щодо повернення клопотання без розгляду
16 січня 2024 року Р і в н е №460/26769/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Греська О.Р., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання в адміністративній справі за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доДержавної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області
про визнання протиправною та скасування постанови,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови №024060 від 12.09.2023 про застосування адміністративного-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Ухвалою суду від 21.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
З урахуванням вимог статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
15.01.2024 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача про долучення до справи наступних документів: клопотання про виклик свідка, клопотання про переведення розгляду справи зі спрощеного провадження у загальне позовне провадження.
Ознайомившись із вищевказаним клопотанням, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
При цьому, за правилами частин 7, 8 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з частиною восьмою статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини десятої статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Наказом Державної судової адміністрації України від 01.06.2020 №247 в усіх місцевих судах, в тому числі у Рівненському окружному адміністративному суді, запроваджено дослідну експлуатацію підсистеми «Електронний суд».
Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу Електронний суд, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із заявами, клопотаннями та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі через Електронний кабінет або за допомогою адреси електронної пошти з обов'язковим їх скріпленням (підписанням) власним електронним підписом учасника справи.
Обмеження, що пов'язанні з використанням підсистеми Електронний суд, у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
При цьому, відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), згідно з пунктом 111 розділу V «Перехідні положення» якого до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Як встановлено зі змісту частини другої статті 18, частин 7, 8 статті 44 КАС України, до процесуальних документів відноситься і клопотання про виклик свідка та клопотання про переведення розгляду справи зі спрощеного провадження у загальне позовне провадження.
Судом встановлено, що клопотання про виклик свідка та клопотання про переведення розгляду справи зі спрощеного провадження у загальне позовне провадження надіслані електронною поштою, але не містять кваліфікований електронний підпис особи, яка її подала.
Відомості про формування вказаних процесуальних документів в підсистемі Електронний суд відсутні.
Статтею 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 № 851-IV визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги".
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 № 851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Відповідно до пунктів 15 та 27 частини першої статті 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" від 05.10.2017 № 2155-VIII, електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відсутність електронного цифрового підпису на електронному документі свідчить, що такий документ не підписаний у визначений законом спосіб.
При прийнятті даної ухвали в частині надіслання до суду заяв та клопотань електронною поштою судом враховані аналогічні правові висновки, що викладені Верховним Судом в ухвалах від 08 червня 2022 року в справі №453/404/17 та від 10 червня 2022 року в справі №280/5888/21.
Отже, клопотання про виклик свідка та клопотання про переведення розгляду справи зі спрощеного провадження у загальне позовне провадження подані без використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та не підписане електронним цифровим підписом, що позбавляє суд можливості встановити дотримання заявником вимог щодо обов'язкового підписання клопотання особою, яка його подає. Засобами поштового зв'язку оригінальні примірники клопотань не надходили.
За приписами частини другої статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Таким чином, дослідивши клопотання та додані до неї документи по суті, суд дійшов висновку, що подане позивачем клопотання підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 167, 248, 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про долучення до справи наступних документів: клопотання про виклик свідка, клопотання про переведення розгляду справи зі спрощеного провадження у загальне позовне провадження повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 16 січня 2024 року
Суддя Олег ГРЕСЬКО