17 січня 2024 р. № 400/11232/23
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання адміністративну справу,
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2022 рік; зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату йому грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2018-2022 рік, виходячи з місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 07.11.2022 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на день прийняття наказу про виключення зі списків особового складу відповідач не провів з ним розрахунків щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2018-2022 роки.
На адресу відповідача двічі направлялось повідомлення про розгляд справи, однак були повернуті поштовим відділенням без вручення. Також, ухвала про відкриття провадження була направлена на електронну адресу відповідача. Отже, з урахуванням приписів ст. 126 КАС України, відповідач був повідомлений належним чином.
Відповідач своїм правом не скористався, відзиву на позов не надав, своєї позиції стосовно позовних вимог не висловив.
Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження 17.01.2024 без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , що видане 11.09.2018 року.
ОСОБА_1 проходив військову службу з 15.05.2017 по 07.11.2022 у військових частинах А 3137 та НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_3 (по стройовій частині №135 від 15.05.2017, ОСОБА_1 з 15.05.2017 був зарахований до списків військової частини НОМЕР_4 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 19.12.2018 №196-РС ОСОБА_1 призначено на посаду водія 2 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , який прибув із військової частини НОМЕР_4 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 30.10.2022 №290-РС ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку з виключенням з військового обліку за підпунктом "а" ( у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на військовій службі) пункту 3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
З 07.11.2022 згідно наказу №625 від 07.11.2022 позивача було виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення.
На момент звільнення позивачу компенсація за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, не нараховувалась та не виплачувалась. У наказі про виключення позивача із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення не зазначено про сплату компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
Відповідно до ст. Закону України “Про відпустки” установлено такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Статтею 16 Закону України “Про відпустки” встановлено, що учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особам, реабілітованим відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”, із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Згідно п. 12 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасникам бойових дій надаються такі пільги, зокрема, використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Разом з тим, ч. 8, 10, 17-19 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Закон №2011) передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України “Про відпустки”. Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
Абзацом 3 пункту 14 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.
Як вбачається з п.17 статті 10-1 Закону №2011 в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин.
Відповідно до пункту 19 статті 10-1 Закону №2011 надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток (...), припиняється.
Визначення поняття особливого періоду наведене у Законах України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та "Про оборону України" (далі - Закони №3543-XII та №1932-XII відповідно).
Згідно зі ст.1 Закону №1932-XII особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи моменту введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що в особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток.
Однак, Законом №2011-XII не передбачене припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової відпустки, право на яку військовослужбовець - учасник бойових дій набув за період проходження ним військової служби. Водночас, у разі невикористання додаткової відпуски протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, особа не втрачає саме право на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізоване у один із таких способів:
1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін;
2) грошова компенсація відпустки.
Отже, припинення надання військовослужбовцям додаткових відпусток є тимчасовим обмеженням способу реалізації права на використання додаткової відпустки безпосередньо.
Між тим, обмеження щодо одного з двох способів реалізації такого права не впливає на суть цього права, яке гарантується пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пунктом 8 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статтею 16-2 Закону України «Про відпустки».
Відтак, норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуте під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації.
Отже, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, а також за невикористані дні додаткової відпустки.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою у рішенні Верховного Суду від 16.05.2019 у зразковій справі №620/4218/18, яке залишене в силі постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019. Також аналогічні висновки були зроблені у справі № 620/4218/18 Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.08.2019.
Виплата компенсації повинна була бути здійснена під час остаточного розрахунку зі служби незалежно від того, чи звертався військовослужбовець з відповідною окремою заявою ( рапортом) про виплату чи ні.
У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності бездіяльності, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позов задовольнити.
Позивач звільнений від сплати судового збору.
Доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплатити ОСОБА_1 грошової компенсації за не використані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2022 рік.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2018-2022 рік, виходячи з місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 07.11.2022 року.
4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 17.01.2024