17 січня 2024 року Справа № 480/10787/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10787/23
за позовом ОСОБА_1
до Державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)"
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)", в якій просить:
1. Визнати протиправними дії Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)" щодо ненарахування та невиплати позивачу в повному обсязі встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, додаткової щомісячної винагороди за період з 24.02.2022 року по 07.07.2022 року у розмірі 30 000 гривень щомісячно.
2. Зобов'язати Державну установу "Роменська виправна колонія (№56)" нарахувати і виплатити позивачу додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, за період з 24.02.2022 року по 07.07.2022 року у розмірі 30 000 гривень щомісячно, враховуючи раніше проведенні виплати.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що до 09.12.2022 проходив службу в Державній установі "Роменська виправна колонія (№56)". Посилаючись на приписи Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" позивач вказує, що з 24.02.2022 по 07.07.2022 мав право на отримання додаткової винагороди, проте і при звільненні такої винагороди не було нараховано та виплачено позивачу, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 06.10.2023 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду, який було передбачено ст. 233 КЗпП України, оскільки повний розрахунок з позивачем проведено в грудні 2022 року (платіжним дорученням №1191 від 19.12.2022, платіжним дорученням №1241 від 23.12.2022 року, платіжним дорученням №1286 від 26.12.2022 р.), а з позовною заявою він звернувся 28.09.2023 року.
Крім цього, зазначив, що передбачена Постановою №168 додаткова щомісячна винагорода у розмірі 30000 грн. здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) і не є складовою грошового забезпечення особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, а тому не передбачає включення її до виплат при розрахунку та відповідальності за невиплату в день звільнення.
Щодо підстав нарахування додаткової винагороди та періоду її виплати відповідач зазначив наступне.
На виконання Постанови № 168 до державної установи надійшов лист з Північно- Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 25.05.2022 року № 22-88/5.1/5.1/24-22, який передбачав визначення розміру додаткової винагороди пропорційно фактичному часу несенню служби.
Наказом по установі від 25.05.2022 року № 60/ОС-22 "Про надання додаткової винагороди" затверджено фактичну кількість годин несення служби осіб рядового і начальницького складу ДУ "Роменська виправна колонія (№56)" та розмір нарахованої додаткової винагороди відповідно до Постанови №168. Наказом по установі від 20.06.2023 року № 71/ОС-22 внесені зміни до наказу від 25.05.2022 року № 60/ОС-22 "Про надання додаткової винагороди".
На підставі даних наказів у відповідності до фактичної кількості годин несення служби ОСОБА_1 , начальнику чергової варти відділу охорони, виплачено додаткову винагороду за період з 24.02.2022 року по 28.02.2022 року у розмірі 1785,71 грн.; за період з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року у розмірі 8064,52 грн., за період з 01.04.2022 року по 25.04.2022 року у розмірі 6666,67 грн., разом до виплати 16269,15 грн. (за вирахуванням військового збору), згідно довідки установи. Дана додаткова винагорода у сумі 16269,15 грн. сплачена позивачу платіжним дорученням від 26.05.2022 року № 498 по відомості на картковий рахунок.
На підставі наказу по установі від 08.08.2022 р. за № 101 "Про надання додаткової винагороди" позивачу виплачена додаткова винагорода за період з 26.04.2022 року по 30.04.2022 року у розмірі 1666,67 грн. за період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року у розмірі 4838,71 грн. за фактичну кількість годин несення служби, згідно довідки установи. Дана додаткова винагорода у сумі 6407,80 грн. (за вирахуванням військового збору) сплачена позивачу платіжним дорученням від 09.08.2022 р. за № 755 по відомості на картковий рахунок.
Таким чином, зобов'язання державної установи щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.200 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану" за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, перед позивачем виконано в повному обсязі на тій підставі, що згідно змін, внесених Постановою КМ України від 01.07.2022 року № 754 "Про внесення змін до пункту 1 постанови КМУ від 28.02.200 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану", які вступили в дію з 1 червня 2022 року, підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди з 1 червня установа не мала, так як Роменська ТГ відповідно до наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України не входила до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Також відповідно до Постанови КМУ України від 07.07.2022 року № 793 "Про внесення змін до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168", порядок виплати додаткової винагороди для осіб рядового і начальницького складу ДКВС України в розмірі до 30000 грн. пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць встановлено з 24 лютого 2022 року.
Таким чином, період виплати додаткової винагороди для осіб рядового та начальницького складу державної установи обмежено і складає з 24.02.2022 року по 31.05.2022 року, а не по 07.07.2022 року, як стверджує позивач.
Враховуючи вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 17-19).
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач не погоджується з позицією відповідача, вважає, що строк ним не пропущено і строк виплати рахується до саме 07.07.2022, оскільки з 08.07.2022 набрала чинності постанова КМУ № 754 від 01.07.2022, якою внесено зміни до постанови КМУ № 168. Просить позовні вимоги задовольнити (а.с. 34-39).
Відповідач, надавши заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, підтримав свою позицію, викладену у відзиві і просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 42).
Ухвалою суду від 04.01.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до заяви про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами про здійснення перерахунку та виплату додаткової щомісячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, за період з 24.02.2022 року по 07.07.2022 року у розмірі 30 000 гривень щомісячно, із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску.
Ухвалою суду від 17.01.2024 клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задоволено Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду із позовом до Державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що наказом начальника відділу по роботі з персоналом Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)" № 152/ОС-22 від 09.12.2022 (по особовому складу) звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України "Про Національну поліцію" старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 (а.с. 8).
ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 13.07.2023 з проханням нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду за період з 24.02.2022 по 07.07.2022, передбачену постановою № 168 (а.с. 9).
Державна установа "Роменська виправна колонія (№56)" листом № 4/1745 від 03.08.2023 повідомило, що позивачеві, що відповідно до фактичної кількості годин несення служби, зазначеної в табелях обліку робочого часу було нараховано додаткову винагороду:
- за період з 24.02.2022 року по 28.02.2022 року у розмірі 1785,71 грн. за 40 год. несення служби;
- за період з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року у розмірі 8064,52 грн. за 200 год. несення служби;
- за період з 01.04.2022 року по 25.04.2022 року у розмірі 6666,67 грн., за 160 год. несення служби;
- за період з 26.04.2022 року по 30.04.2022 року у розмірі 1666,67 грн., за 40 год. несення служби;
- за період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року у розмірі 4838,71 грн., за 120 год. несення служби.
Кошти виплачені (за вирахуванням військового збору) згідно платіжного доручення №498 від 26.05.2022 року в сумі 16269,15 грн. та платіжного доручення №755 від 09.08.2022 року - 6407,80 грн.
Згідно змін, внесених Постановою КМУ від 1 липня 2022 р. № 754 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168", які вступили в дію з 1 червня 2022 року, підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди, з 1 червня 2022 року установа не мала, так як Роменська МТГ відповідно до Наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України не входила до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Таким чином, зобов'язання державної установи щодо нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану" за період з 24.02.2022 по 01.06.2022 року, виконано в повному обсязі (а.с. 10-11).
Вважаючи, протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди у повному розмірі, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Правовий та соціальний захист персоналу державної кримінально-виконавчої служби України регулюється Законом України "Про Державну кримінально виконавчу службу України" від 23.06.2005 № 2713-IV.
Відповідно до частини другої статті 23 названого Закону, умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
Частиною п'ятою статті 23 передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 2 і 3 Постанови № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
При виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168), пунктом 1 якої встановлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно - стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Постановою Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2023 внесені зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", доповнивши абзац перший після слів "та поліцейським" словами ", а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка".
Постановою Кабінету Міністрів України № 793 від 07.07.2022 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану": в абзаці першому слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінити словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць".
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти беззаперечного висновку, що особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, до яких відноситься позивач, мають право на додаткову винагороду в розмірі 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць.
Разом з цим Верховний Суд у постанові від 06.04.2023 у зразковій справі № 260/3564/22, залишеною без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023, зазначив що зміст внесених постановою КМУ № 793 змін до постанови КМУ № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди "до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць" замість " 30000 гривень щомісячно" не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом "пропорційність" із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди за період з 24.02.2022 по 25.04.2022 в розмірі 6666,67 грн відповідно до наказу начальника установи №71/ОС-22 від 20.06.2022 (а.с. 26, 27), за період з 26.04.2022 по 31.05.2022 в розмірі 4838,71 грн. відповідно до наказу начальника установи №101/ОС-22 від 08.08.2022 (а.с. 28, 29).
Суд наголошує, що позивачем зазначені накази не оскаржувались, а також не доведено належними та допустимими доказами в межах розгляду даної справи, що ним було відпрацьовано повний період з 24.02.2022 по 31.05.2022, що б давало право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень.
Таким чином, суд приходить висновку, що відповідач не допустив протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди в розмірі 30000 грн, адже за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 додаткова винагорода нарахована та виплачена позивачу за фактично відпрацьований період згідно з табелем обліку робочого часу.
Щодо позовних вимог в частині не нарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. за період з 01.06.2022 по 07.07.2022, суд зазначає наступне.
Згідно змін, внесених Постановою КМ України від 01.07.2022 року № 754 "Про внесення змін до пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану", які вступили в дію з 1 червня 2022 року, право на отримання додаткової винагороди мали працівники ДКВС які проходять службу в межах територіальних громад що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)
Проте, судом встановлено, що Роменська ТГ відповідно до наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України не входила до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Отже, у відповідач зобов'язаний був нараховувати та виплачувати позивачу додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн. щомісячно за період з 24.02.2022 по 31.05.2022.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами доводи на обґрунтування доводів позову.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук