16 січня 2024 року м. Рівне №460/21319/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (відповідач - 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відповідач - 2), в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача №2 щодо відмови у призначенні пенсії по інвалідності від 22.05.2023, зобов'язати відповідача 1 зарахувати до загального трудового стажу періоди роботи у Рівненському об'єднанні ресторанів і кафе, комбінаті громадського харчування загальнодоступної мережі з 05.09.1989 по 31.12.1990, у приватній фірмі «Телеспрінт» з 15.03.1990 по 27.12.1991 у приватній фірмі «Телеспрінт» з 01.02.1992 по 10.03.1992, період здійснення підприємницької діяльності з 01.02.2000 по 31.12.2003 та зобов'язати відповідача №1 призначити та виплачувати пенсію по інвалідності з дня його звернення за пенсію, тобто з 15.05.2023.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15.05.2023 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про призначення пенсії по інвалідності. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.05.2023 відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю достатнього стажу роботи. Вказує, що має права на призначення пенсії по інвалідності у випадку наявності страхового стажу 15 років. Однак відповідачем 2 не зараховано періоди роботи у Рівненському об'єднанні ресторанів і кафе, комбінаті громадського харчування загальнодоступної мережі з 05.09.1989 по 31.12.1990, у приватній фірмі «Телеспрінт» з 15.03.1990 по 27.12.1991 у приватній фірмі «Телеспрінт» з 01.02.1992 по 10.03.1992, період здійснення підприємницької діяльності з 01.02.2000 по 31.12.2003. Вважає відмову відповідача протиправною, оскільки така обмежує його право на належне пенсійне забезпечення передбачене чинним законодавством. З огляду на це, просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 13.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
11.10.2023 від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву в якому вказується, що із заявленими позовними вимогами позивача не погоджуються та вважають їх безпідставними та таким які суперечить нормам матеріального права. У задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.
20.10.2023 від представника позивача надійшли додаткові пояснення в яких позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Від відповідача №1 09.11.2023 надійшов відзив на позовну заяву в якому, зазначається, що прийняте рішення є правомірним оскільки на момент звернення у позивача відсутній необхідний страховий стаж. У задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 263 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
15.05.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Рівненській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
22.05.2023 №172850021249 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із відсутності необхідного страхового стажу, передбаченного ст. 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закону №1058-ІV) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 1 Закону №1058-ІV передбачено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України №1058-ІV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 24 Закону №1058-ІV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Надаючи оцінку підставам не зарахування страхового стажу позивача з 05.09.1989 по 31.12.1990 з 15.03.1990 по 27.12.1991 та з 01.02.1992 по 10.03.1992, з 01.02.2000 по 31.12.2003, суд виходить з наступного.
Як вказано в рішенні від 22.05.2023 №172580021249 до загального страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно з трудової книжки НОМЕР_1 від 05.11.1987.
- 15.03.1990 по 27.12.1991, оскільки відсутні номер наказу про звільнення та назва відповідальної особи, яка внесла запис;
- 01.02.1992 по 10.03.1992, оскільки відсутні підстави звільнення та назва відповідальної особи, яка внесла записи.
- 01.02.2000 по 31.12.2003 не зараховано період здійснення підприємницької діяльності, оскільки відсутня довідка про сплату страхових внесків до ПФУ.
Крім того, з розрахунку страхового стажу позивача пенсії форми РС- право, вбачається, що період роботи з 05.09.1989 по 31.12.1990 відповідачам не зарахований.
Згідно вимог статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).
Відповідно до пункту 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з архівної довідки від 27.03.2023 №Б-5/12-14 ОСОБА_1 працював у Рівненському об'єднанні ресторанів і кафе, комбінатів громадського харчування загальнодоступної мережі
- прийнятий 05 вересня 1989 року на посаді кухаря (наказ від 04.09.1989 №169);
- надана щорічна відпустка з 14.09.1990 по 30.08.1990 на 15 робочих днів, за період роботи з 05.09.1989 по 05.09.1990;
- наказ про звільнення з роботи у документах не виявлений.
Відповідно до архівної довідки від 27.03.2023 №Б-10/12-14 ОСОБА_1 працював у Рівненському комбінаті громадського харчування загальнодоступної мережі і в документах з нарахуванням громадського харчування загальнодоступної мережі і в документах з нарахуванням заробітної плати з вересня 1989 по грудень 1990 роки.
Як вбачається з трудової книжки позивача НОМЕР_2 , запис №3, 15.03.1990 прийнятий на роботу барменом ПФ «Телеспрінт» 4 розряду в бригаду №1.
Згідно запису №4 трудової книжки позивач звільнений 27.12.1991 за власним бажанням з Приватної формі «Телеспрінт».
Відповідно до запису №5 прийнятий на роботу бармена ПП «Телеспрінт» згідно наказу №62 від 01.02.1992.
10.03.1992 згідно із записом в трудовій книжці позивача звільнено з роботи.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162, а саме пунктів 2.2, 2.4, 2.5, 2.6 та 2.7, 2.17 заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
У випадку виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу виправлення здійснюється адміністрацією того підприємства, де було зроблено запис. Якщо підприємство, яке внесло неправильний або неточний запис, ліквідовано, виправлення вносяться правонаступником, а при його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковано ліквідоване підприємство.
Всі записи в трудовій книжці за місцем роботи вносяться окремою строкою з посиланням на дату, номер і найменування відповідних документів.
Такі ж за змістом положення містяться в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110.
Отже, записи у трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем.
Трудова книжки позивача має чіткий запис про період його роботи, у приватній формі «Телеспрінт» з 15.03.1990 по 27.12.1991, та з 01.02.1992 по 10.03.1992, чітко прослідковується наявність відтиску печатки підприємств, дата і номер наказу.
Суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.
Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п'ятої статті 242 КАС України.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що наявності незначного порушення, а саме відсутність номеру наказу та найменування особи, яка вносила запис, не є підставою для не зарахування спірного періоду до стажу його роботи.
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.
Таким чином, відповідач має право, зокрема, у разі виникнення певних сумнівів щодо достовірності записів трудової книжки, чи відсутності окремих документів у архівних установах, для підтвердження стажу роботи, звертатися із відповідними листами, запитами до підприємств, установ, організацій, з метою отримання певної інформації, в тому числі, уточнюючої довідки чи документів, що містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на врахування до його страхового стажу періодів роботи з 05.09.1989 по 31.12.1990 з 15.03.1990 по 27.12.1991 та з 01.02.1992 по 10.03.1992.
Щодо зарахування з 01.02.2000 по 31.12.2003 періоду здійснення підприємницької діяльності, суд зазначає наступне.
Згідно з розділом ХV Прикінцеві положення Закону №1058-IV підпункту 3 підпункту 3-1 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Відповідно до статті 1 Указу Президента України №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Відповідно до розділу II пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №793 пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 викладено у наступній редакції:
«Час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 01.05.1993, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (додаток №1).
Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01.01.1998 по 31.12.2003 зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 01.01.2004 по 31.12.2017 за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів».
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи позивач для підтвердження факту здійснення позивачем підприємницької діяльності, як підставу зарахування страхового стажу з 01.02.2000 по 31.12.2003, ОСОБА_1 надав до суду свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія В02 №347103, яке свідчить про державну реєстрацію ФОП з 01.02.2000.
Відтак спірний період зайняття позивачем підприємницькою діяльність також підлягає до зарахування.
Щодо позовних вимог про призначення пенсії по інвалідності суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 26 Закону 1058-ХV Умови призначення пенсії за віком. Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Відповідно до ст. 30 Закону 1058-ХV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством. Органи Пенсійного фонду та застрахована особа мають право в установленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи. (ст. 31 Закону 1058-ХV)
Крім того положення ст. 32 Закону 1058-ХV встановлено що страховий стаж, необхідний для призначення пенсії по інвалідності. Зокрема, особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією:
для осіб з інвалідністю I групи:
до досягнення особою 25 років включно - 1 рік;
від 26 років до досягнення особою 28 років включно - 2 роки;
від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 3 роки;
від 32 років до досягнення особою 34 років включно - 4 роки;
від 35 років до досягнення особою 37 років включно - 5 років;
від 38 років до досягнення особою 40 років включно - 6 років;
від 41 року до досягнення особою 43 років включно - 7 років;
від 44 років до досягнення особою 48 років включно - 8 років;
від 49 років до досягнення особою 53 років включно - 9 років;
від 54 років до досягнення особою 59 років включно - 10 років;
для осіб з інвалідністю II та III груп:
до досягнення особою 23 років включно - 1 рік;
від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 2 роки;
від 27 років до досягнення особою 28 років включно - 3 роки;
від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки;
від 32 років до досягнення особою 33 років включно - 5 років;
від 34 років до досягнення особою 35 років включно - 6 років;
від 36 років до досягнення особою 37 років включно - 7 років;
від 38 років до досягнення особою 39 років включно - 8 років;
від 40 років до досягнення особою 42 років включно - 9 років;
від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років;
від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років;
від 49 років до досягнення особою 51 року включно - 12 років;
від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років;
від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.
Особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 цього Закону. Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.
Розмір пенсії по інвалідності. Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Період, на який призначається пенсія по інвалідності. Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою (ст. 34 Закону 1058-ХV ).
Відповідно до довідки акту медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ №493502 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час первинного огляду - 20.04.2023, встановлено третю групу інвалідності безстроково.
Відтак, позивач є інвалідом третьої групи та має право на пенсію по інвалідності.
З системного аналізу статі 26 та 32 Закону 1058-ХV позивачу потрібний страховий стаж для призначення пенсії по інвалідності 15 років.
Суд зазначає, що надані позивачем документи підтверджують, період роботи з 05.09.1989 по 31.12.1990 з 15.03.1990 по 27.12.1991 та з 01.02.1992 по 10.03.1992, з 01.02.2000 по 31.12.2003, що з загальному обчислені становить понад 15 років (враховуючи страховий стаж який вказаний в оскаржуваному рішенні 13 років 01 місяць 00 днів), тому позивач має право на пенсію по інвалідності.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позивачка має право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону 1058-ХV.
Відповідно до ст.44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Так, відповідно до пункту першого вказаної статті пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.
Оскільки позивач звернувся до пенсійного орану із заявою про призначення пенсії 15.05.2023 року, тобто понад встановленого 3-місячний строк, відповідно призначення пенсії має відбутися саме з 15.05.2023 року - з дня, звернення із заявою .
За таких обставин, належним способом відновлення порушеного права позивачки є зобов'язання ГУ ПФУ в Рівненській області зарахувати до страхового стажу період роботи з 05.09.1989 по 31.12.1990 з 15.03.1990 по 27.12.1991 та з 01.02.1992 по 10.03.1992, з 01.02.2000 по 31.12.2003, та призначити пенсію по інвалідності з 15.05.2023.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на зазначене, рішення відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії по інвалідності відповідно до Закону 1058-ХV є протиправним.
У зв'язку з викладеним, позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №172850021249 від 22.05.2023 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії по інвалідності.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувавши до страхового стажу:
- період роботи з 05.09.1989 по 31.12.1990 у Рівненському об'єднанні ресторанів і кафе, комбінаті громадського харчування загальнодоступної мережі
- період роботи з 15.03.1990 по 27.12.1991 у приватній фірмі «Телеспрінт»
- період роботи з 01.02.1992 по 10.03.1992 у приватній фірмі «Телеспрінт»
- період з 01.02.2000 по 31.12.2003 здійснення підприємницької діяльності та призначити пенсію по інвалідності ОСОБА_1 з 15.05.2023.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 16 січня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3, під.2,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61022, ЄДРПОУ/РНОКПП 14099344)
Суддя У.М. Нор