенсацію за всі невикористані календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки.
При цьому відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Сумській області від 12.10.2023 року № 3889/12/2/0-2023, наданої на вимогу суду, позивач відпустку за 2015-2020 роки використала у повному обсязі. Невикористана частина додаткової оплачуваної відпустки за 2021 рік складає 11 діб. За невикористану в році звільнення відпустку ОСОБА_1 було виплачено компенсацію за фактично відпрацьований час (а.с. 68).
Також відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Сумській області від 12.10.2023 року № 29/860, ОСОБА_1 при звільненні зі служби в поліції згідно наказу ГУНП в Сумській області від 10.03.2022 №91о/с нараховано та виплачено грошову компенсацію за 07 діб невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2022 рік в сумі 3569,65грн. (а.с. 66). Про даний факт також зазначено у наказі Головного управління Національної поліції в Сумській області від 10.03.2022 року № 91 о/с та листі від 27.09.2023 року № 1369/05/29/3-40 (а.с. 31, 80).
Тобто фактично у позивача відсутня невикористана щорічна основна оплачувана відпустка за період проходження нею служби у поліції.
А отже у відповідача відсутні підстави щодо нарахування та виплати позивачу компенсації за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку.
При цьому суд звертає увагу на те, що в позовній заяві позивач просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити грошову компенсацію за всі невикористані календарні дні щорічної саме основної оплачуваної відпустки. Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки, у даній позовній заяві позивачем не заявлено.
А відтак, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки; зобов'язання Головного управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки, задоволенню не підлягають.
Відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо відшкодування судових витрат у даній справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23,м. Суми,Сумська область,40000, код ЄДРПОУ 40108777) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек