17 січня 2024 року ЛуцькСправа № 140/25913/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ у Хмельницькій області), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 , досягнувши 60-річного віку, 08.08.2023 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою та документами про призначення пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 15.08.2023 № 032150004928 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого Законом № 1058-IV. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 22.05.1997 по 04.03.2002, оскільки організація знаходиться на території держави, з якою розірвано дипломатичні відносини на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а також зазначено, що з 01.01.2023 РФ припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, в зв'язку із цим до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території РРФСР по 31.12.1991.
Позивач не погоджується із вказаним рішенням та зазначає, що період з 22.05.1997 по 04.03.2002, який підтверджений належними доказами, повинен бути зарахований до страхового стажу.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 15.08.2023 № 032150004928 про відмову у призначенні пенсії за віком, та зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком з 22.05.1997 по 04.03.2002, призначити з 08.08.2023 пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 31).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 35-39) відповідач ГУ ПФУ в Хмельницькій області позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з мотивів правомірності оскаржуваного рішення від 15.08.2023 № 032150004928 про відмову у призначенні пенсії, у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 45-46) відповідач ГУ ПФУ у Волинській області позов також не визнав та просить відмовити у його задоволенні у зв'язку із відсутністю підстав для зарахування до страхового стажу позивача спірних періодів роботи.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 08.08.2023 позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно із Законом № 1058-IV (а. с. 57), додавши до заяви документи за переліком згідно із розпискою-повідомленням (а. с. 58).
Рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 15.08.2023 № 032150004928 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Крім того, згідно із цим рішенням загальний страховий стаж позивача складає 25 років 01 місяць 08 днів. До страхового стажу не зараховано такі періоди роботи: з 22.05.1997 по 04.03.2002, оскільки організація знаходиться на території держави, з якою розірвано дипломатичні відносини на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та з 01.11.2008 по 30.11.2008, оскільки відсутні відомості про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (свідоцтва про державну реєстрацію з 19.02.2010). Також зазначено, що з 01.01.2023 року РФ припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, в зв'язку із цим до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території РРФСР по 31.12.1991 (а. с. 13).
Згідно із розрахунком стажу для призначення пенсії за віком страховий стаж позивача ОСОБА_1 складає 25 років 01 місяць 08 днів, до якого зараховані такі періоди: 01.09.1981 - 29.02.1984, 12.06.1984 - 09.06.1985, 27.06.1985 - 15.12.1987, 11.02.1988 - 21.03.1988, 26.05.1988 - 15.01.1990, 30.01.1990 - 18.05.1990, 09.07.1992 - 08.07.1995, 02.11.1996 - 02.05.1997, 01.01.2005 - 17.04.2005, 18.04.2005 - 31.10.2005, 01.03.2010 - 30.06.2005, 01.03.2005 - 30.06.2010, 01.07.2010 - 31.12.2010, 01.04.2011 - 31.12.2011, 01.04.2012 - 29.02.2020, 01.03.2020 - 31.05.2020, 01.06.2020 - 31.05.2023 (а. с. 55).
Листом від 16.08.2023 № 0300-0204-8/48207 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про прийняте рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 15.08.2023 № 032150004928 (а. с. 12).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За приписами частин другої, четвертої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 15.08.2023 № 032150004928 при обрахунку страхового стажу позивача не взято до уваги періоди роботи з 22.05.1997 по 04.03.2002 (оскільки організація знаходиться на території держави, з якою розірвано дипломатичні відносини на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»), та з 01.11.2008 по 30.11.2008 (оскільки відсутні відомості про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (свідоцтва про державну реєстрацію з 19.02.2010).
При цьому, згідно із розрахунком стажу для призначення пенсії за віком страховий стаж позивача ОСОБА_1 складає 25 років 1 місяць 08 днів, до якого зараховані такі періоди: 01.09.1981 - 29.02.1984, 12.06.1984 - 09.06.1985, 27.06.1985 - 15.12.1987, 11.02.1988 - 21.03.1988, 26.05.1988 - 15.01.1990, 30.01.1990 - 18.05.1990, 09.07.1992 - 08.07.1995, 02.11.1996 - 02.05.1997, 01.01.2005 - 17.04.2005, 18.04.2005 - 31.10.2005, 01.03.2010 - 30.06.2005, 01.03.2005 - 30.06.2010, 01.07.2010 - 31.12.2010, 01.04.2011 - 31.12.2011, 01.04.2012 - 29.02.2020, 01.03.2020 - 31.05.2020, 01.06.2020 - 31.05.2023 (а. с. 55).
Згідно із записами трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 15.07.1984 позивач у період 22.05.1997 по 04.03.2002 працювала фасувальником у ВАТ «Няганьгорторг» (запис №№ 14-15) (а. с. 15-16).
Записи про періоди роботи позивача в РФ, виконані в трудовій книжці, засвідчені чітким відтиском печатки закладу та підписом посадової особи, не містять ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх достовірності.
За правилами частини другої статті 4 Закону № 1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI права громадян України, які працюють за кордоном, захищаються законодавством України та держави перебування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При вирішенні питання зарахування до пільгового стажу періодів роботи, набутих на території РФ, необхідно керуватися Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14.01.1993 та Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Відповідно до частини другої статті 6 Угоди «Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення» від 13.03.1992 для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.
Згідно із абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Частиною другою статті 4 Угоди «Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів» від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Зміст зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 14.11.2019 у справі № 676/6166/16-а, від 16.04.2020 у справі № 555/2250/16-а та від 20.07.2020 у справі № 174/421/17.
Відповідно до постанови «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» від 29.11.2022 № 1328 Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.
Водночас, суд враховує, що згідно із статтею 13 вказаної Угоди кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Отже, оскільки позивач працювала у РФ в той час, коли усі вищевказані міжнародні договори були чинні, у відповідача не було підстав не зараховувати стаж роботи позивача на території РФ.
З урахуванням наведеного, на думку суду, період роботи з 22.05.1997 по 04.03.2002, який підтверджений записами у трудовій книжці, повинен бути зарахований до страхового стажу позивача для призначення пенсії за віком.
Отже, суд дійшов висновку про те, що рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 15.08.2023 № 032150004928 позивачу протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком з мотивів не зарахування до страхового стажу періодів роботи у РФ.
При вирішенні цього спору суд також враховує, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (зі змінами; далі - Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 передбачено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Тобто, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії рішенням від 15.08.2023 № 032150004928, яке було прийняте ГУ ПФУ в Хмельницькій області відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1, за принципом екстериторіальності.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, на підставі наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Хмельницькій області від 15.08.2023 № 032150004928 належить задовольнити.
На думку суду, оскільки за приписами Порядку № 22-1 електронна пенсійна справа знаходиться в пенсійному органі за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи, та такий орган здійснює нарахування та виплату пенсії, тому належним відповідачем за позовними вимогами зобов'язального характеру є ГУ ПФУ у Волинській області.
Разом з тим, при вирішенні позовних вимог зобов'язального характеру суд враховує, що за змістом статті 26 Закону № 1058-IV однією з обов'язкових умов для призначення пенсії за віком є наявність необхідного страхового стажу (у цьому випадку - не менше 30 років).
Суд також наголошує на тому, що за приписами статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду.
З рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 15.08.2023 № 032150004928 про відмову у призначенні пенсії вбачається не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 22.05.1997 по 04.03.2002 та з 01.11.2008 по 30.11.2008, при цьому, позивач зазначене рішення в частині не зарахування до страхового стажу періоду з 01.11.2008 по 30.11.2008 не оспорює. Крім того, у вказаному рішенні не було надано оцінки щодо наявності у позивача необхідного страхового стажу для призначення пенсії за віком, за умови зарахування до страхового стажу періоду роботи з 22.05.1997 по 04.03.2002.
З урахуванням наведеного, за відсутності правової оцінки, наданої територіальним органом Пенсійного фонду України щодо наявності усіх умов (зокрема, наявності необхідного страхового стажу не менше 30 років, за умови зарахування до страхового стажу періоду роботи з 22.05.1997 по 04.03.2002) для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV, суд позбавлений у межах цієї справи можливості дійти категоричного висновку про наявність у позивача права на призначення вказаної пенсії.
Відтак, позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії належить задовольнити частково у спосіб прийняття судом рішення про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області провести перерахунок страхового стажу позивача, зарахувавши до нього періоди роботи з 22.05.1997 по 04.03.2002, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.08.2023 про призначення пенсії з часу звернення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та про відмову у задоволенні решти позовних вимог (про зобов'язання призначити пенсію за віком).
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, оскільки права позивача були порушені саме рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 15.08.2023 № 032150004928, а позовні вимоги задоволені частково, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань вказаного відповідача судовий збір в сумі 536,80 грн, сплачений в розмірі 1073,60 грн квитанцією від 28.08.2023 (а. с. 9).
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії від 15 серпня 2023 року № 032150004928.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код 13358826) провести перерахунок страхового стажу, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) період роботи з 22 травня 1997 року по 04 березня 2002 року, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08 серпня 2023 року про призначення пенсії за віком з часу звернення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Г.Чекірди, 10, ідентифікаційний код 21318350) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 536 гривень 80 копійок (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх