. 16 січня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/15959/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду рапорту позивача від 07 серпня 2023 року про надання медичної допомоги і направлення на проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби;
зобов'язання відповідача розглянути рапорт позивача від 07 серпня 2023 року про надання медичної допомоги і направлення на проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07 серпня 2023 року мав намір подати рапорт до командування Військової часини НОМЕР_1 про надання медичної допомоги та направлення на ВЛК, однак командування відмовилось від прийняття зазначеного рапорту. Зазначені обставини зумовили подання цього рапорту шляхом направлення поштою до Житомирського ОТЦК та СП, проте до теперішнього часу ініційоване позивачем питання не вирішено, рапорт не розглянуто. Така бездіяльність відповідача на переконання позивача порушує його права та законні інтереси.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
15 листопада 2023 року до суду надійшов відзив, у якому Військова частина НОМЕР_1 просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рапорт позивача від 07 серпня 2023 року до відповідача не надходив, а відповідно порушене в ньому питання не розглядалось.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 з 19 липня 2022 року проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді гранатометника, що підтверджується копією військового квитка позивача.
Як зазначає позивач, 07 серпня 2023 року він звернувся з рапортом до командира Військової частини НОМЕР_1 про надання медичної допомоги та направлення на ВЛК, проте відповідач відмовив у прийнятті зазначеного рапорту.
08 серпня 2023 року позивач засобами поштового зв'язку направив зазначений рапорт на адресу Житомирського ОТЦК та СП.
За твердженням позивача до теперішнього часу ініційоване ним питання Військовою частиною НОМЕР_1 не вирішено, рапорт від 07 серпня 2023 року не розглянуто.
Незгода позивача з бездіяльністю Військової частини НОМЕР_1 зумовила звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (надалі - Статут).
За приписами статті 14 Статуту із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтею 31 Статуту врегульовано, що начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (надалі - Дисциплінарний статут).
Статтями 110 та 111 Дисциплінарного статуту усі військовослужбовці мають право надсилати заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі: прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності) стосовно них командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями, порушення їх прав, законних інтересів та свобод; незаконного покладення на них обов'язків або незаконного притягнення до відповідальності.
Заява чи скарга з інших питань службової діяльності подається безпосередньому командирові (начальникові) тієї особи, дії якої він оскаржує, а в разі, якщо особи, які подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, заява чи скарга подається в порядку підпорядкованості. У такому самому порядку подаються пропозиції.
Статтями 119-120 Дисциплінарного статуту передбачено, що інформація щодо пропозицій, заяв і скарг в день їх надходження вноситься до журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян (додаток 4 до цього Статуту), який ведеться і зберігається в кожній військовій частині, закладі та установі. Командири (начальники) зобов'язані не рідше одного разу на квартал проводити аналіз та перевірку стану роботи з розгляду та прийняття рішень щодо пропозицій, заяв і скарг. Журнал реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян повинен бути пронумерований, прошнурований, скріплений мастиковою печаткою та завірений командиром військової частини. Інформація про скарги і заяви військовослужбовців, висловлені під час інспектування (перевірки), до журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян не вноситься.
У журналі реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян робиться запис про рішення, прийняте щодо кожної пропозиції, заяви чи скарги. Для перевірки своєчасності та правильності виконання прийнятих рішень журнал реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян подається щомісяця командирові (начальникові), а також на вимогу особи, яка проводить інспектування.
В матеріалах позовної заяви міститься рапорт позивача, датований 07 серпня 2023 року про надання медичної допомоги та направлення на ВЛК, який, як зазначає позивач у позові, ним подавався відповідачу та у прийнятті якого командуванням було відмовлено.
Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження зазначених обставин, зокрема, факту вчинення ним дій, спрямованих на реєстрацію зазначеного рапорту в журналі реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян.
У свою чергу відповідач факт подання позивачем рапорту заперечував.
Доводи позивача про наявність у відповідача обов'язку з розгляду направленого на адресу Житомирського ОТЦК та СП рапорту від 07 серпня 2023 року відхиляється судом, оскільки Житомирський ОТЦК та СП не є належним адресатом (рапорт складений на ім'я командира Військової частини НОМЕР_1 ), а відтак і суб'єктом розгляду ініційованого позивачем питання.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши викладене, суд не вважає доведеним факт подання позивачем рапорту до Військової частини НОМЕР_1 з дотриманням вимог Дисциплінарного статуту, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
. Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.О. Чеснокова