Справа №760/11554/22
2/760/10/24
17 січня 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Степановій Н.І.
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» про стягнення коштів,
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до ТОВ «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» про стягнення коштів.
Свої вимоги мотивує тим, що 23 липня 2020 року між ним та ТОВ «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» укладено договір № 23-07-2020-1 купівлі-продажу обладнання, відповідно до якого відповідач передав йому у власність обладнання, а саме зарядний пристрій (станцію) для електромобілів згідно Специфікації, а він здійснив оплату вартості предмету договору та отримав у власність електричну станцію для електромобілів.
23 липня 2020 року між ним та ТОВ «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» був укладений договір оренди обладнання з обов'язком викупом, відповідно до якого він як орендодавець передав, а відповідач орендар прийняв в строкове платне користування з зобов'язанням обов'язкового викупу обладнання, а саме: зарядного пристрою (станції) для електромобілів згідно Специфікації.
Відповідно до п. 4.1 договору орендна плата складає 2 % в місяць від суми,я кА вказана у п. 1.1.1. договору (140500 гривень).
Згідно з п. 8 договору оренди орендар зобов'язується викупити об'єкт оренди в кінці строку дії договору або достроково в будь-який час на вимогу орендодавця за ціною в 5000 доларів США за офіційним курсом НБУ на день повернення коштів. Ця сума є фіксованою і не підлягає зміні навіть у випадку поломки чи псування об'єкта оренди (п. 7.1.5. договору).
Проте, відповідачем зазначена вимога виконана не була, кошти не повертаються.
З моменту укладення договору оренди з обов'язковим викупом обладнання відповідач лише двічі здійснив платежі: 22 серпня 2020 року в сумі 695 гривень та 02 жовтня 2020 року в розмірі 2818 гривень. Загальна сума прострочених платежів становить 30207 гривень.
Окрім заборгованості з оренди обладнання, боржник не виконав свій обов'язок по викупу орендованого обладнання, чим порушив п. 8 договору. Згідно із ним боржник зобов'язується в кінці строку дії договору оренди викупити зарядну станцію за ціною в сумі 140500 гривень, що боржник не зробив.
Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ТОВ «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» на його користь:
-заборгованість з орендної плати за договором у сумі 30207 гривень;
-інфляційні втрати в розмірі 7316 гривень 50 копійок;
-три проценти річних у сумі 1273 гривні 03 копійки;
-інфляційні втрати у зв'язку з невикупом орендованого обладнання відповідно до п. 8.1 договору в розмірі 31161 гривні 83 копійки;
-три проценти річних у зв'язку з невикупом орендованого обладнання відповідно до п. 8.1 договору у сумі 4596 гривень 08 копійок.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 вересня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 23 липня 2020 року між позивачем та ТОВ «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» укладено договір № 23-07-2020-1 купівлі-продажу обладнання, відповідно до якого відповідач передав позивачу у власність обладнання, а саме зарядний пристрій (станцію) для електромобілів згідно Специфікації, а ОСОБА_1 здійснив оплату вартості предмету договору та отримав у власність електричну станцію для електромобілів.
23 липня 2020 року між позивачем та ТОВ «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» був укладений договір оренди обладнання з обов'язком викупом, відповідно до якого ОСОБА_1 як орендодавець передав, а відповідач орендар прийняв в строкове платне користування з зобов'язанням обов'язкового викупу обладнання, а саме: зарядного пристрою (станції) для електромобілів згідно Специфікації.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що термін оренди складає 1 рік з моменту прийняття об'єкту оренди, а саме до 23 липня 2021 року.
Відповідно до п. 4.1 договору орендна плата складає 2 % в місяць від суми,я кА вказана у п. 1.1.1. договору (140500 гривень).
Пунктом 6.1. договору встановлено, що об'єкт оренди вважається переданим в оренду і повернутим з оренди з моменту підписання відповідної специфікації об'єкта оренди.
З позову вбачається, що з моменту укладення зазначених договорів, позивач отримав лише два платежі: 22 серпня 2020 року в сумі 695 гривень та 02 жовтня 2020 року в розмірі 2818 гривень. Загальна сума прострочених платежів становить 30207 гривень.
Крім того, відповідач не виконав свій обов'язок по викупу орендованого обладнання, чим порушив п. 8 договору. Згідно із ним боржник зобов'язується в кінці строку дії договору оренди викупити зарядну станцію за ціною в сумі 140500 гривень, що боржник не зробив.
Суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на законі.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з п. 8.1 договору оренди орендар зобов'язується викупити об'єкт оренди в кінці строку дії договору або достроково в будь-який час на вимогу орендодавця, за умови письмового повідомлення орендодавцем орендаря на поштову адресу, або подання особисто, під розпис про вручення повідомлення, уповноважені особі (працівнику) орендаря за реквізитами визначено у цьому договорі не пізніше ніж за 1 місяць до дати обов'язкового викупу.
09 листопада 2021 року та 26 листопада 2021 року позивач направив вимоги до відповідача з проханням повернути предмет оренди, а також сплатити заборгованість за орендною платою.
З позову вбачається, що відповідачем зазначені вимоги виконані не були. Відповідачем орендна плата у повному обсязі не сплачена та в порушення вимог п. 8.1. договору об'єкт оренди не викуплено.
Вбачається, що відповідачем вимоги договору оренди обладнання з обов'язковим викупом не виконано, зокрема, орендну плату у повному обсязі не сплачено та в порушення вимог п. 8.1. договору об'єкт оренди не викуплено.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає заборгованість з орендної плати за договором у сумі 30207 гривень.
З позову вбачається, що позивач не заявляє вимогу про стягнення з відповідача суму викупу обладнання у розмірі 140500 гривень.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача за договором три проценти річних та інфляційні втрати, нараховані на заборгованість у зв'язку несплатою орендних щомісячних платежів та на заборгованість у зв'язку з невикупом орендованого обладнання, що становлять наступні суми:
-інфляційні втрати, нараховані на заборгованість у зв'язку несплатою орендних щомісячних платежів в розмірі 7316 гривень 50 копійок;
-три проценти річних, нараховані на заборгованість у зв'язку несплатою орендних щомісячних платежів у сумі 1273 гривні 03 копійки;
-інфляційні втрати у зв'язку з невикупом орендованого обладнання відповідно до п. 8.1 договору в розмірі 31161 гривні 83 копійки;
-три проценти річних у зв'язку з невикупом орендованого обладнання відповідно до п. 8.1 договору у сумі 4596 гривень 08 копійок.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок суми трьох процентів річних та інфляційних втрат по договору наданий суду і відповідає вимогам закону.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягають нараховані три проценти річних та інфляційні втрати.
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позову та на підставі статті 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 992 гривні 40 копійок.
Керуючись статтями 509, 526, 625, 629, 759, 785 ЦК України, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» (м. Київ, вул. Пітерська, 5-А, код ЄДРПОУ 42869331) про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» (м. Київ, вул. Пітерська, 5-А, код ЄДРПОУ 42869331) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з орендної плати за договором у сумі 30207 гривень, інфляційні втрати, нараховані на заборгованість у зв'язку несплатою орендних щомісячних платежів в розмірі 7316 гривень 50 копійок, три проценти річних, нараховані на заборгованість у зв'язку несплатою орендних щомісячних платежів у сумі 1273 гривні 03 копійки, інфляційні втрати у зв'язку з невикупом орендованого обладнання відповідно до п. 8.1 договору в розмірі 31161 гривні 83 копійки, три проценти річних у зв'язку з невикупом орендованого обладнання відповідно до п. 8.1 договору у сумі 4596 гривень 08 копійок та судовий збір у розмірі 992 гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: