про залишення позовної заяви без руху
17 січня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/10361/23
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавської обласної військової адміністрації звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокуль" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавської обласної військової адміністрації звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокуль" про:
- визнання протиправною бездіяльність ТОВ «Крокуль» щодо не приведення захисної споруди - Сховище №60008, що перебуває у його власності в належний для експлуатації стан;
- зобов'язання ТОВ «Крокуль» привести у стан готовності захисну споруду - Сховище №60008, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м.Полтава, вул.Комарова, 5 з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 20 листопада 2023 року залучено Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Полтавської міської ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що прокурором подано даний позов у зв'язку із неналежним виконанням, на думку прокурора, Головним управлінням ДСНС України в Полтавській області, Виконавчим комітетом Полтавської міської ради та Полтавською обласною військовою адміністрацією своїх повноважень, в тому числі щодо подання позову з вимогами про зобов'язання вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокуль" надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з тим, що Головне управління ДСНС в Полтавській області не має повноважень заявляти позов, який подано прокурором. Відповідно, такий позов не може бути заявлено і самим прокурором.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши обставини, покладені в основу клопотання про залишення позову без розгляду суд встановив наступне.
Згідно зі статтею 1311 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частин третьої-п'ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта).
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (частина п'ята).
Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.
Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.
Згідно з абзацами першим і другим частини третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший-третій частини четвертої стаття 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
у разі відсутності такого органу.
Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.
Таке нездійснення захисту полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Водночас здійснення захисту неналежним чином полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Проте неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача/відповідача.
Однак, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Суд встановив, що керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області право на звернення до суду з цим позовом обґрунтував не вжиттям Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, Виконавчим комітетом Полтавської міської ради та Полтавською обласною військовою адміністрацією повних, вичерпних та достатніх заходів, спрямованих на зобов'язання власника привести захисну споруду цивільного захисту у стан придатних для використання споруди за призначенням.
Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб'єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п'ятнадцята статті 32 Кодексу цивільного захисту України).
Згідно із пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (далі Порядок № 138), балансоутримувач захисної споруди власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.
Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138).
Відповідно до пункту 12 Порядку № 138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (далі Положення № 1052) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно з підпунктами 6, 7, 39, 48 і 52 пункту 4 Положення №1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань:
організовує здійснення заходів щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням, веде загальнодержавний електронний облік захисних споруд цивільного захисту;
організовує здійснення заходів щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та суб'єктів господарювання до відповідних груп (категорій) цивільного захисту;
здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенню вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, іншими юридичними особами;
складає акти перевірок, приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, інші обов'язкові для виконання розпорядчі документи, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;
застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки.
Пунктом 48 частини другої статті 171 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, з інших підстав, визначених законом
Отже, законодавством передбачено право ДСНС, як суб'єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування.
Таким чином, враховуючи те, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області на звернення до суду із пред'явленими позовними вимогами про зобов'язання щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту в якості позивача, відповідно керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області також не має повноважень на звернення до суду з такими вимогами в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.08.2023 у справі № 160/9125/22, від 03.08.2023 №260/4120/22.
Стосовно підстав для звернення до суду прокурора в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Полтавської міської ради та Полтавської обласної військової адміністрації суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 68/2022 “Про утворення військових адміністрацій” на виконання Закону України “Про правовий режим воєнного стану” для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку утворено Одеську обласну військову адміністрацію.
Статтею 15 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” визначено повноваження військових адміністрацій.
Відповідно до п.8 ч.3 статті 15 вказаного Закону, районна, обласна військові адміністрації здійснюють на відповідній території повноваження, віднесені до їхньої компетенції цим Законом, а також у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України рішення, передбаченого частиною третьою статті 10 цього Закону, або у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області повноваження із прийняття рішень про звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів.
Стаття 15 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” має вичерпний перелік повноважень, наданих військовим адміністраціям, та повноваження на звернення до суду із позовними вимогами про зобов'язання вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту у цій статті відсутні.
З огляду на викладене, враховуючи приписи частини 5 ст.46 КАС України, суд дійшов висновку, що Полтавська ОВА також не має повноважень на звернення до суду із заявленими позовними вимогами в якості позивача, оскільки таке право їй законом не надане.
Одночасно, суд звертає увагу, що згідно листа Полтавська ОВА від 09.03.2023 №2830/1/01-52, про що також зазначено у позовній заяві, Полтавська ОВА не уповноважена звертатися до суду з вимогою про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - привести захисні споруди цивільного захисту в належний стан та готовність до укриття населення.
Також, представник виконавчого комітету Полтавської міської ради у клопотанні про заміну позивача зазначив, що Полтавська міська рада, рішенням від 19.03.2021 повноваженнями зазначеними відповідно до положень підпункту 10 пункту а) ч. 1 ст. 36-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» наділила Департамент з питань цивільного захисту та оборони Полтавської міської ради» шляхом затвердження положення про вказаний виконавчий орган місцевого самоврядування. Зокрема, пунктами 1.1, 1.3, 2.4.10 - 2.4.14 Положення про Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Полтавської міської ради, яке затверджено рішенням третьої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 19.03.2021 Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Полтавської міської ради є виконавчим органом Полтавської міської ради, має скорочену назву «Департамент з питань ЦЗ та ОР ПМР». Департамент з питань ЦЗ та ОР ПМР є юридичною особою, неприбутковою установою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, свої рахунки в держказначействі, веде самостійну кадрову та господарську діяльність, здійснює її облік, складає бухгалтерські, фінансові, податкові, статистичні та інші звіти, може виступати стороною і укладати договори щодо забезпечення заходів цивільного захисту та життєзабезпечення населення при загрозі та виникненні надзвичайної ситуації та небезпечної події, заходів з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами. Директор Департаменту з питань ЦЗ та ОР ПМР має право діяти від імені юридичної особи без доручення. Основними завданнями Департаменту з питань ЦЗ та ОР ПМР, серед іншого, є участь організації виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту. Надання пропозиції про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації)) суб'єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд. Організація обліку захисних споруд цивільного захисту. Участь у здійсненні контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту. Участь у організації проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, включення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту. Листування щодо обставин, які становлять предмет спору також проводилось з Департаментом з питань цивільного захисту та оборонної роботи Полтавської міської ради.
До суду надійшли пояснення Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Полтавської міської ради, відповідно до яких представник Департаменту зазначив, що до повноважень Департаменту з питань ЦЗ та ОР ПМР не відносяться повноваження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю). Враховуючи зазначене та те, що захисна споруда цивільного захисту (сховище) № 60008 є приватною власністю ТОВ «Крокуль», Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Полтавської міської ради не надав згоду на участь в судовому процесі в якості позивача.
Таким чином, прокурором у цій позовній заяві визначено органи, в особі яких він звернувся до суду з цим позовом (та які є позивачами), які не мають права на звернення до суду з ним.
Відтак керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області у позовній заяві не зазначив належних підстав для такого звернення.
Відповідно до частини сьомої статті 160 КАС України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам частини сьомої статті 160 КАС України.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи наведене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаного недоліку.
Керуючись статтями 122, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавської обласної військової адміністрації звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокуль" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду позовної заяви, яка відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, зокрема щодо зазначення у ній визначених законом підстав для звернення прокурора до суду з урахуванням оцінки суду, наведеної у мотивувальній частині цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва