м. Вінниця
17 січня 2024 р. Справа № 120/11478/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішення відповідача про коригування митної вартості від 10.07.2023 року UA№401020/2023/000054/2, у зв'язку із чим позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 01.08.2023 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
09.08.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначає, що під час здійснення митного контролю за спірною митною декларацією митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а також в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності.
Як зазначає відповідач, за результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані документи, які відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ підтверджують заявлену митну вартість товару не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: в платіжному дорученні №55 від 28.06.2023 вказана сума 26 000,00 євро, а документ, на основі якого здійснюється платіж зазначено лише контракт №UKR-7023 від 31.01.2023 без зазначення номеру рахунку-фактури та/або специфікації до Контракту; згідно контракту №UKR-7023 від 31.01.2023 директором ТОВ «ГОФРОКОМБІНАТ «ТОРГТЕХНІКА» - є Слюсар Олена Володимирівна, в платіжному дорученні №55 від 28.06.2023 - зазначено директора Шевченко О.А. Відповідно наявний обґрунтований сумнів щодо оплати даної партії товару; декларантом надано експертний висновок від 05.07.2023 №0084, в якому зазначено, що експертом Вінницької Торгово-Промислової палати було проведено дослідження зовнішньоекономічного договору від 31.01.2023 №UKR-7023, рахунку-фактури (інвойсу) від 05.07.2023 №139, Додатку №XXV від 04.07.2023р, який було надано до митного органу з пакетом документів. Однак, експертом не досліджувались ціни на аналогічні товари в країні-відправлення, що може свідчити про формальний підхід до проведення дослідження.
Також відповідач вказав, що листом Держмитслужби від 30.05.2023 №15/15-02-05/7/2369 доведено інформацію щодо індексів вартості окремих видів картонно-паперової продукції, що ввозиться на митну територію України (додаток до листа АУП "УкрПапір" від 29 травня 2023 року № 219), згідно якого вартість картону крейдованого щільністю 140-200г/кв.м, рулон, виробництва компанії «LEIPA GEORG LEINFEDER GMBH» торгівельної марки Leipa Lux Cal Plus, на умовах поставки FCA склад продавця, Шведт, коштує 720 Євро за тонну. У звязку з цим є підстави вважати що інвойс який подавався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо дійсної вартості товару відповідно до статті VII ГАТТ.
Митниця також зазначила, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296), для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, однак, жоден з вищенаведених документів до митного оформлення не надано, відповідно не надано документи, що відповідно до ч.1 та ч.2 ст.53 МКУ в обов'язковому порядку подаються з метою підтвердження заявленої митної вартості.
Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а додані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності відповідно до пп.2, 3 статті 58 застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості товару №2 є оформлена МД від 01.06.2023 №401020/2023/028679, за якою було випущено у вільний обіг това
Таким чином, на думку відповідача, митниця діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд встановив наступне.
31 січня 2023 року між Компанією «PTG Paper Trading Group SA» Невшатель, Швейцарія (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гофрокомбінат «Торгтехніка» (Покупець) було укладено зовнішньоекономічний Контракт №UKR-7023 (далі по тексту - Контракт) предметом якого є поставка продукції, а саме картону для плоских шарів гафрованого картону. Умови поставки регламентовані Інкотермс-2010 (FCA-склад виробника).
У відповідності до п.1.1 Контракту, асортимент і кількість кожної партії вказуються у відповідних додатках.
Ціни на Товар узгоджуються на кожну партію Товару та не можуть змінюватись після здійснення повної чи часткової оплати (п.2.1., 2.2. Контракту).
У Додатку №XXVI від 05.07.2023 до Контракту, Сторони погодили поставку товару на загальну суму 11 876,10 євро на умовах постачання FCA Шведт, Німеччина.
На виконання умов контракту Продавцем згідно технічних характеристик було поставлено наступну партію Товару:
- регенерований картон білений, для плоских шарів гофрованого картону (тест-лайнер) двошаровий, некрейдований, нефарбований, некаландрований, неперфорований, негофрований, виготовлений з вторинної сировини (макулатури), без малюнку, непросочений, вміст волокон отриманих механічним способом -100%, марка «Leipa Classic White Cal», шириною 230,0 см - 3 рулони, 250,0 см - 2 рулони.
- картон крейдований, для плоских шарів гофрованого картону та флексодруку (топ-тестлайнер), двошаровий, з масою крейдованого покриття 20г/м2, яке рівномірно нанесене по всьому полотну з однієї сторони. Некаландрований, неперфорований, негофрований, виготовлений з вторинної сировини (макулатури), без малюнку, непросочений, вміст волокон отриманих механічним способом -80-82%, хімічним - 18-20%, марка «Leipa Lux Cal Plus» шириною 230,0 см - 1 рулон, 250,0 см -2 рулони.
З метою здійснення митного оформлення товару 06 липня 2023 року ТОВ «Гофрокомбінат «Торгтехніка» подало до Вінницької митниці електронну декларацію за №23UA401020034918U3, відповідно до якої фактурна вартість товару складає 11876,10 євро.
Митна вартість товару була заявлена Позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються згідно інвойсу Продавця.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у електронній декларації були подані наступні документи:
1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 МКУ;
2)зовнішньоекономічний договір (контракт) №UKR-7023 від 31.01.2023 , та додаток до контракту - №XXVI від 05.07.2023
3)рахунок-фактура (інвойс) №139 Tor-Lei 23 PTG від 05.07.2023 ;
4)банківський платіжний документ - платіжне доручення в іноземній валюті №55 від 28.06.2023
5) довідка про транспортні витрати б/н від 05.07.2023
6) прейскуранти (прайс-листи) б/н від 01.07.2023 ;
7) копія митної декларації країни відправлення №23DE375210522300E1 від 05.07.2023
8) Сертифікат №D36011337 від 21.06.2023
9) Митна декларація країни відправлення MRN 23DE375210522300E1
10) Міжнародна транспортна накладна CMR від 05.07.2023 року №202307051.
11) Заявка №2/3 до Договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом №31032023 від 31.03.2023
12) Накладні на товар: №80796349, №80796351, №80796350, №80796352.
13) Експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати №0084 від 05.07.2023
Окрім того, на вимогу митного органу про надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість ввезеного товару, позивач листом від 10.07.2023 повідомив відповідача, що додаткові документи, що підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості були надані до митного оформлення.
При цьому, додатково було надано: експертний висновок про вартісні характеристики товарів №0084 від 05.07.2023 підготовлений Вінницькою торгово-промисловою палатою та акт звірки б/н від 06.07.2023 за зовнішньо-економічним договором №UKR-7023 від 31.01.2023
За результатом опрацьованої митної декларації та поданих документів Вінницькою митницею прийнято рішення від 10.07.2023 №UA401020/2023/000054/2 про коригування митної вартості товарів.
Позивач вважаючи вказане рішення протиправним, за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Таким чином, суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За приписами частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Як встановлено частиною 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 4 статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
У відповідності з частиною 5 статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з частиною 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.
Наведені вище положення митного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд дійшов висновку, що викладені підстави відповідача для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, не заслуговують уваги, з огляду на таке.
Митницею під час запитування додаткових документів у листі від 07.07.2023 не було повідомлено позивачу, які саме підстави послугували причиною для запитування додаткових документів, натомість надавали запит про надання повного пакету додаткових документів.
Так, у Постанові від 02.07.2020 у справі №826/23118/15 Верховний Суд вказав: «приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності».
Аналогічної правової позиції притримується Верховний суд і в постанові від 28.10.2020 у справі №1.380.2019.000724, вказавши, що: «… Суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішеннях про коригування митної вартості, які у процедурі митного оформлення є кінцевими та позбавляють декларанта можливості подавати додаткові документи. В той же час у вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим частиною третьої статті 53 МК України. … встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами».
Водночас, у рішенні про коригування митної вартості від 10.07.2023 №UA401020/2023/000054/2, як підставу прийняття відповідач вказує, що в платіжному дорученні №55 від 28.06.2023 вказана сума 26 000,00 євро, а документ, на основі якого здійснюється платіж зазначено лише контракт №UKR-7023 від 31.01.2023 без зазначення номеру рахунку-фактури та/або специфікації до Контракту. Відповідно наявний обґрунтований сумнів чи стосується цей платіжний документ даної партії товару.
Надаючи оцінку даному твердженню відповідача, суд вказує, що не зазначення в призначені платежу, інвойсу, як підстави для оплати, не може бути обґрунтованим сумнівом правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів та підставою для коригування митної вартості товарів.
Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 22 серпня 2019 року по справі №810/2784/18, у постанові від 11 квітня 2022 року по справі № 1.380.2019.006980, у постанові 25 травня 2021 року по справі № 520/10386/2020.
Крім того, суд акцентує увагу відповідача на тому, що таке платіжне доручення митним законодавством взагалі не відноситься до документів, що підтверджують митну вартість товару.
Частина 2 статті 53 МК України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу)».
Умови оплати товару є вільним вибором сторін договору як і умова встановлення предоплат, післяплат чи часткових оплат.
Суд зазначає, що умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 17.04.2018 по справі №815/329/17 та від 26.11.2020 по справі №540/2455/19.
Крім того, митниця зазначила, що згідно контракту №UKR-7023 від 31.01.2023 директором ТОВ «ГОФРОКОМБІНАТ «ТОРГТЕХНІКА» - є Слюсар Олена Володимирівна, в платіжному дорученні №55 від 28.06.2023 - зазначено директора Шевченко О.А. Відповідно наявний обґрунтований сумнів щодо оплати даної партії товару».
Однак, суд звертає увагу, на те що відомості про підписанта ніяким чином не можуть бути підставою для сумнівів щодо оплати товарів, оскільки таких сумнівів не заявляє власне сам Продавець Товару- Компанія «PTG Paper Trading Group SA», на підтвердження чого відповідачу було надано Акт звірки взаємних розрахунків станом за період 01.07.2023-06.07.2023б/н від 06.07.2023 за зовнішньо-економічним договором № UKR-7023 від 31.01.2023
Разом з тим, як вказав відповідач, декларантом надано експертний висновок від 05.07.2023 №0084, в якому зазначено, що експертом Вінницької Торгово-Промислової палати було проведено дослідження зовнішньоекономічного договору від 31.01.2023 №UKR-7023, рахунку-фактури (інвойсу) від 05.07.2023 №139, Додатку №XXV від 04.07.2023р, який було надано до митного органу з пакетом документів. Однак, експертом не досліджувались ціни на аналогічні товари в країні-відправлення, що може свідчити про формальний підхід до проведення дослідження.
При цьому, на переконання суду, даний висновок є належним документом, що підтверджує, справедливість ціни, зазначеної в Контракті, оскільки згідно з положеннями статті 53 МК України висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, є додатковими документами, які подаються митному органу у випадку, якщо документи, зазначені в частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.
Відповідно до частини 2 статті 11 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
Тобто митним органом безпідставно проігноровано інформацію щодо цін на продукцію, зазначену в експертному висновку торгово-промислові палати.
Крім того, Верховним Судом з аналогічних правовідносин викладено наступний правовий висновок у постанові від 06.11.2018 у справі №810/2593/15: Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб'єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України"), однак таке своє право не реалізувала. Отже, виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.
Таким чином, відповідач маючи сумнів щодо змісту наданого позивачем експертного висновку, мав право звернутися до іншого суб'єкту оціночної діяльності із письмовим запитом рецензувати такі висновки. Крім того, відповідно до положень статті 327 МКУ відповідач мав право самостійно залучити для участі у здійсненні митного контролю митної вартості товарів спеціалістів та експертів, якщо висновок експерта, зроблений на замовлення декларанта, останній вважав сумнівним.
Водночас, як зазначено відповідачем, листом Держмитслужби від 30.05.2023 №15/15-02-05/7/2369 доведено інформацію щодо індексів вартості окремих видів картонно-паперової продукції, що ввозиться на митну територію України (додаток до листа АУП "УкрПапір" від 29 травня 2023 року № 219), згідно якого вартість картону крейдованого щільністю 140-200г/кв.м, рулон, виробництва компанії «LEIPA GEORG LEINFEDER GMBH» торгівельної марки Leipa Lux Cal Plus, на умовах поставки FCA склад продавця, Шведт, коштує 720 Євро за тонну. У звязку з цим є підстави вважати що інвойс який подавався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо дійсної вартості товару відповідно до статті VII ГАТТ.
Проте, на переконання суду, лист АУП «УкрПапір» не може бути свідченням справедливої цін товару, оскільки АУП «УкрПапір» є монополістом на ринку, ТОВ «Гофрокомбінат «Торгтехніка» не входить до даної асоціації і не зобов'язане дотримуватись його рівня цін.
Так, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296), для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Разом з тим, як вказує відповідач, жоден з вищенаведених документів до митного оформлення не надано, відповідно не надано документи, що відповідно до ч.1 та ч.2 ст.53 МКУ в обов'язковому порядку подаються з метою підтвердження заявленої митної вартості.
Суд вважає дане твердження відповідача необґрунтованим, оскільки позивачем було надано Довідку ТОВ «ПОЛІМЕР ПРОДУКТ» про транспортні витрати б/н від 05.07.2023 та Заявку №2/3 до Договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом №31032023 від 31.03.2023.
Отже слід дійти висновку, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.
Суд вважає, що надані позивачем документи для проведення митних оформлень у сукупності із Експортним висновком Вінницької Торгово-Промислової палати від 05.07.2023 № 0084 підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за резервним методом.
Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та зазначає таке.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012).
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).
Надаючи правову оцінку рішенням про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, слід врахувати, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч. 2 ст. 55 МК України.
За наслідками розгляду справи суд упевнився в тому, що зауваження митного органу по своїй суті носять формальний характер та окремо або у сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування митної вартості товару.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2684 грн.
Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості від 10.07.2023 №UA401020/2023/000054/2.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" (вул. Нечуя Левицького, 14, м. Вінниця, Вінницька область, 21032, код ЄДРПОУ: 445521932)
Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, Вінницька область, 21034, код ЄДРПОУ: 43997544)
Суддя Чернюк Алла Юріївна