16 січня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/13667/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" /надалі - позивач, ТОВ «Єристівський ГЗК»/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням уточненої позовної заяви від 04 жовтня 2023 року) до Головного управління ДПС у Полтавській області /надалі - відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області/ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 18 серпня 2023 року №7460/0406 в повному обсязі /а.с. 1-5/.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення не відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, а тому відсутні відповідно до пункту 112.5 статті 112 ПК України підстави для притягнення особи до фінансової відповідальності та стягнення штрафу. У відповідності до підпункту 112.8.9 пункту 112.8 ПК України для ТОВ «Єристівський ГЗК» як для платника податків настали форс-мажорні обставини у зв'язку із введенням воєнного стану на території України, а відтак позивач звільняється від фінансової відповідальності згідно підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Крім того, у зв'язку з запровадженням воєнного стану ТОВ «Єристівський ГЗК» перейшло на графік роботи з трьома вихідними днями, в тому числі понеділок (03 липня 2023 року), тож фізично здійснити своєчасно оплату не було можливості (30 червня 2023 року припадало на п'ятницю). Відповідальність у вигляді штрафу за пунктом 124.2 статті 124ПК України можлива за доведення контролюючим органом умислу платника податків, а саме: що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчинив певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 76-81/ зазначив, що за результатами камеральної перевірки ТОВ «Єристівський ГЗК» складено акт від 27 липня 2023 року №7689/16-31-04-06-03/35713283, згідно з висновками якого встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та /або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за травень 2023 року в сумі 3859,28 грн, чим порушено вимоги пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України. Оскільки позивачем самостійно подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю на 2023 рік та визначено суму плати за землю, то вже на етапі підготовки такої податкової декларації позивач усвідомлював свій обов'язок в подальшому сплатити податкове зобов'язання у встановлений кодексом строк. Проте позивач не вжив достатніх заходів для своєчасної сплати суми податку через те, що діяв недобросовісно та без належної обачності, а тому дії платника вважаються винними. ТОВ «Єристівський ГЗК» не подало до ГУ ДПС у Полтавській області заяву про відсутність можливості виконання податкових зобов'язань зі сплати орендної плати за землю за травень 2023 року з вичерпним переліком документів відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №255. Позивачем сплачено зазначену в податковій декларації плату за землю з порушенням встановленого строку. За такої обставини позивач не є тим платником податків, який звільняється від відповідальності за невиконання (несвоєчасне виконання) податкового обов'язку на підставі підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. ТОВ «Єристівський ГЗК» не подало до ГУ ДПС у Полтавській області сертифікат торгово-промислової палати про засвідчення форс-мажорних обставин. З огляду на встановлене порушення контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 18 серпня 2023 року №7460/0406.
У відповіді на відзив /а.с. 99-100/ представник позивача зазначив, що постановами Комсомольського міського суду Полтавської області від 19 вересня 2023 року у справах 534/1750/23 та №534/1751/23, що 30 вересня 2023 року набрали законної сили, закрито провадження у справах у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення у діяннях посадових осіб ТОВ «Єристівський ГЗК» про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 163-2 КУпАП за несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати узгоджених сум податкового (грошового) зобов'язання з плати за землю за травень 2023 року.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 35713283, та перебуває на обліку як платник податків /а.с. 59-64/.
Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за землю (земельний податок та / або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за травень 2023 року ТОВ «Єристівський ГЗК», про що складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів №7689/16-31-04-06-03/35713283 від 27 липня 2023 року /а.с. 87-90/.
Так, перевіркою встановлено та в акті перевірки №7689/16-31-04-06-03/35713283 від 27 липня 2023 року зафіксовано, що 09 червня 2023 року ТОВ «Єристівський ГЗК» (п.н. 35713283) подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (реєстраційний номер №9134559418) за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України, в якій товариством самостійно нараховано податкове зобов'язання на 2023 рік по земельному податку в сумі 21201952,24 грн з розбивкою по місяцям. Вказана декларація складена і підписана відповідно до статті 48 ПК України та подана до Головного управління ДПС у Полтавській області у спосіб, визначений діючим законодавством. Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України граничний строк сплати податкового зобов'язання за травень 2023 року - 30 червня 2023 року. В порушення пункту 287.3 статті 287 ПК України сплата проведена ТОВ «ЄРИСТІВСЬКИЙ ГЗК» з порушенням граничного терміну, а саме: 04 липня 2023 року, тобто із затримкою на 4 календарних дня.
На підставі акту перевірки №7689/16-31-04-06-03/35713283 від 27 липня 2023 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №7460/0406 від 18 серпня 2023 року /а.с. 84-85/, яким на підставі пункту 287.3 статті 287 та статті 124 Податкового кодексу України за затримку на 4 календарних дня сплати / зарахування грошового зобов'язання в сумі 3859,28 грн застосовано до ТОВ «Єристівський ГЗК» штраф у розмірі 25 % , а саме: в сумі 964,82 грн за платежем «орендна плата з юридичних осіб».
Вказане податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області направлено на адресу ТОВ «Єристівський ГЗК» рекомендованим поштовим відправленням 0600039849272 та вручено адресату 29 серпня 2023 року /а.с. 83/.
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Полтавській області №7460/0406 від 18 серпня 2023 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює та визначає Податковий кодекс України /надалі - ПК України ( у відповідних редакціях)/ .
Згідно з підпунктами 16.1.3 та 16.14 пункту 16.1 статті 16 ПКУ платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 269.1 статті 269 ПК України визначено, що платниками плати за землю є: 269.1.1. платники земельного податку: 269.1.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.1.2. землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; 269.1.2. платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Відповідно до пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єктами оподаткування платою за землю є: 270.1.1. об'єкти оподаткування земельним податком: 270.1.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності; 270.1.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності; 270.1.1.3. земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; 270.1.2. об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (пункт 285.1 статті 285 ПК України).
Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Судовим розглядом встановлено, що 09 червня 2023 року ТОВ «Єристівський ГЗК» подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2023 рік, в якій товариством визначено податкове зобов'язання з орендної плати на 2023 рік в сумі 21201952,24 грн з розбивкою по місяцям.
Позивачем не заперечується, що граничний строк сплати орендної плати за травень 2023 року в сумі 3859,28 грн припадав на 30 червня 2023 року, а фактично така сума орендної плати була ним сплачена лише 04 липня 2023 року, тобто із затримкою на 4 календарних дня.
Факт несвоєчасної сплати податкового зобов'язання в сумі 3859,28 грн позивач пояснює тим, що у зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану товариство перейшло на графік роботи із більшою кількістю вихідних днів, а тому сплатити вказане податкове зобов'язання не було можливості ані 30 червня 2023 року (п'ятниця), ані 03 липня 2023 року (понеділок). При цьому позивач вважає, що контролюючий орган протиправно притягнув його до фінансової відповідальності у вигляді штрафу, адже несплата позивачем податкового зобов'язання у встановлений пунктом 287.3 статті 287 ПК України строк була обумовлена настанням форс-мажорної обставини, викликаної введенням в Україні воєнного стану.
Надаючи оцінку такому доводу позивача, суд виходить з наступного.
Пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України (у редакції Закону України від 12 травня 2022 року № 2260-IX, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303, що набрав чинності 06 вересня 2022 року, затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента /надалі - Порядок № 225/.
Пункти 1 та 2 розділу 1 Порядку № 225 визначають, що цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.
Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування, та на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов'язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до положень Порядку № 225 підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) є: 1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації; 2) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації; 3) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень; 4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов'язків); 5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об'єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов'язана з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи; юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи; 6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації; 7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
У разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов'язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Пунктом 4 розділу ІІ Порядку № 225 встановлено, що до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких після дати набрання чинності цим Порядком з'явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
У разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов'язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов'язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
Згідно з пунктом 7 розділу ІІ Порядку № 225 платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов'язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов'язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов'язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Оскільки ТОВ «Єристівський ГЗК» не подавало до ГУ ДПС у Полтавській області заяву про відсутність можливості виконання податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю за травень 2023 року з вичерпним переліком документів відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №255, то в силу пункту 7 розділу ІІ Порядку № 225 ТОВ «Єристівський ГЗК» вважається таким, що мало можливість виконати податкове зобов'язання зі сплати орендної плати за землю за травень 2023 року.
Довід позивача стосовно того, що контролюючий орган не довів можливості своєчасного виконання позивачем податкового обов'язку зі сплати орендної плати за травень 2023 року, суд відхиляє, оскільки за приписами Порядку № 225 обов'язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов'язок покладається на контролюючий орган лише у випадку подання платником податків до контролюючого органу заяви про відсутність можливості виконати податковий обов'язок разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені затвердженим наказом Міністерства фінансів України “Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок”, а позивач таку заяву разом з вичерпним переліком документів (копій документів) та інформації, які передбачені наказом Міністерства фінансів України, до контролюючого органу не подавав.
Позивачем сплачено зазначену в податковій декларації суму орендної плати за землю із затримкою на 4 календарних дня у зв'язку, як зазначає позивач, новим графіком роботи позивача, викликаним введенням в Україні воєнного стану.
При цьому жодних доказів на підтвердження цій обставині позивачем не надано.
Відповідно до абзацу 17 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України (у редакції Закону України від 12 травня 2022 року № 2260-IX, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
В свою чергу підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України визначено, що обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
Статтями 14 та 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” передбачено, що Торгово-промислова палата України: засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб. Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
З аналізу наведеної норми можна зробити висновок, що військова агресія російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року є, дійсно, форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), що може вплинути на виконання суб'єктами господарювання своїх обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами та об'єктивно унеможливити виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), проте одного лише засвідчення настання форс-мажорної обставини на всій території України недостатньо для висновку про неможливість певного суб'єкта господарювання виконати перед державою та іншими суб'єктами господарювання своїх зобов'язань у зв'язку із настанням такої обставини. Саме сертифікат, що виданий певному суб'єкту господарювання за його зверненням, може підтвердити наявність причинно-наслідкового зв'язку між обставиною непереборної сили (форс-мажорною обставиною) та безпосереднім впливом такої обставини саме на цього суб'єкта господарювання і можливістю виконання ним свого обов'язку перед державою та/або іншими суб'єктами господарювання.
ТОВ «Єристівський ГЗК» не подавало до ГУ ДПС у Полтавській області сертифікат торгово-промислової палати про засвідчення форс-мажорних обставин.
Таким чином, позивачем не надано документів, які підтверджують неможливість позивача своєчасно здійснити сплату орендної плати за землю за травень 2023 року в сумі 3859,28 грн, з яких було б можливо встановити причинно-наслідковий зв'язок між обставиною непереборної сили (форс-мажорною обставиною), що сталася в результаті збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом такої обставини саме на позивача та можливістю виконання ним податкового обов'язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов'язку.
При цьому суд зауважує, що альтернативою сертифікату ТПП України є рішення органу ДПС про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку, визначеного Порядком № 225, яке стосовно позивача також не приймалося.
До того ж суд враховує приписи статті 36 Податкового кодексу України, відповідно пункту 36.3 якої податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
За таких обставин позивач не є тим платником податків, який звільняється від відповідальності за невиконання (несвоєчасне виконання) податкового обов'язку на підставі підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
За визначенням, наведеним у пункті 109.1 статті 109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 112.1 та 112.2 статті 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Податковий кодекс України не містить визначення поняття "вина". Однак умови, за яких особа вважається винною, відображені у пункті 112.2 статті 112 ПК України та полягають у тому, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
При цьому згідно з пунктом 109.3 статті 109 ПК України необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи лише у випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу.
За приписами пункту 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Позивач не заперечує факту сплати ним самостійно визначеної суми податкового зобов'язання з орендної плати за травень 2023 року із затримкою на 4 календарних дня.
Разом з цим, позивач зазначає про відсутність в його діях умислу та вини, як необхідної передумови для притягнення до відповідальності за статтею 124 ПК України, та стверджує, що податковий орган не довів наявності у діях позивача умислу.
Суд зазначає, що в акті камеральної перевірки №7689/16-31-04-06-03/35713283 від 27 липня 2023 року міститься обґрунтування умисного вчинення позивачем порушення норм пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України та необхідності застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених пунктом 124.2 статті 124 Податкового кодексу України.
Так, у вказаному акті перевірки контролюючим органом зазначено обставини та наведено факти, які свідчили про умисне порушення платником податків строків сплати грошового зобов'язання, а саме: «ТОВ «Єристівський ГЗК» мало можливість дотриматись норм чинного законодавства, зокрема: ТОВ «Єристівський ГЗК» самостійно подано уточнюючу податкову декларацію з плати землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2023 рік за встановленою формою та в строк, визначений п.286.2. статті 286 Кодексу. Вказану декларацію складено та підписано відповідно до статті 48 Кодексу, а подано до Головного управління ДПС у Полтавській області у спосіб, визначений діючим законодавством. Тобто, платник добре обізнаний з нормами Кодексу та нормативно-правовими актами. ТОВ «Єристівський ГЗК» (п.н. 35713283) самостійно визначено суму податкового зобов'язання. що підлягає до сплати в бюджет, тобто на етапі підготовки податкової декларації платник усвідомлював про обов'язок в подальшому сплатити податкові зобов'язання. Підприємство обізнане з граничними строками сплати податку, адже вони закріплені в Кодексі та знаходяться у вільному доступі. Про терміни сплати інформація міститься в інтерактивному календарі на сайті ДПС та у відкритій частині електронного кабінету платника податку. Проте, платник податку ТОВ «Єристівський ГЗК» не вжив достатніх заходів для своєчасної сплати узгоджених грошових зобов'язань через те, що він діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності».
У постанові від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а Верховним Судом зазначено, що “умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Затримка сплати узгоджених податкових зобов'язань при обізнаності про їх обов'язкову сплату та за наявності обов'язку щодо своєчасної сплати податкового зобов'язання визначається як протиправна дія платника податків. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов'язків закріплених для платника податків”.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що контролюючим органом доведено умисел платника податків на вчинення податкового правопорушення, оскільки платник мав фінансову можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але не вчинив своєчасних дій щодо сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Отже, штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються.
Тож пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України містить чітку вказівку на період його застосування: з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 10 грудня 2021 року у справі №420/10367/20 та від 26 липня 2023 року у справі №520/1956/21.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
В акті камеральної перевірки №7689/16-31-04-06-03/35713283 від 27 липня 2023 року зазначено, що граничний строк сплати орендної плати за землю за травень 2023 року - 30 червня 2023 року, а дата фактичної сплати суми податку- 04 липня 2023 року.
З огляду на зазначене, останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, яким є 30 червня 2023 року (включно), збігається із граничним строком сплати суми орендної плати за землю позивача за травень 2023 року, яким також є 30 червня 2023 року, а тому суд доходить висновку про правомірність висновків відповідача щодо несвоєчасної сплати суми податкового зобов'язання за травень 2023 року в розмірі 3859,28 грн на 4 календарних дня (з 01 липня 2023 року по 04 липня 2023 року) та відсутність підстав для застосування до позивача положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що податковий орган правомірно притягнув позивача до відповідальності, передбаченої статтею 124 ПК України, а тому підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 18 серпня 2023 року №7460/0406 відсутні.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Будівельників, буд. 15, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, ідентифікаційний код 35713283) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код ВП 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 серпня 2023 року №7460/0406.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк