Справа № 761/43292/23
Провадження № 4-с/761/60/2024
27 листопада 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження: Шевченківський відділ державно виконавчої служби у м. Києві міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); стягувач: ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності; зобов'язання вчинити дії,
У листопаді 2023р. на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена скарга.
Під час вивчення матеріалів заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст. ст. 447, 448 ЦПК України.
Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України зазначений Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства. При цьому завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).
Стаття 4 ЦПК України гарантує кожній особі право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Так, звертаючись до суду з вказаною скаргою, скаржником було зазначено суб'єкт оскарження відповідний відділ державної виконавчої служби, що суперечить положенням ст. 447 ЦПК України (Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи), оскільки суб'єктом оскарження є: державний виконавець чи інша посадова особа органу державної виконавчої служби або приватний виконавець під час виконання судового рішення.
Крім того, як вбачається зі змісту скарги, та доданих до неї документів виконавчий документ видавався Оболонським районним судом м. Києва, тобто судом, який розглянув справу, як суд першої інстанції. Разом з тим, в порушення положень ч. 1 ст. 448 ЦПК України (Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції), скаржник звертається саме до Шевченківського районного суду м. Києва не зазначаючи при цьому таких підстав звернення.
З урахуванням викладеного, в силу положень ч. 1 ст. 185 ЦПК України, заявнику необхідно усунути недоліки та надати до суду виправлену редакцію скарги, з доданими до неї документами, відповідно до кількості учасників процесу, з урахуванням належного суб'єктного складу та дотримання правил підсудності.
Керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 306, 307, 318, 353, 447, 448 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження: Шевченківський відділ державно виконавчої служби у м. Києві міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); стягувач: ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності; зобов'язання вчинити дії - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: