Рівненський апеляційний суд
17 січня 2024 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Козійчука Олександра Івановича на постанову Острозького районного суду Рівненської області від 22 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Острозького районного суду Рівненської області від 22 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Козійчук О.І. оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою. Стверджує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, однак не зміг надати достатньої кількості біологічного матеріалу (сечі) для дослідження. При цьому, ОСОБА_1 не було забезпечено можливості здати кров на лабораторне дослідження. Також переконаний, що працівниками поліції порушено порядок огляду водія на стан наркотичного сп'яніння, адже його було направлено на огляд до не найближчого медичного закладу. Вважає. що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому його необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням
Справа №567/1400/23 Суддя в суді І інстанції - Венгерчук А.О.
Провадження № 33/4815/61/24 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
(проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Судом встановлено, що 17.07.2023 року близько 11:37 год., в м. Острог, по пр. Незалежності, Рівненської області, ОСОБА_1 керував автомобілем "Hyundai Elantra", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, підвищена жвавість мови, виражене тремтіння пальців рук.
Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі КП "РОЦПЗН" РОР ОСОБА_1 відмовився, чим допустив порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, що підтверджується направленням водія на огляд до медичного закладу, а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Свідки під час проведення огляду не залучалися, оскільки працівниками поліції здійснювалася його відеофіксація, що передбачено та відповідає вимогам ст. 266 КУпАП.
Згідно листа КП "Острозька ОПЛ" найближчим закладом охорони здоров'я, який проводить освідування на визначення стану наркотичного сп'яніння є КП "Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення" (а.с. 10).
Досліджений відеозапис з нагрудних відеокамер працівників поліції відображає із достатньою повнотою обставини, за яких патрульні, після виявлених у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, у відповідності до встановленого законом порядку, запропонували йому пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі КП "РОЦПЗН" РОР.
При цьому, на місці зупинки, під час поверхневої перевірки у ОСОБА_1 було виявлено дві ємності із рідиною жовтого кольору, щодо яких він спочатку пояснював, що це ліки, а потім вказав, що там сеча. Дані ємності у нього не вилучалися.
По прибуттю до КП "РОЦПЗН" РОР, ОСОБА_1 був оглянутий лікарем та йому була надана можливість надати біологічне середовище (сечу). Однак, надана ним ємність не була прийнята лікарем на дослідження через малу кількість сечі, а також у зв'язку з тим, що вона була не тепла.
Апеляційний суд вважає правомірною кваліфікацію дій ОСОБА_1 за п. 2.5. ПДР України, оскільки він фактично ухилився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а його твердження, які зафіксовані на відеозаписі, щодо фізіологічної неможливості надати сечу, розцінюється як обраний ним спосіб захисту з метою уникнення від відповідальності.
Доводи ОСОБА_1 , що йому не було надано можливості здати на дослідження кров, апеляційний суд до уваги не бере.
Наявність в Інструкції норми, яка містить перелік видів біологічного середовища, які, окрім сечі, можуть бути відібрані, жодним чином не означає, що це є альтернатива для особи, яка проходить огляд на стан сп'яніння, обирати вид біологічного середовища, яке йому зручно здавати.
Вказана альтернатива встановлена для тих випадків, коли відсутня реальна об'єктивна можливість здати якийсь із зазначених видів біологічного середовища, зокрема, сечі.
Крім того, відповідно до п.п.13, 14 розділу ІІІ Інструкції кров відбирається у випадку, коли особа перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, або якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12.
ОСОБА_1 вживав достатню кількість рідини для здачі сечі, а тому мав об'єктивну можливість у встановленому законом порядку пройти освідування на стан наркотичного сп'яніння.
При цьому, ОСОБА_1 не доводить про наявність у нього хвороби, яка б перешкоджала йому надати на дослідження сечу.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає упереджених дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно нього, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №120634 від 17 липня 2023, направленням водія на огляд до медичного закладу, а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Факт вчинення правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.
Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування - відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Козійчука Олександра Івановича залишити без задоволення, а постанову Острозького районного суду Рівненської області від 22 листопада 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови виготовлений 17 січня 2024 року.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.