м. Вінниця
15 січня 2024 р. Справа № 120/16530/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом ФОП ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваною постановою відповідача від 01.08.2023 №ПШ 000392 накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у сумі 17000,00 грн.
Позивач вважає постанову такою, що прийнята з порушенням законодавства, адже під час здійснення перевірки у водія автобуса були у наявності усі необхідні документи, передбачені ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, індивідуальна контрольна книжка водія. Вищенаведене стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 03.11.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
21.11.2023 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що під час рейдової перевірки транспортного засобу марки БАЗ А 079.24 номерний знак НОМЕР_1 водій ОСОБА_2 надав для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, розклад руху, таблицю вартості проїзду. Інших документів, а саме індивідуальної контрольної книжки водія або копії графіку змінності водіїв надано не було, що підтверджується відеозаписом з нагрудних камер інспектора. Таким чином, позивач допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: за відсутність на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 Закону №2344-IІI, а тому, на думку відповідача, до нього правомірно на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовані санкції у вигляді штрафу на суму 17000,00 грн.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
Інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області шляхом проведення рейдової перевірки 17.07.2023 перевірено транспортний засіб марки БАЗ А 079.24 номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Водій ОСОБА_2 надав для перевірки: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, розклад руху, таблицю вартості проїзду.
Під час проведення перевірки посадовими особами відповідача встановлено порушення ст. 34, 39 "Про автомобільний транспорт", а саме: водій, що керує транспортним засобом, який не облаштований тахометром веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіку змінності водіїв, що передбачено п. 6.1 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340. Водій ОСОБА_2 на момент перевірки не має індивідуальної контрольної книжки водія або копії графіку змінності водіїв.
Відповідач пояснив, що інспектором допущено механічну помилку, а тому слід вважати правильним п. 6.3 Наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010.
За результатами проведення перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №000293 від 17.07.2023. Водій від підписання акту відмовився.
Про розгляд 01.08.2023 справи за актом від 17.07.2023 позивача було інформовано належним чином листом-повідомленням №55851/21/24-23 від 25.07.2023, що не заперечується й стороною позивача в позовній заяві.
На розгляд справи позивач не з'явився, документів, які б спростували порушення не надав.
01.08.2023 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 000392, згідно з якою ФОП ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн за порушення вимог ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Не погодившись із прийнятим рішенням у формі постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344-ІІІ) та Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі Порядок № 1567) (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 (далі Положення № 103) передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Положення № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.
Згідно з підпунктами 2, 54, 57 пункту 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; проводить перевірки за додержанням суб'єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; проводить перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами станом на час виникнення спірних правовідносин було визначено Порядком № 1567, відповідно до пункту 2 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Частинами 14, 17 статті 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абзацом 54 статті 1 Закону № 2344-ІІІ рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Пунктами 12, 14 Порядку № 1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Так, в акті перевірки чітко зазначено, що водій ОСОБА_2 на момент перевірки не має індивідуальної контрольної книжки водія або копії графіку змінності водіїв.
Щодо тверджень позивача про наявність у водія індивідуальної контрольної книжки та долучення її до матеріалів позовної заяви, то суд зазначає наступне.
Статтею 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Відповідно до пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв?язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340) автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Згідно з пунктом 6.3 Положення №340 водій, що керує Т3, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіку змінності водіїв.
Відповідно до частин першої, другої статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;
для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті № ПШ 000392 від 01.08.2023 до ФОП ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн на підставі статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Судом встановлено, що підставою для накладення на позивача штрафу була відсутність у водія індивідуальної контрольної книжки водія або графіка змінності водіїв.
Як доказ встановлених посадовими особами порушень, відповідачем до відзиву додано диск з відеозаписом, з якого вбачається, що 17.07.2023, на момент перевірки посадовими особами документів, наданих водієм, відсутні індивідуальна контрольна книжки водія або графік змінності водіїв.
Крім того, посадовими особами було встановлено, що транспортний засіб не облаштований тахометром, у зв'язку з чим просили водія пред'явити індивідуальну контрольну книжку водія або графік змінності водіїв.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно застосував до перевізника адміністративно-господарські санкції на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України доведено правомірність оскаржуваної постанови.
За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову відповідно до ст. 139 КАС України розподіл понесених позивачем судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 )
Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (вул. В.Порика, 29, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 39816845)
Суддя Віятик Наталія Володимирівна