17 січня 2024 р. № 400/13372/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява від ОСОБА_1 (далі позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), у якій позивач просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» військовослужбовцю ОСОБА_1 .
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 - видати наказ яким перерахувати та виплатити позивачу з 24.01.2023 року по 18.08.2023 року додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць військовослужбовцю ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що захищаючи суверенність незалежної України 24.01.2023 року і 05.03.2023 року отримав травму у вигляді вибухових травм стійкого цефалгічного, астено-вегетативного синдромів з незначним порушенням функції, акуботравма у вигляді двобічної змішаної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови 5м на праве вухо, 4.5м на ліве вухо, післятравматичний артрит лівого плечового суглобу без порушення функції. Відповідач не видаючи наказ на виплату додаткової винагороди передбаченої законодавством, порушує право позивача на її отримання, тому позивач звертається до суду.
30.11.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач зазначає, що позивачем взагалі не обґрунтовано підстави для нарахування додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги адміністративного позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Позивач проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 .
24.01.2023 року і 05.03.2023 року отримав травму у вигляді вибухових травм стійкого цефалгічного, астено-вегетативного синдромів з незначним порушенням функції, акуботравма у вигляді двобічної змішаної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови 5м на праве вухо, 4.5м на ліве вухо, післятравматичний артрит лівого плечового суглобу без порушення функції.
28.03.2023 року відповідачем видано довідку про обставини травми №1044.
Відповідачем підготовлена довідка №2180 від 15.08.2023 року в якій зазначено, що травма ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
Відповідно до виписки з медичної карти позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 22.05.2023 по 12.06.2023 рр.
Позивач зазначає, що Відповідач не видаючи наказ на виплату додаткової винагороди передбаченої законодавством, порушує його право на її отримання, тому позивач звертається до суду.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання, а саме межі реалізації військовослужбовцями своїх службових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, а також відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
За частиною другою статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023. Указом Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, тобто, останній діє на момент розгляду цієї справи.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), пунктом 1 (на момент виникнення спірних відносин, у редакції від 21.01.2023) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Аналіз наведених норм Постанови №168 свідчить про наявність лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 грн винагороди за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: 1) пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; 2) факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до пункту 7 окремого доручення Міністра Оборони України від 23.06.2022 № 912/в/29, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень належить включати військовослужбовців, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Водночас підставою для видання такого наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини (аналогічна норма міститься у частині одинадцятій Розділу XXXIV наказу Міністерства оброни України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 07.06.2018 № 260).
Судом встановлено, що позивач отримав травму під час безпосередньої участі у бойових діях, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 06.02.2023 № 372 виданою командиром ВЧ НОМЕР_1 на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 03.02.2023 року №114, довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 28.03.2023 № 1044 виданою командиром ВЧ НОМЕР_1 на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 25.03.2023 року №219.
Довідкою ВЛК №2180 від 15.08.2023 року встановлено, що травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини та визнано обмежено придатним до військової служби.
Матеріалами справи встановлено:
24.01.2023 року позивач отримав поранення - довідка №372 від 06.02.2023 року.
З 25.01.2023 - 27.01.2023 рр. знаходився на стаціонарному лікуванні відповідно до виписки КНП «МКЛ №4» Дніпровської міської ради.
З 27.01.2023 - 14.02.2023 рр. знаходився на стаціонарному лікуванні відповідно до виписки КНП «Криворізька міська лікарня №16» Криворізької міської ради.
13.03.2023 року позивач рапортом клопотав про надання відпустки з 15.03.2023 року.
14.03.2023 року позивачем подано рапорт про прибуття з відрядження.
27.03.2023 року позивачем подано рапорт про прибуття з відпустки.
В ході проведення службового розслідування встановлено факт перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння 09.05.2023 під час виконання службових обов'язків, Наказом від 18.05.2023 року №343 накладено на позивача дисциплінарне стягнення у виді «Догани», та позбавлено премії за травень 2023 року у повному обсязі та приказано не включати позивача до наказів щодо виплати додаткової винагороди, яка передбачена Постановою КМУ №168 у розмірі 100 000 грн. або 30 000 грн, за травень 2023 року.
З 22.05.2023 - 12.06.2023 рр. перебував на стаціонарному лікуванні відповідно до виписки КНП «Криворізька міська лікарня №16» Криворізької міської ради.
12.06.2023 року позивачем подано рапорт про прибуття зі стаціонарного лікування.
12.06.20232 року позивачем подано рапорт про надання дозволу на відрядження до суду з 13.06.2023 року.
16.06.2023 року позивачем подано рапорт про прибуття з відрядження.
27.07.2023 року позивачем подано рапорт про направлення його на ВЛК.
16.08.2023 року позивачем подано рапорт про прибуття з ВЛК.
22.08.2023 року позивачем подано рапорт про надання відпустки з 28.08.2023 року.
09.09.2023 року позивачем подано рапорт про прибуття з відпустки.
З 09.11.2023 року позивача виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Також матеріалами справи, а саме довідкою про грошове забезпечення та інші доходи від 25.11.2023 року №5936 встановлено, що додаткова винагорода, яка передбачена Постановою КМУ №168 позивачу нараховувалась та виплачувалась в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях..
Суд не вбачає законних підстав для проведення перерахунку та виплати з 24.01.2023 року по 15.08.2023 року додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100000 гривень пропорційною в розрахунку на місяць, оскільки матеріалами справи підтверджено нарахування та виплати передбаченої грошової винагороди позивачу на місяць пропорційно часу участі у бойових діях.
Проте суд вбачає законні підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, з 01.06.2023 року - 12.06.2023 рік включно за період стаціонарного лікування після отриманого поранення.
Суд критично ставиться до позиції відповідача про необхідність звернення позивача з відповідною заявою для нарахування та виплати винагороди, оскільки законодавством чітко передбачено, що підставою виплати додаткової винагороди є накази командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. А підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Ані законодавчими ані підзаконними нормативними актами не передбачено обов'язку військовослужбовця звертатись із рапортом для нарахування відповідної винагороди.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з 01.06.2023 року - 12.06.2023 рік.
Таким чином, відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн за періоди з 01.06.2023 року - 12.06.2023 рік. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого після поранення отриманого 24.01.2023 та 05.03.2023 рр. пов'язаним із захистом Батьківщини.
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, приймаючи до уваги повноваження суду при вирішенні справи, передбачені статтею 245 КАС України, суд вважає що належним способом захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах буде зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 грн за періоди з 01.06.2023 року - 12.06.2023 рік пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого після поранення пов'язаним із захистом Батьківщини.
Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що заявлені позовні вимоги частково знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Оскільки відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Однією з вимог заявлених позивачем в адміністративному позові, є вимога : «Стягнути з відповідачів судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу.
Відшкодування витрат на правничу допомогу регулюються ст.134 КАС України.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 134 КАС України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст. 134 КАС України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.3 ст. 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст. 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст. 134 КАС України).
На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано договір про надання правової допомоги №115 від 10.09.2023 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 28.10.2023 р., квитанцію про оплату послуг адвоката.
Винагорода за вказані послуги було визначена в розмірі 10000,00 грн.
З огляду на викладене, враховуючи складність справи та надані адвокатом послуги, час, витраченим адвокатом на надання таких послуг, обсяги наданих адвокатом послуг, ціну позову та значення справи для сторони, суд зазначає наступне.
В Ухвалі суду про відкриття провадження зазначено, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, тому дана категорія справ відноситься до справ незначної складності.
Щодо витраченого часу адвокатом, суд зазначає, що стороною позивача не надано до суду детального опису робіт та витраченого часу адвокатом, що є імперативною нормою.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 134, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 26614165) задовольнити частково.
2. Визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) протиправною щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р. в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у зв'язку із поранення (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, за період з 01.06.2023 року - 12.06.2023 рік.
3. Зобов'язати Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р. в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у зв'язку із поранення (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, за період з 01.06.2023 року - 12.06.2023 рік з урахуванням правової оцінки наданої у рішенні суду.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. С. Брагар