17 січня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/10306/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо неврахування трудового стажу позивача за періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 16.02.1995 до 26.04.2000, з 04.07.2000 до 19.06.2010, з 04.03.2011 до 14.01.2013, з 24.01.2013 до 03.11.2015, з 04.02.2016 до 31.10.2016, з 17.05.2017 до 10.05.2018 до його страхового стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок розміру пенсії позивача з 28.04.2018 та зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 16.02.1995 до 26.04.2000, з 04.07.2000 до 19.06.2010, з 04.03.2011 до 14.01.2013, з 24.01.2013 до 03.11.2015, з 04.02.2016 до 31.10.2016, з 17.05.2017 до 10.05.2018.
Позовні вимоги позивач обґрунтував посиланням на те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за віком, призначену 28.04.2018 достроково на підставі заяви про призначення/перерахунок пенсії від 04.06.2018 відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та Тимчасової угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993. На звернення позивача від 02.06.2023 на вебпорталі Пенсійного фонду України, яке зареєстровано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області 02.06.2023 за №11524/Д-1600-23, надано відповідь у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 29.06.2023 №13127-11524/Д-02/8-1600/23. Так, в цьому листі зазначено, що для визначення права на пенсію за даними трудової книжки враховано періоди роботи позивача в районах Крайньої Півночі з 16.02.1995 до 26.04.2000, з 04.07.2000 до 19.06.2010, з 04.03.2011 до 14.01.2013, з 24.01.2013 до 03.11.2015, з 04.02.2016 до 31.10.2016, з 17.05.2017 до 10.05.2018; до страхового стажу позивача зараховано періоди роботи (навчання, служби) на території СРСР до 31.12.1991 та періоди страхового стажу, набутого в Україні. Тривалість страхового стажу становить 15 років 3 місяці 27 днів (коефіцієнт стажу - 0,15250). Заробітна плата використана за періоди з 01.11.1983 до 31.10.1988 згідно з довідкою №2 від 07.08.2018, виданою ПрАТ СУ "Трансгідромеханізація", та з 01.10.2010 до 11.11.2010 за даними системи персоніфікованого обліку (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,32709). Розмір пенсії на сьогодні становить 2520,00 грн та розраховується з таких складових: 1498,64 грн - основний розмір пенсії (середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, з урахуванням індексації, 7405,03 грн х 1,32709 х 0,15250); 594,36 грн - доплата до мінімальної пенсійної виплати (до 2093 грн); 427,00 грн - доплата особам, яким не виповнилось 70 років згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захист найбільш вразливих верств населення у 2023 році". З огляду на викладене, позивач вважає, що пенсійний орган допускає протиправну бездіяльність щодо неврахування трудового стажу позивача за періоди роботи районах Крайньої Півночі з 16.02.1995 до 26.04.2000, з 04.07.2000 до 19.06.2010, з 04.03.2011 до 14.01.2013, з 24.01.2013 до 03.11.2015, з 04.02.2016 до 31.10.2016, з 17.05.2017 до 10.05.2018 до його страхового стажу, оскільки положення Угоди передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. Частиною 2 статті 13 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 передбачено, що пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 вирішено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві, а в червні 2022 року вказану угоду денонсувала російська федерація. Водночас, право позивача на призначення пенсії за віком виникло до прийняття цієї постанови Кабінету Міністрів України та на момент звернення позивача до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії від 04.06.2018 ця Угода була чинною, а тому відповідач до теперішнього часу повинен її дотримуватися. Окрім того, гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення, визначаються Тимчасовою Угодою між Урядом України та урядом російської федерації від 15.01.1993.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що на підставі заяви від 04.06.2018 позивачу (27.04.1963 р.н.) призначено дострокову пенсію за віком відповідно до статті 1 Тимчасової Угоди між Урядом України та урядом російської федерації від 15.01.1993 "Про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення" починаючи з 28.04.2018. 02.06.2023 позивач засобами вебпорталу електронних послуг ПФУ подав звернення у формі заяви (клопотання) про надання інформації щодо його пенсійного забезпечення, а саме, складових пенсійної виплат та умови зарахування до його страхового стажу періодів роботи в районах Крайньої Півночі. Листом ГУПФУ в Полтавській області від 29.06.2023 повідомлено позивача про умови його пенсійного забезпечення. Окрім цього, зауважував, що питання врахування періодів роботи в районах Крайньої Півночі (колишнього СРСР, а потім російської федерації) після 01.01.1991 до стажу при призначенні пенсій на території України регулюється нормами міжнародних угод, підписаних Україною та російською федерацією. При цьому, законодавством України право на пенсію виникає після досягнення 60 років, а вказана Тимчасова угода надає громадянам сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права. Пенсія відповідно до Тимчасової Угоди від 15.01.1993, яка відповідає тривалості трудового стажу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі з 01.01.1991 призначається компетентними органами російської федерації та обчислюється за нормами законодавства російської федерації, при обчисленні пенсії за трудовий стаж до 01.01.1991 року вона призначається за нормами законодавства України. Таким чином, органи Пенсійного фонду України нараховують пенсію за трудовий стаж в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі до 01.01.1991. Натомість, стаж роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі після 01.01.1991 враховується органами ПФУ лише для визначення права на дострокову пенсію. За матеріалами пенсійної справи позивач 27.04.1963 р.н. звернувся до територіального органу ПФУ із заявою про призначення пенсії 04.06.2018, тобто по досягненню 55 років. Рішенням Кременчуцького об'єднаного управління ПФУ Полтавської області, правонаступником якого є ГУ ПФУ в Полтавській області, позивачу, починаючи з 28.04.2018, призначено дострокову пенсію за віком на умовах, передбачених Тимчасовою Угодою між Урядом України та Урядом Російської Федерації від 15.01.1993 "Про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення". Для визначення права на пенсію за даними трудової книжки враховано періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 16.02.1995 по 26.04.2000, з 04.07.2000 по 19.06.2010, з 04.03.2011 по 14.01.2013, з 24.01.2013 по 03.11.2015, з 04.02.2016 по 31.10.2016, з 17.05.2017 по 10.05.2018. До страхового стажу зараховано періоди роботи (навчання, служби) на території СРСР по 31.12.1991 та періоди страхового стажу, набутого в Україні. Тривалість страхового стажу становить 15 років 03 місяці 27 днів. Водночас, пільги щодо кратного обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 01.01.1991 не передбачені. Зазначав, що статтею 26 Закону №1058-ІV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років. Тобто з дати набуття права особи на пенсійне забезпечення згідно із законодавством України, пенсія призначена на умовах, передбачених Тимчасовою Угодою від 15.01.1993, за бажанням особи може бути перерахована з урахування страхового (трудового) стажу та заробітку, виробленого в районах Крайньої Півночі після 01.01.1991. Загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший шляхом подання відповідних заяв визначено Законом №1058-ІV (зокрема, ст.ст. 44, 45). Проте, матеріали пенсійної справи не містять відомостей щодо відповідної заяви позивача про перерахунок пенсії. Утім, міститься лише звернення на вебпортал ПФУ від 02.06.2023 про роз'яснення складових пенсійної виплати та чи враховано у пільговому обчисленні страховий стаж роботи у районах Крайньої Півночі після 01.01.1991 при розрахунку пенсії.
Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до територіального органу ПФУ із заявою про призначення пенсії 04.06.2018, тобто по досягненню 55 років.
Рішенням Кременчуцького об'єднаного управління ПФУ Полтавської області, правонаступником якого є ГУПФУ в Полтавській області, позивачу, починаючи з 28.04.2018, призначено дострокову пенсію за віком на умовах, передбачених Тимчасовою Угодою між Урядом України та Урядом Російської Федерації від 15.01.1993 "Про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення". Для визначення права на пенсію за даними трудової книжки враховано періоди роботи позивача в районах Крайньої Півночі з 16.02.1995 до 26.04.2000, з 04.07.2000 до 19.06.2010, з 04.03.2011 до 14.01.2013, з 24.01.2013 до 03.11.2015, з 04.02.2016 до 31.10.2016, з 17.05.2017 до 10.05.2018. До страхового стажу позивача зараховано періоди роботи (навчання, служби) на території СРСР до 31.12.1991 та періоди страхового стажу, набутого в Україні. Тривалість страхового стажу визначено - 15 років 3 місяці 27 днів (коефіцієнт стажу - 0,15250). Заробітна плата використана за періоди з 01.11.1983 до 31.10.1988 згідно з довідкою №2 від 07.08.2018, виданою ПрАТ СУ "Трансгідромеханізація", та з 01.10.2010 до 11.11.2010 за даними системи персоніфікованого обліку (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,32709). Розмір пенсії становить 2520,00 грн та розраховується з таких складових: 1498,64 грн - основний розмір пенсії (середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, з урахуванням індексації, 7405,03 грн х 1,32709 х 0,15250); 594,36 грн - доплата до мінімальної пенсійної виплати (до 2093 грн); 427,00 грн - доплата особам, яким не виповнилось 70 років згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захист найбільш вразливих верств населення у 2023 році".
02.06.2023 позивач звернувся зі зверненням на вебпортал ПФУ, в якому просив надати інформацію щодо того, які складові його пенсійної виплати та чи зараховано для розрахунку пенсії до страхового стажу роботи в районах Крайньої Півночі з 16.02.1995 до 26.04.2000, з 04.07.2000 до 19.06.2010, з 04.03.2011 до 14.01.2013, з 24.01.2013 до 03.11.2015, з 04.02.2016 до 31.10.2016, з 17.05.2017 до 10.05.2018 з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі за один рік і шість місяців.
Листом ГУПФУ в Полтавській області від 29.06.2023 №13127-11524/Д-02/8-1600/23 на вказане звернення проінформувало позивача про те, на пенсійне забезпечення громадян реалізується за Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон). Діючий на сьогодні механізм нарахування пенсій за вищевказаним Законом передбачає, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально в залежності від набутого ним страхового стажу та отримуваного заробітку, з якого сплачувалися страхові внески. Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону встановлено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняю районів Крайньої Півночі". Як показала перевірка, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та з 28.04.2018 одержує пенсію за віком відповідно до Закону. Пенсія призначена достроково відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та Тимчасової угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення. Для визначення права на пенсію за даними трудової книжки враховано періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 16.02.1995 по 26.04.2000, з 04.07.2000 по 19.06.2010, з 04.03.2011 по 14.01.2013, з 24.01.2013 по 03.11.2015, з 04.02.2016 по 31.10.2016, з 17.05.2017 по 10.05.2018. До страхового стажу зараховано періоди роботи (навчання, служби) на території СРСР по 31.12.1991 та періоди страхового стажу, набутого в Україні. Тривалість страхового стажу становить 15 років 3 місяці 27 днів (коефіцієнт стажу - 0,15250). Також підкреслено, що пільги щодо кратного обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 01.01.1991 не передбачені. Заробітна плата використана за періоди з 01.11.1983 по 31.10.1988 згідно довідки №2 від 07.08.2018, виданої ПрАТ СУ "Трансгідромеханізація", та з 01.10.2010 по 11.11.2010 за даними системи персоніфікованого обліку (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,32709). Розмір пенсії на сьогодні становить 2520,00 грн та розраховується з таких складових: - 1498,64 грн - основний розмір пенсії (середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, з урахуванням індексації, 7405,03 грн х 1,32709 х 0,15250); - 594,36 грн - доплата до мінімальної пенсійної виплати (до 2093 грн); - 427,00 грн - доплата особам, яким не виповнилось 70 років згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році". Порядок нарахування та виплати пенсії відповідає вимогам чинного законодавства.
Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо неврахування трудового стажу позивача за періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 16.02.1995 до 26.04.2000, з 04.07.2000 до 19.06.2010, з 04.03.2011 до 14.01.2013, з 24.01.2013 до 03.11.2015, з 04.02.2016 до 31.10.2016, з 17.05.2017 до 10.05.2018 до його страхового стажу, позивач звернувся до суду цим позовом.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІУ (далі - Закон №1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.
Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону № 1058-ІV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування.
Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-ІV визначено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Положеннями частини 1 статті 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 цього Закону особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 1 статті 26 Закону №1058-ІV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
Абзацом 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-ІV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Абзацом 1 частини 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Відповідно до абзацу 3 частини 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформленні документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 і від 26.09.1967 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10.11.1967.
З аналізу наведених норм вбачається, що обчислення пільгового страхового стажу під час трудової діяльності в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, здійснюється на підставі трудової книжки, в якій повинно бути зазначено період роботи та користування пільгами або письмового трудового договору чи довідки, що містять такі відомості.
За змістом трудової книжки НОМЕР_1 від 30.06.1983 позивач має трудовий/страховий стаж роботи у районах Крайньої Півночі.
Предметом спору у цій справі є правова оцінка правомірності дій/бездіяльності ГУПФУ в Полтавській області щодо неврахування трудового стажу позивача за періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 16.02.1995 по 26.04.2000, з 04.07.2000 по 19.06.2010, з 04.03.2011 по 14.01.2013, з 24.01.2013 по 03.11.2015, з 04.02.2016 по 31.10.2016, з 17.05.2017 по 10.05.2018 до страхового стажу позивача.
Тобто, спір у цій справі виник щодо визначення стажу, відпрацьованого в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, після 01.01.1991.
Питання врахування періодів роботи в районах Крайньої Півночі (колишнього СРСР, а потім російської федерації) після 01.01.1991 до стажу при призначенні пенсій на території України регулюється нормами міжнародних угод, підписаних Україною та російською федерацією.
Згідно зі статтею 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України "Про міжнародні договори" від 29.06.2004 №1906-IV якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Частинами 1, 2 статті 4 Закону №1058-ІV встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Отже, призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода від 13.03.1992) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 5 Угоди від 13.03.1992 визначено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Відповідно до частин 2, 3 статті 6 Угоди від 13.03.1992 для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Положеннями статті 1 Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 (далі - Тимчасова Угода від 15.01.1993) встановлено, що громадяни Сторін, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років у районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки - по досягненні 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки - по досягненні 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років.
Громадянам Сторін, що домовляються, які працювали як у районах Крайньої Півночі, так і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, один рік роботи в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, зараховується за дев'ять місяців роботи у районах Крайньої Півночі.
У випадках, коли законодавством однієї з Сторін, що домовляються, передбачені більш пільгові умови і норми пенсійного забезпечення громадян, які працювали у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, при призначенні пенсії по старості (за віком) на території даної держави застосовується чинне законодавство цієї Сторони.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Тимчасової Угоди від 15.01.1993 при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи російської федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюється за нормами законодавства російської федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюється спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Тимчасової Угоди від 15.01.1993 відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно з законодавством України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року).
Згідно зі статтею 4 Тимчасової Угоди від 15.01.1993 при обчисленні пенсії або її частини, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, до 1 січня 1991 року, на підставі статті 1 цієї Тимчасової Угоди на території України визначення загального трудового стажу роботи, середньомісячного заробітку і розміру пенсії здійснюється згідно з її законодавством.
Отже, за законодавством України право на пенсію виникає після досягнення 60 років, а вказана Тимчасова Угода надає громадянам Сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.
При цьому, пенсія відповідно до Тимчасової Угоди від 15.01.1993, яка відповідає тривалості трудового стажу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, з 01.01.1991 призначається компетентними органами російської федерації та обчислюється за нормами законодавства російської федерації, при обчисленні пенсії за трудовий стаж до 01.01.1991 вона призначається за нормами законодавства України.
Відшкодування виплати проводиться у відповідності до Угоди про порядок переведення і виплати пенсій відповідно до Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, у галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року та Порядку переведення і виплати пенсій відповідно до Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, у галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 07.08.1996 №10-3 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.10.1996 за №590/1615.
Таким чином, органи Пенсійного фонду України нараховують пенсію за трудовий стаж в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі до 01.01.1991. Натомість стаж роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі після 01.01.1991 враховується органами ПФУ лише для визначення права на дострокову пенсію.
Крім того, під час визначення права на зниження пенсійного віку робота в цих місцевостях обчислюється календарно.
За матеріалами пенсійної справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до територіального органу ПФУ із заявою про призначення пенсії 04.06.2018, тобто по досягненню 55 років.
Рішенням Кременчуцького об'єднаного управління ПФУ Полтавської області, правонаступником якого є ГУПФУ в Полтавській області, позивачу, починаючи з 28.04.2018, призначено дострокову пенсію за віком на умовах, передбачених Тимчасовою Угодою між Урядом України та Урядом російської федерації від 15.01.1993 "Про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення".
Для визначення права на пенсію за даними трудової книжки враховано періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 16.02.1995 по 26.04.2000, з 04.07.2000 по 19.06.2010, з 04.03.2011 по 14.01.2013, з 24.01.2013 по 03.11.2015, з 04.02.2016 по 31.10.2016, з 17.05.2017 по 10.05.2018.
До страхового стажу зараховано періоди роботи (навчання, служби) на території СРСР по 31.12.1991 та періоди страхового стажу, набутого в Україні. Тривалість страхового стажу становить 15 років 03 місяці 27 днів.
Слід зауважити, що пільги щодо кратного обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 01.01.1991 не передбачені.
Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №160/20914/21, від 30.01.2018 у справі № 676/7065/14-а та від 30.05.2019 у справі №348/2974/14-а.
Враховуючи, що позивач не досяг віку 60 років на час звернення із заявою від 04.06.2018 про призначення пенсії, то право позивача на пенсійне забезпечення виникло не у відповідності до національного законодавства, а у відповідності до вищевказаної Тимчасової Угоди від 15.01.1993.
Поряд з цим, протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма пасивної поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень має місце в тому випадку, коли в межах повноважень суб'єкта владних повноважень існує обов'язок вчинити конкретні дії, але він не виконаний. На цьому наголосив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у справі №320/5970/17.
В силу зазначеного слідує, що на підставі закону в ГУПФУ в Полтавській області при призначенні позивачу дострокової пенсії не виникав обов'язок щодо врахування до загального трудового/страхового стажу позивача періодів його роботи в районах Крайньої Півночі з 01.01.1991 (з 16.02.1995 по 26.04.2000, з 04.07.2000 по 19.06.2010, з 04.03.2011 по 14.01.2013, з 24.01.2013 по 03.11.2015, з 04.02.2016 по 31.10.2016, з 17.05.2017 до 10.05.2018).
Водночас, вказані періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 01.01.1991 враховані для визначення права позивача на дострокову пенсію.
Щодо ж стосується перерахунку пенсії за віком з урахуванням стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, набутого після 01.01.1991, то суд вважає за доцільне зауважити, що відповідно до пункту 1 статті 3 Тимчасової Угоди від 15.01.1993 при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 на території України компетентні органи російської федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії в тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 01.01.1991.
При цьому, таке відшкодування витрат у відповідності здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно з законодавством України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992).
В той же час, як зазначено у статті 26 Закону №1058-ІУ особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Тобто, з дати набуття права особи на пенсійне забезпечення згідно із законодавством України, пенсія призначена на умовах, передбачених Тимчасовою Угодою від 15.01.1993 за бажанням особи може бути перерахована з урахування страхового (трудового) стажу та заробітку, виробленого в районах Крайньої Півночі після 01.01.1991.
Загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший шляхом подання відповідних заяв визначено Законом №1058-ІV, зокрема, статтями 44, 45 Закону №1058-ІV.
Так, згідно із частинами 1, 2 статті 44 Закону №1058-ІV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.
В силу частини 4 статті 45 Закону №1058-ІV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Частиною 5 статті 45 Закону №1058-ІV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Детальний алгоритм дій ГУПФУ, як територіального органу Пенсійного фонду, щодо призначення (перерахунку) пенсій врегульовано правовими нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (надалі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал або засоби Порталу Дія) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви (пункт 1.8. Порядку №22-1).
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (пункт 4.2 Порядку №22-1).
Принцип екстериторіальності означає, що незалежно від місця реєстрації заявника, рішення може бути прийняте будь-яким територіальним управління Пенсійного фонду України в межах всієї України, обраним програмним забезпеченням за принципом випадковості.
Відповідно до абзаців 3, 4 пункту 4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Судовим розглядом встановлено, що матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 станом на дату звернення до суду з цим позовом не містять відомостей щодо подання ним до пенсійного органу відповідної заяви про перерахунок пенсії за віком у зв'язку з набуттям ним 60 років.
Натомість, міститься лише звернення позивача на вебпортал ПФУ від 02.06.2023 про роз'яснення складових його пенсійної виплати та чи враховано у пільговому обчисленні страховий стаж роботи у районах Крайньої Півночі після 01.01.1991 при розрахунку пенсії. При цьому, вказане звернення не містить ніякого прохання зі сторони позивача про перерахунок його пенсії, а відтак, таке звернення жодним чином не можна вважати заявою позивача про перерахунок його пенсії у розумінні вимог Закону.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).
Разом з тим, обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності жодним чином не нівелює обов'язку позивача довести суду ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
За викладених обставин та з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів звернення позивача до пенсійного органу із відповідною заявою про перерахунок його пенсії за віком у зв'язку із досягненням 60 років у відповідності до вимог законодавства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Гіглава