15 січня 2024 рокуСправа №160/18537/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 22.02.2023 №056230001585 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та нарахувати і виплатити пенсію у зв'язку з втратою годувальника з дати звернення із заявою за призначенням такої пенсії, а саме: з 17.01.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач на момент смерті чоловіка перебувала на його утриманні у зв'язку з чим звернулась заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про переведення з пенсії за віком на пенсію за втратою годувальника. Проте, відповідач відмовив у переведенні, оскільки довідка про підтвердження факту перебування на утримання померлого видана органом, який не належить до органів місцевого самоврядування. Позивач вважає, що нею було надано всі необхідні докази на підтвердження даного факту та така позиція Пенсійного фонду порушує її право на належне пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим звернулась з цим позовом до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Від ГУ ПФУ в м.Києві до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки довідка від 03.07.2018 №085, яка видана об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Гармонія-Вугледар» не є документом, що підтверджує факт перебування на утриманні померлого годувальника, оскільки видана органом, що не належить до органів місцевого самоврядування.
Від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому також зазначено, що довідка, яка видана об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Гармонія-Вугледар» не є документом, що підтверджує факт перебування на утриманні померлого годувальника, оскільки видана органом, що не належить до органів місцевого самоврядування.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.04.2022 №1250-5000833690, ОСОБА_1 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . Фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Місце реєстрації позивача за вказаною вище адресою підтверджується також відміткою про місце реєстрації (стор.11) в паспорті, виданим Вугледарським МВ УМВС України в Донецькій області 05.03.2002.
Також, в паспорті позивача міститься відмітка (стор.10) про реєстрацію шлюбу 04.02.1978 віддлом РАГС м.Мар'їнка з гр. ОСОБА_2 .
Також, з матеріалів справи вбачається та підтверджується копією паспорта ОСОБА_2 , виданим 21.02.2001 Вугледарським МВ УМВС України в Донецькій області, що ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (стор.11), а на сторінці 10 міститься відмітка про реєстрацію шлюбу 04.02.1978 віддлом РАГС м.Мар'їнка з гр. ОСОБА_3 .
Відповідно до свідоцтва про смерть від 15.11.2016 серія НОМЕР_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з довідкою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гармонія-Вугледар» від 03.07.2018 №085, ОСОБА_1 на момент смерті чоловіка ОСОБА_2 проживали спільно за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, спільний бюджет та перебувала на утриманні чоловіка.
В подальшому, 17.01.2023 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.
Відповідно до принципу екстериторіальності дана заява передана на розгляд до ГУ ПФУ в м.Києві.
За результатами розгляду заяви, відповідачем прийнято Рішення від 22.02.2023 №056230001585 про відмову у переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, яке обгрунтовано тим, що довідка від 03.07.2018 №085, яка видана об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Гармонія-Вугледар» не є документом, що підтверджує факт перебування на утриманні померлого годувальника, оскільки видана органом, що не належить до органів місцевого самоврядування.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулась за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно із преамбулою Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 8 вказаного Закону передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058 призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Тобто, законом встановлено право вибору позивача одного з виду пенсій.
Згідно з частиною 1 статті 36 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині 2 статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатні члени сім'ї особи, зниклої безвісти, у порядку, передбаченому Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», які були на її утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу годувальника, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника у порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти.
Частиною 2 статті 36 Закону №1058 зазначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини 3 статті 36 Закону №1058 члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 2.3 вказаного Порядку до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2,3 пункту 2.1 цього розділу.
Також надаються такі документи:
1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків, або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником;
4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти»;
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини 2 статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) документи про місце проживання (реєстрації);
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника);
11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини 2 статті 36 Закону).
Зазначений перелік документів є вичерпним та визначальною умовою для встановлення права на пенсію по втраті годувальника є факт перебування на утриманні померлого годувальника.
Відповідно до пункту 2.11 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд доходить висновку, що члени сім'ї померлого годувальника, які самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Визначальною обставиною для переходу на пенсію у зв'язку з втратою годувальника є доведення факту перебування на його утриманні.
Суд зазначає, що факт перебування на утриманні померлого чоловіка, відповідно до пункту 2.11 Порядку №22-1, підтверджується копіями паспорту позивача та померлого, в яких міститься відмітка про реєстрація місця проживання за однією адресою.
Суд звертає увагу відповідача, що твердження про те, що надана позивачем довідка повинна бути видана виключно органом місцевого самоврядування, є довільним тлумаченням органом пенсійного фонду норм законодавства, оскільки вказаним Порядком не передбачено такої виключної умови.
Отже, враховуючи надані позивачем докази на підтвердження факту проживання однією сім'єю, отримання нею пенсії за віком та враховуючи надані докази до матеріалів справи у їх сукупності, суд доходить висновку про протиправність оскаржуваного рішення.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання саме ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити пенсію, суд зазначає наступне.
Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005№ 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про зобов'язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві призначити пенсію по втраті годувальника.
Отже, за наслідками розгляду справи, судом встановлено, що позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області в частині зобов'язання призначити пенсію є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Таким чином, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи положення статті 139 КАС України та часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1073,60 грн. підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в м.Києві в розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст.ст. 77, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 22.02.2023 №056230001585 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
В решті позовних вимог - відмовити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в. м.Києві перевести ОСОБА_1 17.01.2023 з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України м.Києві судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 536,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська