17 січня 2024 рокуСправа №160/20796/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 з вимогами:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 17.05.2021 відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4057,33 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 17.05.2021, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем, допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4057,33 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 17.05.2021 відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 відкрито провадження у справі № 160/20796/22 та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
08.03.2023 відповідач подав відзив, де зазначив, що заявлені позивачем позовні вимоги вже розглядалась судом по суті та є рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі №160/17641/21, яке набрало законної сили у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав. Зважаючи на те, що суд вже вирішив вказані позовні вимоги, провадження у справі просить закрити. Військовою частиною НОМЕР_1 індексація грошового забезпечення позивача нараховувалась та виплачувалась у відповідності до вимог та приписів Постанови № 704 і Порядку 1078.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2023, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023, провадження у справі закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд постановою 09 листопада 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив, скасував ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року, а справу № 160/20796/22 направив до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
29 листопада 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Верховного Суду надійшла адміністративна справа № 160/20796/22.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2023 року адміністративну справу № 160/20796/22 розподілено судді Кореневу А.О.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 04 грудня 2023 року прийняв до провадження справу № 160/20796/22 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, судом встановлено таке.
Позивачка зверталася до суду з адміністративним позовом (справа №160/17641/21) до військової частини НОМЕР_1 з вимогами:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 24.12.2015 по 28.02.2018, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 24.12.2015 по 28.02.2018, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 84219,44 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 17.05.2021 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4057,33 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4057,33 грн за період з 01.03.2018 по 17.05.2021 в сумі 156403,53 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошовий доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2002 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року: позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 24.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 24.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум. У іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.07.2022 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі №160/17641/21 залишено без змін.
Таким чином, як убачається зі змісту наведених судових рішень, у межах справи №160/17641/21 вирішено питання, зокрема про право позивачки на нарахування і виплату за період з 01.03.2018 по 17.05.2021 «поточної» індексації грошового забезпечення, яка виникла внаслідок перевищення порогу індексу споживчих цін в розмірі 103%.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 року у справі №160/17641/21 відповідачем 09.12.2022 року виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 24.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січень 2008 року на загальну суму 82956,15 грн. з одночасним відрахуванням військового збору 1,5%.
Проте за період з 01.03.2018 по 17.05.2021 відповідачем виплачено тільки поточну індексацію грошового забезпечення, яка склалась внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103% на загальну суму 6303,03 грн.
У постанові Верховного суду від 09 листопада 2023 року у цій справі, суд прийшов до висновку, що дослідженню у цій справі підлягає питання наявності у позивачки права на отримання індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 по 17.05.2021, виходячи з фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, яка передбачена зазначеними положеннями Порядку № 1078.
Указане не було предметом правової оцінки судами у справі №160/17641/21, оскільки перевірка правильності нарахованих відповідачем позивачці сум індексації грошового забезпечення, з урахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, не здійснювалася.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 17.05.2021 року у фіксованій велечині 4057,33 гр в місяць на загальну суму 156406,53 грн., відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Вирішуючи вказаний спір суд враховує висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 23 березня 2023 року по справі № 400/3826/21 (з урахуванням внесених ухвалою від 30.03.2023 виправлень) щодо підстав виплати та розміру так званої «фіксованої» індексації грошового забезпечення та наявності/відсутності у військової частини дискреційних повноважень у цьому питанні.
У цій справі Верховний Суд дійшов наступних висновків.
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 передбачають обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, Суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Провівши системне і цільове тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078, Верховний Суд дійшов висновку, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.
Таким чином, суд зазначає, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Досліджуючи обставини наявності у позивача права на отримання індексації -різниці з 01.03.2018 по 17.05.2021, суд дійшов висновку, що правильне вирішення спірних правовідносин вимагає встановлення співвідношення розміру підвищення грошового доходу позивача в березні 2018 року (всіх складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру) та суми індексації, що мала скластися в цьому місяці.
При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Верховний Суд у вищезгаданій постанові дійшов висновку, що задля правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно встановити наступне: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року».
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Отже, для розрахунку необхідно встановити наступні складові:
- розмір підвищення грошового забезпечення;
- прожитковий мінімум у березні 2018 року;
-сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Для встановлення обставин підвищення розміру грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (всіх складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру), судом досліджено картку особового рахунку позивача за 2018 рік.
Так, грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року складає 8119,44 грн, в березні 2018 року складає 8525,26 грн.
Розмір збільшення грошового доходу позивача в березні 2018 року становить 405,82 грн (8525,26грн - 8119,44 грн.).
Прожитковий мінімум у березні 2018 року складав 1762 грн, величина приросту індексу споживчих цін - 253,30% .
Сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме: 1762 грн * 253,30% /100 = 4463,15 грн.
Відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078, сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн - 405,82 грн = 4057,33 грн.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абз. 3, 4, пункту 5 Порядку № 1078 підлягала виплаті позивачу у розмірі 4057,33 грн. до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини, у даному випадку позивач звільнився 17.05.2021 (а.с. 18 зворот).
Матеріалами справи, а саме картками особового рахунку грошового забезпечення за 2018-2021 роки, підтверджується, що позивачу з грудня 2018 року по травень 2021 року індексація грошового забезпечення виплачувалася внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації.
Разом з цим, виплата вказаної індексації не виключає необхідність щомісячної виплати позивачу індексації-різниці у розмірі 4057,33 грн за період з 01.03.2018 по 17.05.2021 на виконання вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
До аналогічних висновків щодо розміру суми можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року дійшов Верховний Суд у постанові від 22.06.2023 року по справі № 520/6243/22.
З урахуванням викладеного, позивач має право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4057,33 на місяць за період з 01.03.2018 по 17.05.2021 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, а бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 року по 17.05.2021 року включно згідно з абзацами 4-6 пункту 5 Порядку № 1078, є протиправною.
Провівши відповідний розрахунок, суд дійшов висновку, що розмір невиплаченої позивачу індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 17.05.2021 становить: 156403,52 (4057,33 грн. * 38 місяці (з березня 2018 по квітень 2021) + 2224,98 грн (17 днів роботи в травні 2021 року (4057,33/ 31 *17).
Статтею 9 КАС України передбачено право суду в разі необхідності ефективного захисту прав позивача, вийти за межі позовних вимог.
Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 3 постанови Пленуму N 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього слідує, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
Обираючи належний спосіб захисту суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі № 560/13302/21 в частині того, що такий спонукаючий спосіб захисту як зобов'язання відповідача нарахувати й виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення у конкретних, розрахованих ним, сумах, є належним та ефективним.
Враховуючи характер спірних правовідносин, саме такий спонукаючий спосіб захисту є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову, та узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, в якій також зверталося на необхідність обрання такого способу захисту як зобов'язання нарахувати та виплатити суму індексацію у визначеній судом сумі.
Отже, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, шляхом зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4057,33 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 17.05.2021 включно, в сумі 156403,52 грн. відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів".
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову, судові витрати ним понесено не було, отже, відшкодуванню вони не підлягають.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 17.05.2021 відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4057,33 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 17.05.2021 включно, в сумі 156403,52 грн. відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів".
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев