про залишення позовної заяви без руху
17 січня 2024 р. № 400/189/24
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Брагар В. С., ознайомившись
з позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доУправління державної міграційної служби України Заводський відділ у місті Миколаєві Управління державної міграційної служби у Миколаївській області, вул. Шосейна, 2,м. Миколаїв,54029,
прозобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Заводського відділу у місті Миколаєві Управління державної міграційної служби у Миколаївській області, в якому просить:
1. Змусити Заводський відділ м. Миколаєва Державної міграційної служби України розробити та видати на ім'я ОСОБА_2 паспорт-книжечку зразка 1994 року в зв'язку з пошкодженням та не придатності для використання;
2. Задовольнити вимоry - про знищення персональних даних позивача, Заводським вiддiлом м. Миколаєві Управління державної міграційної служби у Миколаївській області, якi на момент отримання ним даної заяви, знаходяться в Сдиному державному демографiчному peєстрі, у тому числi Унiкальний номер запису в peєстрі за яким закрiпленi персональнi дані позивача - на виконання вимог i положень Закону України "Про захист персональних даних", у встановленому законодавством порядку;
3. Змусити Заводський відділ м. Миколаєва Державної міграційної служби України на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 669 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 p. № 628) знищити, та видалити будь-яку біометричну інформацію про мене, відповідно до (пункту 9) надати акт про знищення та видалення біометрії про мене з усіх існуючих реєстрів (згідно наказу МВС України від 25.03.2015 року № 323, зареєстровано Мінюстом від 10.04.2015 року за № 403/26848).
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Зміст позову - це звернена до суду вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту, яка повинна узгоджуватися із нормами ст. 5 КАС України.
Способи захисту прав та інтересів позивача у публічно-правовому спорі визначені у частині першій статті 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Зміст позовних вимог та обраний позивачем спосіб захисту прав та інтересів, які він вважає порушеними, мають бути сформульованими максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під час звернення до суду позивачем необхідно пред'явити в позові основну позовну вимогу (визнання рішення, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень протиправними) та похідну позовну вимогу (зобов'язання скасування рішення, утриматися від вчинення певних дій чи вчинити певні дії).
Позивачем не викладено позовних вимог до відповідача у відповідності до норм ст. 5 КАС України.
Отже, ОСОБА_1 необхідно вказати вимоги прохальної частини позовних вимог, обравши один із визначених цією нормою способів захисту свого порушеного права.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Спеціальним законом, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір".
Згідно до ч. 2 ст. 4 Закон України "Про судовий збір" за подання фізичною особою адміністративного позову не майнового характеру передбачено сплату судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позову в розмірі 1211,20 грн.
До позовної заяви позивач долучив квитанцію від 08.01.2024 №0.0.3399327500.1 про сплату судового збору у сумі 1073, 60 грн.
Таким чином, позивачу належить доплатити судовий збір у сумі 137,60 грн.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до Миколаївського окружного адміністративного суду:
- доказ доплати судового збору в сумі 137,60 грн;
- уточнену позовну заяву з приведення позовних вимог у відповідність до способів захисту, визначених КАС України, зокрема, до статті 5 цього Кодексу та обґрунтувати, яким чином та які саме права та інтереси позивача порушено відповідачем та зазначити спосіб захисту порушеного права позивача;
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Брагар