16 січня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/16553/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги (з урахуванням уточненого позову /а.с. 71-77/):
визнати противоправними та скасувати рішення №163850007247 від 04 жовтня 2023 року Головного Управління Пенсійного фонду у Харківської області про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у призначенні пенсії за віком відповідно ч.1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до загального страхового стажу періоди навчання з 01.09.1980 по 28.04.1981, періоди навчання з 13.04.1981 по 18.07.1981, зарахувати періоди роботи в колгоспі з 1981 та 1984;
зобов'язати Головне Управління пенсійного фонду України в Харківській області призначити, нарахувати та виплатити пенсію за віком починаючи з 27.09.2023 з дня подачі заяви.
Під час розгляду справи суд
ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі також відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зі заявою та трудовою книжкою для призначення пенсії. На думку ОСОБА_1 , він мав відповідний стаж та вік, необхідні для призначення пенсії. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії №163850007247 від 04.10.2023 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Так, за доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1980 по 28.04.1981 згідно атестата НОМЕР_7 від 28.04.1981, оскільки відсутній підпис Голови екзаменаційної комісії. Однак, на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно проходив навчання в СПТУ № 3 м. Кобеляки в період з 01.09.1980 по 28.04.1981 позивач надав відповідачеві Довідку за №76/05-18 від 11.10.2023, виданою ДПТНЗ "Професійним аграрним ліцеєм" м.Кобеляки, Полтавської області . Але відповідач не взяв до уваги вищевказану довідку.
Також не зараховано період навчання з 13.04.1981 по 18.07.1981 згідно свідоцтва НОМЕР_6 від 21.07.1981, оскільки відсутня інформація щодо присвоєння кваліфікації. Не зараховано період роботи в колгоспі 1981 та 1984 згідно уточнюючої довідки №01-13/138 від 02.06.2022, оскільки по батькові ОСОБА_1 за вищезазначені періоди не відповідає даним паспорта НОМЕР_1 , проте відповідач не врахував запису у трудовій книжці, де чітко зазначені періоди роботи позивача з 1981 року по 1984 рік.
Зі вказаним рішенням позивач не погоджується, оскільки вважає, що ним подано достатньо документів для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На думку позивача, ОСОБА_1 надав до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області усі необхідні документи, передбачені Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, однак відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії.
Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався, копію ухвали з пропозицією подання відзиву отримав 28.11.2023 в електронний кабінет /а.с. 104/.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 /а.с. 78-80/.
27.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області зі заявою про призначення пенсії за віком, про що зазначено у спірному рішенні.
16.03.2021 за №339/35961 в Міністерстві юстиції України зареєстровано постанову правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1, якою затверджено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1).
Так, пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 передбачено можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.
З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 було передано на розгляд ГУПФУ в Харківській області.
Рішенням ГУПФ України в Харківській області від 04.10.2023 №163850007247 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного стажу на дату звернення /а.с. 92/.
Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області в рішенні від 04.10.2023 №163850007247 зазначило, що за доданими документами до загального страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1980 по 28.04.1981 згідно атестата НОМЕР_7 від 28.04.1981, оскільки відсутній підпис Голови екзаменаційної комісії.
Також, не зараховано період навчання з 13.04.1981 по 18.07.1981 згідно свідоцтва НОМЕР_6 від 21.07.1981, оскільки відсутня інформація щодо присвоєння кваліфікації. Не зараховано період роботи в колгоспі 1981 та 1984 згідно уточнюючої довідки №01-13/138 від 02.06.2022, оскільки по батькові ОСОБА_1 за вищезазначені періоди не відповідає даним паспорта НОМЕР_1 .
Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно частини першої статті 26 Закон №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-ХІІ) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція № 58) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Відповідно до пункту 2.4. Інструкція № 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
На виконання статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України Постановою від 12.08.1993 № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" затвердив Порядок № 637.
Згідно пункту 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку № 637).
В пункті 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з наведених норм Порядку №637, у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
У пункті 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Висновки щодо правозастосування
У даному адміністративному спорі відповідач піддав сумніву:
1) атестат ОСОБА_1 НОМЕР_7, виданий 28.04.1981 в частині періоду навчання позивача з 01.09.1980 по 28.04.1981, обґрунтовуючи свій сумнів відсутністю підпису голови екзаменаційної комісії;
2) свідоцтво НОМЕР_6 від 21.07.1981 в частині періоду навчання ОСОБА_1 з 13.04.1981 по 18.07.1981, оскільки відсутня інформація про присвоєння кваліфікації;
3) уточнюючу довідку від 02.06.2022 №01-13/138 в частині періодів роботи в колгоспі 1981 рік та 1984 рік, оскільки по-батькові заявника не відповідає паспортним даним.
Щодо незарахування періодів навчання позивача до страхового стажу, суд зазначає таке.
На момент навчання позивача у періоди з 01.09.1980 по 28.04.1981 та з 13.04.1981 по 18.07.1981 діяв Закон УРСР "Про народну освіту" від 01 жовтня 1974 року.
Відповідно до частини 1 статті 47 вказаного Закону для молоді, яка поступає на виробництво після закінчення загальноосвітньої школи, і для осіб, що працюють у народному господарстві і бажають здобути нову професію або підвищити кваліфікацію, організуються вечірні (змінні) професійно-технічні училища, а також курси, навчально-курсові комбінати та інші форми підготовки і підвищення кваліфікації безпосередньо на виробництві.
Частиною 4 статті 48 згаданого вище Закону передбачалося, що особам, які пройшли навчання з нової професії або підвищили кваліфікацію безпосередньо на виробництві і успішно склали кваліфікаційний екзамен, видається свідоцтво єдиної форми про здобуту спеціальність і присвоєний розряд, клас, категорію.
Відповідно до пункту "д" частини 3 статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Пунктом 8 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі також Порядок №637), встановлено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
На підтвердження навчання у період з 01.09.1980 по 28.04.1981 ОСОБА_1 надано атестат НОМЕР_7, виданий 28.04.1981, який підтверджує, що у період з 01.09.1980 по 28.04.1981 ОСОБА_1 навчався в сільському професійно-технічному училищі №3 за професією тракторист-машиніст ІІІ класу, випускні кваліфікаційні екзамени склав з оцінкою добре. Рішенням екзаменаційної комісії ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію тракторист-машиніст ІІІ класу /а.с. 82/.
Атестат від 28.04.1981 НОМЕР_7 містить підпис директора училища та заступника директора училища по навчально-виховній роботі. Атестат скріплений печаткою училища.
Дійсно, у рядку "Голова екзаменаційної комісії" відсутній підпис.
Однак, у пункті 8 Порядку №637 йдеться про те, що дипломи, посвідчення, свідоцтва, а також довідки підтверджують лише час навчання і повинні містити відомості про періоди навчання.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що період навчання позивача в сільському професійно-технічному училищі №3 з 01.09.1980 по 28.04.1981 має бути зарахований до страхового стажу.
На підтвердження навчання на курсах водіїв позивачем надано свідоцтво НОМЕР_6 від 21.07.1981, яким підтверджується те, що ОСОБА_1 дійсно з 13.04.1981 по 18.07.1981 навчався по програмі підготовки водіїв транспортних засобів категорії "С" в Кобеляцькому сільському професійно-технічному училищі №3 (свідоцтво оформлене російською мовою) /а.с. 82/.
Критично слід оцінити посилання відповідача на відсутність інформації про присвоєння позивачеві кваліфікації, адже така графа як "кваліфікація" взагалі відсутня у бланку свідоцтва № НОМЕР_3 .
За таких обставин відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу позивача період його навчання в Кобеляцькому сільському професійно-технічному училищі №3 з 13.04.1981 по 18.07.1981.
Більш того, довідкою ДПТНЗ "Професійний аграрний ліцей" м. Кобеляки від 11.10.2023 №76/05-18 /а.с. 94/ підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно навчався в СПТУ №3 м. Кобеляки за професією "Тракторист-машиніст III класу" в період із 02.09.1980 (наказ від 01.09.1980 №53) по 28.04.1981 (наказ від 28.04.1981 № 22), та по "программе подготовки водителя транспортных средств категории "С" (документація в той час велася російською мовою) в період із 13.04.1981 (наказ від 11.04.1981 №6) по 18.07.1981 (наказ від 18.07.1981 №22). Форма навчання денна.
01.09.1984 реорганізовано СПТУ № 3 АДРЕСА_1 на підставі Постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 12.04.1984 р. за №315 (наказ від 01.09.1984 № 64).
20.08.2007 на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 26.06.2007 №551 ПТУ-№ 43 м. Кобеляки перейменовано в ДПТНЗ "Професійний аграрний ліцей" м. Кобеляки (наказ від 20.08.2007 №151).
Таким чином, відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача періодів навчання з 01.09.1980 по 28.04.1981 та з 13.04.1981 по 18.07.1981.
Щодо незарахування періоду роботи в колгоспі 1981 рік та 1984 рік, суд зазначає таке.
Зі змісту трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_4 , виданої 20.04.1981, яка надавалась відповідачу, встановлено, що у період з 20.04.1981 по 15.05.1986 ОСОБА_1 був членом колгоспу імені Горького /а.с. 91/.
Архівною довідкою комунальної установи "Трудовий архів Новосанжарської селищної ради" від 02.06.2022 №01-13/138 підтверджено кількість відпрацьованих вихододнів ОСОБА_1 у 1981, 1984, 1985 роках /а.с. 100/.
Разом з тим, відповідач у своєму рішенні від 04.10.2023 вказує на неможливість зарахувати період роботи в колгоспі 1981 та 1984 згідно уточнюючої довідки №01-13/138 від 02.06.2022, оскільки по батькові ОСОБА_1 за вищезазначені періоди не відповідає даним паспорта НОМЕР_1 .
Дійсно, в таблиці архівної довідки від 02.06.2022 №01-13/138 в рядках "Прізвище ім'я, по батькові" за 1981 рік зазначено ОСОБА_1 , за 1984 рік зазначено ОСОБА_1 , за 1985 рік зазначено ОСОБА_1 /а.с. 100/.
Суд наголошує, що зі змісту даної довідки та у співставленні з трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_4 , виданої 20.04.1981, які надавались відповідачу разом із заявою, можливо дійти висновку про те, що в обох випадках та в усіх роках (1981, 1984, 1985) йдеться про одну і ту ж саму особу - ОСОБА_1 .
Зазначення в архівній довідці по батькові позивача шляхом скорочення, не є таким, внаслідок якого неможливо ідентифікувати особу ОСОБА_1 (у тому числі за періодами роботи у розрізі співставлення даними трудової книжки колгоспника) та встановити факт роботи позивача на відповідних посадах у відповідний спірний період часу.
Жодних зауважень (недоліків) до записів про трудовий стаж, що містяться у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_4 , виданій 20.04.1981, відповідачем не зазначено, а судом не встановлено.
Суду цілком зрозуміло, що визначене по батькові позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 " повністю відповідає та ідентифікує позивача у справі.
Таким чином, зазначений відповідачем недолік щодо невідповідності по батькові ОСОБА_1 за 1981 рік та 1984 рік даним паспорта КН369498 - не може бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії та позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист.
Суд наголошує, що у спірному випадку мова йде про одну і ту ж особу, але має місце різне написання (скорочення) по батькові позивача в архівній довідці. Факт трудової діяльності сторонами не заперечується. Відтак, допущення скорочення при написанні по батькові не може бути підставою для незарахування періоду роботи позивача до його страхового стажу.
З змісту спірного рішення виявлено, що стаж зараховано частково - 28 років 10 місяців 26 днів /а.с. 92/.
Таким чином, відповідачем не зараховано до трудового стажу позивача періоди навчання з 01.09.1980 по 28.04.1981 та з 13.04.1981 по 18.07.1981 та періоди роботи 1981 рік та 1984 рік /а.с. 92/.
Під час прийняття спірного рішення відповідач встановив:
вік позивача на момент звернення становив 60 рік.
страховий стаж - 28 років 10 місяців 26 днів.
необхідний страховий стаж - 30 років.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Дослідивши матеріали справи, обставини спірних правовідносин, доводи позивача, надавши оцінку наданих доказів, суд дійшов висновку, що наданими ОСОБА_1 відповідачу документами в повній мірі підтверджується страховий стаж позивача, натомість відповідачем не надано доказів та не заявлено доводів на підтвердження правомірності прийнятого рішення від 04.10.2023.
Таким чином, суд дійшов висновків, що на момент звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зі заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 мав необхідний страховий стаж не менше 30 років.
Враховуючи фактичні обставини даної справи, суд вважає, що зарахування періодів навчання 01.09.1980 по 28.04.1981 та з 13.04.1981 по 18.07.1981 та періодів роботи 1981 рік та 1984 рік, до страхового стажу ОСОБА_1 є варіантом правомірної поведінки, від якого відповідач безпідставно ухилився, тому це питання не може бути віднесено до дискреційних повноважень органу пенсійного фонду з огляду на приписи чинного пенсійного законодавства.
Права позивача порушені саме рішенням від 04.10.2023 №163850007247 про відмову у призначенні пенсії.
За таких обставин суд, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає належним та необхідним способом захисту порушеного права позивача визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 04.10.2023 №163850007247 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Відповідно до пункту 1.8. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 №22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного стажу, з огляду на незарахування всіх періодів роботи позивача до загального страхового стажу, враховуючи те, що оскаржувана відмова у призначенні пенсії не містить інших підстав відмови ніж та, що зазначалась вище та приймаючи до уваги, що судом обраховано загальний страховий стаж позивача (який є більшим за 30 необхідних років), - належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 27.09.2023.
За змістом частини першої статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку. Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку.
У спірному випадку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 досяг 60 років, та звернувся за призначенням пенсії не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку, тобто пенсія за віком позивачу має бути призначена з дня досягнення пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.09.2023 було визначено ГУПФ України в Харківській області, то саме останнє має завершити процедуру призначення позивачу пенсії.
Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи статті 9 КАС України, приймаючи до уваги докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 27.09.2023, зарахувавши до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1980 по 28.04.1981, з 13.04.1981 по 18.07.1981 та періодів роботи 1981 рік та 1984 рік.
Після призначення ОСОБА_1 пенсії у територіального органу Пенсійного фонду, на обліку в якому перебуватиме позивач, виникне обов'язок здійснити відповідні виплати.
Таким чином позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивачем сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн /а.с. 8/.
З огляду на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, суд визнає за доцільне стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії від 04.10.2023 №163850007247.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 27.09.2023, зарахувавши до страхового стажу періоди навчання з 01.09.1980 по 28.04.1981, з 13.04.1981 по 18.07.1981 та періоди роботи 1981 рік та 1984 рік.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.С. Шевяков